Про співтовариство

Це співтовариство створено з метою просування політичних статей.
Учасниками можуть стати блогери, які мають різні політичні уподобання, та публікують замітки на політичну тематику.Цензура з боку модераторів відсутня.Модератори повинні бути з різними політичними уподобаннями.Модерація проводиться тільки на основі колегіального рішення, та після обговорення учасниками.
Вид:
короткий
повний

Лента блогеров.

Мітт Ромні вже визнав свій програш.

  • 07.11.12, 11:01


Підбиття підсумків ще триває. У США шість часових поясів, тому у Флориді досі триває голосування. Але результати Обами перетнули межу 270 голосів виборщиків, яка вважається найменшою необхідною для перемоги. Станом на 8:31 за Обаму віддали свої голоси 303 виборщиків. За Мітта Ромні – 206.

Політика США щодо України після виборів американського президента не зміниться.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив сьогодні журналістам посол США в Україні Джон Теффт. "Я думаю, що американська політика щодо України не зміниться», - сказав він. Дж.Теффт також зазначив, що і Демократична, і Республіканська партії США мають спільний підхід щодо просування демократичних цінностей і здійснення політики у Східній Європі. «Якби, наприклад, губернатора Міта Ромні обрали Президентом, можу вас запевнити, що політика щодо України залишалася б такою, якою вона і була", - сказав Д.Теффт. question
Зміна ж держсекретаря може таки вплинути на стиль політики США щодо України.  
Таке припущення в інтерв’ю Радіо Свобода зробив політичний експерт Володимир Фесенко.
 «Це може вплинути на стиль, рівень емоцій, наприклад по відношенню щодо Юлії Тимошенко, – зазначає Фесенко. – Жінки-політики на проблему Тимошенко реагують емоційніше, ніж політики-чоловіки. Тому заміна держсекретаря може вплинути на політику щодо України, але не кардинально».
Раніше держсекретар США Гіларі Клінтон заявила, що не планує залишатися на своїй посаді після виборів, навіть якщо президентом стане Барак Обама. За її словами, вона піде у відставку відразу після інавгурації.

Про Лазаренка домовлялися Кучма і Ґор

  • 03.11.12, 22:04
Павлу Лазаренкові небезпечно повертатися в Україну, вважає американський адвокат колишнього українського прем’єра Деніел Горовіц. Нині закінчився термін, який Лазаренко відсидів у США за фінансові злочини. Деніел Горовіц відмовився сказати Радіо Свобода, коли саме Лазаренка випустять з американської в’язниці, крім дати 1 листопада, і не підтвердив перші повідомлення українських ЗМІ, які з’явилися вдень (рано-вранці за місцевим часом у Лос-Анджелесі), що це вже сталося. 
 
– Ми не будемо повідомляти навіть вам, коли і де його випустять. Ви знаєте, що відбувається з Тимошенко в Україні. Він не є в безпеці. Він ключова фігура, бо залежно від того, яку позицію він займе щодо Тимошенко – він або підтримає позицію уряду США у тому, що вона є політичним в’язнем (а щодо цього є, звичайно, сильні докази, адже суддя Дженкінс у США оцінював її дії і вирішив, що ні вона, ні Лазаренко не винні (американський суд не виносив вирок щодо Тимошенко – РС)­, або буде говорити негативні речі про неї і таким чином підтримає позицію (українського) уряду. Це ставить його посеред поля битви між двома сторонами, і він не хоче там бути.
 
– Чи Павло Лазаренко збирається повертатися в Україну?
– Це під сумнівом. Ми ведемо переговори на кількох рівнях. По-перше, ми хотіли, щоб він повернувся в Україну, але раніше були численні спроби замаху на його життя, до того, як він покинув Україну, і, власне, тому він її покинув. Ми вважаємо, що якщо він зараз повернеться, то або його можуть вбити, або, можливо, він зазнає тортур.  Якщо ви подивитися на те, що відбувається в Україні зараз, то вони досі завдають тортур політичним в’язням. Я не маю на увазі, що вони здирають з них шкіру заживо, але є форми ув’язнення, які є варварськими, які ми в США вважаємо тортурами. Я думаю, що проблема полягає у тому, що в нього настільки сильний політичний вплив – у тому сенсі, що залежно від того, що саме він скаже, він може впливати на події. Він стає другом або ворогом кожного, залежно від того, що скаже чи зробить, і дуже небезпечно їхати в країну, яка перебуває у стані безладу.
 
