Із-за гаю сонце сходить... Тарас Шевченко

Із-за  гаю  сонце  сходить,  
За  гай  і  заходить.  
По  долині  увечері  
Козак  смутний  ходить.  
Ходить  він  годину,  
Ходить  він  і  другу.  
Не  виходить  чорнобрива  
Із  темного  лугу,  
Не  виходить  зрадливая...  
А  з  яру  та  з  лісу  
З  собаками  та  псарями  
Іде  пан  гульвіса.  
Цькують  його  собаками,  
Крутять  назад  руки  
І  завдають  козакові  
Смертельної  муки;  
У  льох  його,  молодого,  
Той  пан  замикає...  
А  дівчину  покриткою  
По  світу  пускає.  

(Друга  половина  1848)