Дубай
- 03.11.14, 23:55
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Він дихав тяжко - звір-дракон,
Випльовував висотки з горла.
Сприймала це за моветон:
З розчаруванням і погордо.
Застигла мовби на межі
Культур, ментальностей, віків.
Схрестились погляди-ножі
На розі двох материків.
- Ні, ти мені не підмінив
Те, в що залюблена навіки! -
Дракон поволі відступив
І опустив важкі повіки.
Звір знехотя зригнув тоді
(її мені не вистачало!) -
На небеса, такі чужі,
Маленька зірочка упала!
Випльовував висотки з горла.
Сприймала це за моветон:
З розчаруванням і погордо.
Застигла мовби на межі
Культур, ментальностей, віків.
Схрестились погляди-ножі
На розі двох материків.
- Ні, ти мені не підмінив
Те, в що залюблена навіки! -
Дракон поволі відступив
І опустив важкі повіки.
Звір знехотя зригнув тоді
(її мені не вистачало!) -
На небеса, такі чужі,
Маленька зірочка упала!
24
Коментарі
лопухастик
14.11.14, 00:06
*ua_f lag*
sonce-33
24.11.14, 00:06Відповідь на 1 від лопухастик
sonce-33
34.11.14, 00:08Відповідь на 1 від лопухастик
Уявляєш, за декілька днів лише одну зірочку побачила...Ревіла: "Тут навіть зірок наших українських нема..."
Foxsa
44.11.14, 00:31
Вы были там
лопухастик
54.11.14, 00:41Відповідь на 3 від sonce-33
Но ведь все эти дни рядом были твои золотые звездочки --- доченьки!!! И это такое СЧАСТЬЕ!!!
sonce-33
64.11.14, 00:49Відповідь на 4 від Foxsa
Була. Класно відпочивати, але такий туск... Чужа мені уся та метушня)
sonce-33
74.11.14, 00:50Відповідь на 5 від лопухастик
О, то найдорожче у Всесвіті!!!
Foxsa
84.11.14, 00:54Відповідь на 6 від sonce-33
поняла из стиха.
но Дубай очень красивый и необычный город)
Гість: Твоя иллюзия
94.11.14, 00:56
Украиночка ты моя , дорогэнька
Акварель
104.11.14, 02:46
Сонечко - в тебе вірші завжди дуже точно якось емоції передають, от цей - такий неприємний...
То ти не з залюблених в місто і прогрес , там треба вирости, щоб любити не клени і траву, а висотки й бетон. В мене серед знайомих є містяни, котрі тільки "там" почуваються вдома, а всі оці "зелені соплі" сільські - то їм екзотика й дикість. Але я теж - своє люблю... і не знаю - як можна ЖИТИ на п"ятдесятому поверсі