– Чи є в Лазаренка документи, які дадуть йому можливість жити в США? 
 
– Існує конвенція щодо протидії тортурам, яка дає право на легальне проживання, також йому можуть дати дипломатичний імунітет. Існує мільйон шляхів, щоб він тут залишився, якщо уряд США вирішить, що це вірно.
 
– Чому справа Лазаренка взагалі дійшла до американського суду? 
– Тому що віце-президент США Ґор і президент Кучма уклали угоду про повернення з України колишніх радянських ядерних матеріалів. Поки Кучма співпрацював у цій сфері, ми мали йому допомогти позбутися одного з політичних опонентів, його єдиного справжнього політичного опонента. (За оцінкою юристів, справа Лазаренка підпала під американську юрисдикцію через те, що його запідозрили у відмиванні грошей через американську банківську систему – РС).




У 2004 році Павла Лазаренка у США визнали винним у відмиванні грошей і здирництві. Тоді ж антикорупційна організація Тransparency International назвала його найбільш корумпованим урядовцем у світі. Низку звинувачень було знято після апеляції. Проте звинувачення у тому, що Лазаренко вимагав 30 мільйонів доларів із бізнесмена Петра Кириченка, залишилися. Американський адвокат Павла Лазаренка сказав Радіо Свобода, що міг захистити свого клієнта і від цього закиду, якби міг своєчасно дістати дані з України. 
 
«Я збирався в Україну, зустрітися зі свідками і дістати докази. Коли отримав достовірну інформацію про те, що готується замах на моє життя, поїздку скасували. Якби я міг поїхати і привезти докази, деякі з яких я зараз маю в руках, то його б виправдали», – сказав Деніел Горовіц.
 
Крім цього, він розповів Радіо Свобода, що його підзахисний за ґратами обдумував, як розв’язати економічні проблеми України.

«Він працював над економічним планом під час свого перебування під вартою у США. І якщо план втілити в Україні, то це модернізує економіку, нормалізує економічні відносини між Україною і Європою, США і покладе край залежності України від сировини, такої, як газ чи видобування вугілля», – зазначив Деніел Горовіц.
 
Матеріал підготували Мар’яна Драч, Richard Solash

Я вражений!

  • 02.11.12, 22:41

Друзі я навіть не підозрював, що на Закарпатті проживає така кількість ідіотів

http://telegraf.com.ua/vybori-2012?region=zk

"Кто такие бандеровцы и за что они борются"(першоджерело)

  • 27.10.12, 20:40

"Проти засилля поліції... За побудову безкласового суспільства, за справжнє знищення експлуатації людини людиною... За демократію, проти диктатури і тоталітаризму, за свободу слова й зібрань... За забезпечення національним меншинам України всіх прав".

1 січня виповнюється 103 роки від дня народження керівника Організації Українських Націоналістів (революційної) Степана Бандери. З цієї нагоди "Історична Правда" передруковує програмний оунівський документ "Хто такі бандерівці і за що вони борються".


Цю агітаційну брошуру підготував Петро Федун-"Полтава" - керівник Головного осередку пропаганди ОУН, полковник УПА, один із чільних ідеологів та пропагандистів націоналістичного руху.

http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/01/1/67086/

Наше становище [ставлення] до російського народу(першоджерело)

  • 27.10.12, 20:34
УПА про ставлення до росіян: "Російський народ — наш безпосередній сусід, і співпраця наша може розвиватися дуже успішно, якщо буде вона будована не на імперіалістичних співвідношеннях, а на справжній дружбі і рівноправності".http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/10/24/97667/

"Свобода" заявляє, що з нею борються штампом "вибула"

  • 26.10.12, 21:30

У місті Єнікаєвому Донецької області на окремих дільницях навпроти графи "ВО "Свобода" у виборчих бюлетенях проставлено штамп "вибула".

Про це повідомляє прес-служба партії "Свобода".

За їх даними "подібна інформація надходить з багатьох областей України, зокрема з Рівненщини, Волинської області, Кривого Рогу на Дніпропетровщині, Донбасу та Черкащини".

