Вірш.

Мені так сумно, я не знаю,
Чи я живу, чи помираю,
Мов та краплиночка на склі,
Лиш повзаю я по землі,
А сонце вийде то й ростану,
Не залишу по собі рану,
Лиш спогад. Був такий собі,
Прожив життя мов у вісні,
Кохав і мріяв без підстав,
Хоч не тікав він від забав,
Та сумно жив тому і часто,
Пригадував Еклізіаста,
Прийшов, пішов і все по нім,
Розвіялись мара і дим.

Останні статті

Дух СТИХов. Мысли о том, что мы делаем.
06.04.2007, 13:26
А что если завтра...? Читать фсем!:)
28.01.2010, 19:03

Белоснежное облако
26.09.2024, 23:57
Песня ветра
22.09.2024, 09:34
«ECHOS» - Pink Floyd
21.09.2024, 15:53
What is time? - Blind Guardian. Brendan Perry
21.09.2024, 13:50
Марiуполь...
15.09.2024, 22:54

Коментарі

black-victor

18.06.14, 13:55

Дуже радий за поетичність Вашої мови.
Гадаю, з огляду на кількість коментарів Ви вже зрозуміли, що цільової аудиторії для таких віршів немає. Ось Вам найбільш "виграшні" теми в цьому товаристві:
№1 Так звані "Стосунки" (бажано із вказівкою інтимних подробиць або шекспирівським драматизмом)
№2 Так звана "Пейзажна лірика" (бажано з використанням простих порівнянь і униканням карколомних художніх форм)
№3 Так званий "Гумор" (чим непристойніше, тим краще)
Як казав Дід Панас "От така *** , малята!"
P.S. Гарно пишете.

udzen

28.06.14, 14:09Відповідь на 1 від black-victor

Дякую. І погоджуючись. Просто хотів, щось більш провокаційне надіслати, розбавити - я люблю, ти ні, і Україна зашибісь.

СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ

Вірш.

Останні статті

Коментарі