Про співтовариство

Тут публікуються всі, хто вміє і хоче писати вірші.
Це місце, де Вас читатимуть. Пишіть частіше, пишіть краще.. воно того варте.
Вид:
короткий
повний

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

***

  • 29.06.08, 13:03
Уйду в никуда... Уйду и забуду... Любить - не хочу, Но знаю, что буду! Пройду сквозь года, Соберу свои силы! Буду помнить о том, Как я сильно любила! Любила, терпела И жить не хотела! Любовь убивала, И вновь воскрешала! О себе забывала, А о нём вспоминала! И нету конца... И нету начала... И увидев вновь, Я закричала! И душу свою, Я с тоской обвенчала! И нету конца... И нету начала... (24.06.08 2:55)

***

  • 29.06.08, 12:53
Отпускаю, не хочу, но отпускаю! И сердце умирая, о тебе забывает! И душа в небо улетая, воспоминание о тебе убивает! И твой обман... я тебе прощаю! Себя убивая, тебя навек отпускаю! Уронив слезу на прощанье, я любовь свою... отравляю!

***

  • 29.06.08, 12:46
И снова боль, И снова страх, и одиночество - мой враг, со мною снова рядом! И вновь разбито сердце! И вновь жестоко порвана душа! И обещание себе, - Любовь убита навсегда!! И снова в сердце нож, и снова кровоточит рана! Прощанье с тем, кто якобы любил, прощание с обманом! И поиск вновь причины, и может быть, своей вины! И не найдя ответа... Снова... встреча темноты! (01.06.2008)

Безответная любовь !!!

Все на світі затухає Все на світі силу свою втрачає Все нас віті колись помирає Все час на попіл перетворює І тільки почуття до тебе не згасає Серце шалено калатає коли тебе зустрічаю Хоча до мене ти нічого не відчуваєш Проте я все одно і досі палко і пристрасно Тебе Кохаю[Приєднана ...

Читати далі...

Так прощаются люди

  • 26.06.08, 10:49
Так прощаются люди Расставаясь на веки... Размыкаются руки, Леденеют глаза... И под тяжестью боли Опускаются веки... Слов прощальных не слышно- Их никто не сказал. Так прощаются люди У себя же воруя... Возвращая реальность В нереальные сны... Так прощаются люди, Когда больше не любят... Так прощаемся мы... Так прощаемся мы.... © Copyright: Злата Громова, 2003

Тебя любить

Хочу тебе ніжно За руку взяти Хочу тебе ніжно Поцілувати Хочу тебе ніжно До себе пригорнути І не відпустити Хочу тобі ніжно На вушко прошептати Що я завжди буду тебе кохати[Приєднана картинка]

***Словами о несказа'нном

Трепещет нежно солнце по листам, И ветер, колыхая их, чуть дышит, И места нет на небе облакам - Глаз лишь разводы яркие отыщет. И льется песня золотом с листвы, Взлелеяной рукой природы нежной, И созданные ею же стволы Безшумной тенью спрятаны небрежно. Багряным пламенем горит закат надежд, Разводы изменяются, тускнеют, И гаснет солнце. Хоровод одежд Стремится ввысь, и падая, немеет. [Приєднана картинка] Т.Е.С.

Василь Дергач

Таїна квіту Скажи мені, хіба ж ти проти, коли покличе мить свята, перебороть дівочу цноту і не ховать свої уста. За покликом єства ще зрану здійнять завісу заборон і поцілунком полум’яним комусь розтурбувати сон. І хтось від радості проснеться, і на твій поклик одізветься і зробить перший спраглий рух. І щастя у серцях розквітне і знову майже непомітно засяє сонечком навкруг.

Блохаста замітка:) В продолжение темы...

Крик одинокой птицы за окном И чашка кофе, забытая тобою, И бесконечный мир, там – за стеклом, Оторванный, забытый мною. На календаре последний лист, Что не был сорван ровно год назад. Точно такой сегодня крик и свист, Точно такой сегодня и парад. Пройдут года и что-то растворится, Но вновь осядет снег и на земле, Кому-то тот же сон приснится, А лист все тот же на календаре…

Ради любви !!!

Заради кохання руйнуються світи Через кохання не сплять люди у ночі Заради кохання буде йти війна Через кохання вб’е подругу вона Заради кохання покінчить він з життям Через кохання на серці туман Заради кохання життя своє віддам Через кохання душу бісу продам Заради кохання прагне жити вона Через кохання чогось варте наше життя P.S.(Настоящая любовь неумерает) [Приєднана картинка]