На Волині про це повідомив заступник глави Старовижівської райорганізації "Свободи" Анатолій Лавренчук.

"Так, у селі Нова Вижва на дільниці №070858 у всіх виборчих бюлетенях напроти "Свободи" проставлено штамп "вибула". Голова цієї ДВК О. Каменська, яка представляє Партію регіонів, підтвердила цю інформацію і пояснила це так: "Я почула, що "Свобода" вибула, тому і проставила штампи", - цитує прес-служба.

Така ж ситуація, за даними Лавренчука, складається ще на кількох виборчих дільницях Старовижівського району.

pravda

   

Луцьк, Донбас, Рівне

 

На Волині на окремих дільницях навпроти ВО«Свобода» поставили штампи «вибула» 


Така ж інформація надходить і з Донецької та Рівненської областей.

  

  



   

Нам нужна одна победа

  • 22.10.12, 13:33

Именно так – одна и настоящая. Способная спасти страну. И опасно подменять эту цель наивной радостью над локальными «победками». Тем более что строго говоря, они вообще не являются победами, даже маленькими, а так, заманухой для наивняка. Пленарный вторник. Информация о том, что пресловутый закон о клевете мгновенно и дружно снят Верховной Радой с рассмотрения, появляется буквально в 10.12. И – в Инет прорывается ликование тех, кто справедливо считал документ под номером 11013 «О внесении в Уголовный и Уголовно-процессуальный кодексы Украины изменений относительно усиления ответственности на посягательство на честь, достоинство и деловую репутацию человека» шагом антидемократичным, опасным не только для СМИ, а, по большому счету, для любого гражданина, решившегося нелицеприятно высказаться о власти. Оппозиция относит «исчезновение» закона к положительным фактам – на режим воздействовать возможно. Журналисты гордятся своими акциями протеста и продемонстрированным единством. Цивилизованный мир одобряет решение украинского парламента, и дает понять, что тут не обошлось без его, цивилизованного мира, воздействия. Но чем больше задумываешься о ситуации, тем больше убеждаешься, что в данном случае особо аплодировать нечему, и не стоит оглядываться в поисках лавров, которые расстелены для нашего почивания.

