Літній дощик мчить на возі

По стежинці , по дорозІ
Літній дощик мчить на возі.
"Тупу-тупу, коні,  ніжками", -
Підганяє коней віжками.

А ті коні - стрибунці,
Два прудкі зелені молодці,
Не охочі зовсім до їзди,
Тягнуть воза хто куди.

"Тобі вдома не сидиться,
Кидай свою колісницю! -
Жабки обігнали воза, -
Нам з тобою по дорозі".

Дощик хутко пересів
В жаб'яче швидке таксі.
А ті вмить його домчали
І до річки поскакали.

Дощик краплями  пролився,
Щедро громом прокотився
На городи, озеро,  сади,
На розлогі  чисті береги.

Спраглу напоїв землицю,
Квіточки, хрумку травицю,
Грушки, яблуньки умив -
Знявся вверх  і полетів

На м'якеньку сіру хмарку.
Та й помчав туди, де жарко.
Жабки з радощів малі
Підкидали вверх брилі.