Є любов.

Я жалкую, що так трапилось в житті –
Снігопад на нашу осінь налетів.
Я від снігу захистить тебе не зміг.
Впав на скроні сивиною білий сніг.

Він і власні мої скроні побілив,
Щоб побачили усі, що постарів.
Та не будемо зважать на снігопад,
Хоч вже молодість не вернеться назад.

Що залишилось разом проживемо',
Друг до друга почуття збережемо'.
Доки гріє тіло й душу наша кров
Доведемо собі й Світу – Є Любов!