Да не посчитает кто-нибудь, что я поддерживала принятие упомянутого закона. Просто его вторничная отмена выглядит уж слишком абсурдно. Законопроект в первом чтении проголосовали совсем недавно, 18 сентября. По цифрам на табло (к тому, что они не отвечают цифрам, присутствующих в зале, мы уже привыкли, и речь сейчас не об этом) – проголосовали дружненько. В комментариях в парламентских кулуарах, на ток-шоу и т.п., проголосовавшие хвалили свое деяние. Закон вызвал негативный резонанс в определенных кругах общества. Парламент на пленарные заседания (он же теперь работает у нас каким-то диким вахтовым методом) более не собирался. Сегодня он «денонсировал» принятие спорного закона – без обсуждения. За его отмену дружненько проголосовали те же…кто голосовал за принятие. То есть никак не вырисовывается картина, которая могла бы быть приемлемой для настоящего парламента: в жарких спорах родилось первичное одобрение не совсем доработанного документа; потом, прислушиваясь к общественности, в таких же жарких спорах депутаты изменили свое мнение. А так, знаете ли, простенько, типа «можем копать – можем не копать», точнее – «нужно – примем, не нужно – отменим». И это первый абсурд. Кстати говоря, сегодняшнюю отмену после уверенного принятия как-то вдруг стали анонсировать, мол, и Януковичу закон не очень глянется, и, главное, зачем нам ссорить общество перед выборами. И вот это напоминает ситуацию вокруг столь же скандального закона о языках. Вначале его «раздувают» на ровном месте, принимают, любуются локальными, не особо громкими протестами, а потом, после принятия, «на самом верху» создают группу по доработке принятого документа.
Самое простое, предвыборное объяснение обеих ситуаций – вот уж действительно, самое простое, и поэтому невсеобъемлющее. Поскольку хоть выборы и парламентские, а не президентские, но в восприятии общества «Партия регионов и Янукович – близнецы и братья». И потому режиму недурно попытаться ввести несколько светлых мазков в донельзя замаранный образ «Самого». Мол, неразумные бояре, может, что-то и налишковали, но «железный хозяин» пробудился ото сна в Межигорье, хлопнул на бояр тапком, и скандальные законы, его высочайшим решением, не будут уж столь зубодробительны. Может быть – не будут. Этот же светлый мазок предназначен и для Запада: вот вы с Януковичем не желаете ручкаться, а он, болезный, отстаивает в Украине демократию. Именно – он один.
Тут на вопрос медиа, как повлияла акция протеста журналистов на отмену законопроекта о клевете, нардеп-регионал Ярослав Сухой ответил, скажем так, чисто конкретно: «Никак». И добавил: «К отмене этого закона причастен один человек – Виктор Федорович Янукович». То есть Сухой, хотел, конечно, как лучше. В плане подчеркивания этого самого потенциально светлого мазка на лике Виктор Федорыча. А вышло – отвратительно. И тревожно для любого человека, который вырос из сказок про «доброго царя», осознает, что живет в 21-м веке, где, как известно, несмотря на некоторые минусы демократии, ничего лучшего пока не придумали. Ответ Сухого выглядел бы еще так-сяк, если бы речь шла о том, что парламент принял некий закон окончательно, отослал его на подпись к главе государства, а тот – документ ветировал и вернул его в Раду. А так – смотрите, что получается. Януковичу (или человеку с любой другой фамилией, но пытающемуся управлять страной в таком, тоталитарном формате), никакой высший законодательный орган, который мы, потея, выбираем – и на фиг не нужен. Прозвучало откровенное признание: к отмене (или принятию) любого закона напрямую имеет отношение один-единственный человек. В излишнем, надо понимать, выборном органе будет производиться «продукция» по единоличному прямому, не подлежащему оспариванию, указанию. Нас пытаются приучить к такому положению дел. И это – второй, опасный абсурд, примером коего может служить вторничная невнятная эпопея закона о клевете.
А третий аспект ситуации, которую сегодня рассматриваем мы с вами, уважаемые читатели-собеседники, пожалуй, еще интереснее. Можно ли согласиться с тем, что нынешний украинский режим поддается воздействию, внутреннему и внешнему давлению? Если привести пару актуальных примеров, то придется прийти к выводу, если и поддается, то в минимальной мере, практически не поддается, «что хотит, то и воротит», а пытающимся оказывать давление – лжет, продолжая воплощать в жизнь свои планы. В Los Angeles Times журналист Дэвид Хорси пишет: «хорошие новости в том, что протесты в украинских медиа и дипломатическое давление США и Европы заставили Януковича заморозить рассмотрение этого закона (закона о клевете – В.А.)». Что хорошо – то хорошо. Но рассмотримте примеры других случаев давления. И США, и Европа уже второй год не устают оказывать дипломатическое воздействие на киевский режим что касается положения политзаключенных лидеров оппозиции. Начинали с толерантных вариантов: надеемся, что украинская власть обратит внимание, исправит положение. Перешли к максимально жестким, где говориться прямо: цивилизованный мир не будет иметь никакого дела с украинской властью, пока политзаключенные останутся за решеткой; замаячили реальные санкции, списки «невъездных». Воздействие – круче и постоянней некуда. И что? Результат общеизвестен.
