Рожевий квіт любові
- 07.09.12, 23:00
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Бабусенька, тоненька, наче свічка,
Свою хатинку в айстрах колисала.
А в серпні квіточки розкрили вічка
І подорожнім людям око милували.
"Немов дитина, Варко, - їй сусідка, -
Не посадила б ти картопельки ще трохи?
А то вкладаєш свою душу...в квітки!
Неси хоч на базар - заробиш гроші!"
А бабця перед вереснем зробила
Букетики і роздала сусідським дітям.
Нехай полум'яніють айстри милі
В руках школяриків осіннім квітом!
А в грудні свічечки уже не стало -
Так самотиною недовгий вік і збіг...
Біля її сповитку діти з сумом клали
Рожевий квіт любові на холодний сніг.
24
Коментарі
zvezdothet
17.09.12, 23:14
печально
+
black-victor
27.09.12, 23:14
Вражає! Сумно!
sonce-33
37.09.12, 23:21Відповідь на 1 від zvezdothet
це твір про самотність і глибину людської душі
анонім
48.09.12, 00:05
Ларисо ! Дуже печально... Гарно, але сумно...
sonce-33
58.09.12, 00:08Відповідь на 4 від анонім
життя складаєтьс із радості і смутку.. Спасибі, Володю!
анонім
68.09.12, 00:24Відповідь на 5 від sonce-33
Ларисо, хай буде в Тебе побільше радості і поменше смутку, тоді все буде добре ! ! ! А вірш дуже красивий ! ! !
Вишиваночка
78.09.12, 00:45
Гарно й зворушливо
Акварель
88.09.12, 02:56
Ой, нагадала ти... Сумно, коли отак згадуєш добру, щедру для інших людину... Гарний вірш, Сонечко, тільки ти поменше пиши про самотність, добре?
Гість: Светля4ок
98.09.12, 04:35
Гість: друг 71
108.09.12, 05:46