Давление внутреннее. Пресловутый закон, передающий выплату социальных льгот в ручное управление Кабмина, ограбление незащищенных, отказ государства расплачиваться со своими долгами гражданам, вопреки решению судов. Гражданский протест против этого безобразия был таким, что куда там белым наклеечкам на газетно-журнальных страницах и флеш-мобах против закона о клевете. Сотрясался, гнулся (и неоднократно подвергался вынужденному ремонту) «тюремный» заборище у Верховной Рады. К чертям затрещали парламентские двери, выдавленные атакующими гражданами. По стране катились беспрецедентные и бескомпромиссные голодовки, отмеченные вполне реальными, горькими гробами. Ну, и что именно удалось «выдавить»? Где оно?
И тогда (во время этих и подобных акций протеста), и сейчас, говорила и говорю: это правильно, что они были. Это нужно, чтобы граждане отвечали протестом на любое локальное ущемление прав, и чтобы не замыкались в своей социальной скорлупе, не считая ущемление прав другой группы локальным, реагировали на него. Но всему было свое время. Сейчас, когда до выборов, призванных либо легитимизировать преступный режим, либо избавить страну от него, считанные дни – у нас не осталось времени аплодировать крошечным «победкам», которые, безопасно для себя, нет-нет, да и подбрасывает нам режим, как обломок обглоданной косточки. Вопрос должен стоять глобально. «Вы, ныне считающие себя властью, неоднократно нарушили Конституцию. Это раз. Принесли Украине много вреда, мы, граждане, способны перечислить конкретные действия. Это два. Ведете предвыборную кампанию, заранее готовясь к масштабной фальсификации результатов. Это три. И мы – не совершаем выбор между тем, что вы называете своей партией и другими партиями. Мы говорим вам однозначное «нет». Мы готовы отстаивать свое «нет» возможными и сверхвозможными способами».
Вот это: усиление, не шепотом на кухне, а громогласно высказанного антиянучарского настроения общества; готовность идти на выборы и ни под каким видом НЕ СТАВИТЬ плюсов у квадратика «партии власти» и ее сателлитов; всеми силами отслеживать нарушения и фальсификацию; не позволить признать результатов сфальсифицированных выборов – и есть истинное давление, которое осталось нам сегодня. Которое может принести победу. Или – привести к смерти. Смерти страны.
Возвращаясь к сегодняшнему кульбату закона о клевете, хочется привести слова нардепа-оппозиционера Ксении Ляпиной, сказанные по горячим следам произошедшего: «Мы увидели, что власть можно испугать, она способна отступить под нажимом общественности. Но нет гарантий, что не будет попытки вернуться к закону о клевете уже после выборов». Не думается, что отменив закон власть испугалась до дрожи в поджилках. Она – не боится по-настоящему, пока мы с вами действенно не убедим ее, что властью ей больше не быть. Чего ей бояться в противном случае? «Нет гарантий, что не будет попытки вернуться…». Напротив, гарантия есть. Полная гарантия того, что если режим воцарится и укрепится в седьмом созыве Верховной Рады, он не только, с полной уверенностью в результативности своих действий, возвратится к идее сажать за слово, сказанное против себя, но и продвинется вперед, отштамповывая в редкие назначенные дни «декреты», которые донельзя сузят все гражданские и экономические свободы. А пока, перед выборами, можно нас чуточку, в мелочи, «про людське око», и попустить.
Ведь главное – чтобы мы принялись хлопать в ладоши «победкам». Тут, можно предположить, режим поставил перед собой задачу убедить избирателей, что с ним можно жить и сотрудничать, на уровне какого-то там диалога с гражданским обществом. А кардинальные перемены – у нас далеченько впереди, и это время до «впереди» мы не так уж дурно проживем, на этот раз, нынешней осенью, оставив режим у власти. Сегодняшняя статья на «Украинской правде». Заголовок – вопросительный «Что будет после выборов?». А заключение – убаюкивающее: «До 2015 года кардинальных изменений ожидать не стоит, их стоит готовить». А то и «может, более реально будет говорить о 2020 годе, когда клан Януковича вконец прогниет – за это время можно создать альтернативу».
Да окститесь, какой 2015-2020? Уже сегодня резервы Нацбанка продолжают стремительно сокращаться. Дефицит государственного бюджета втрое увеличился по сравнению с этим же периодом прошлого года, он равняется 16 миллиардам против 5,1 миллиарда 2011-го. Пенсионный Фонд на грани финансового краха. За год пенсионной реформы регионалов, которые все это время анонсировали, что эта их реформа существенно уменьшит дефицит ПФ, он взял, да и вырос на 8 миллиардов гривен, достигнув 65 миллиардов. Куда «летит» гривна, ни нам, гражданам, ни парламентским оппозиционерам, выпрашивающим отмененный ВР час вопросов к правительству, никто не отвечает. Но с 1 сентября банкнотно-монетный двор Украины начал работать в две смены, а в минувшую субботу отработал даже в выходной. Штампуют «фантики», в которые превращаются денежки?
Экономика страны приближается к краху. Но никакого исправления положения, никакого другого подхода к хозяйствованию не может быть, если при власти мы позволим остаться команде, достигшей этих зримых «успехов». Более того, если уж совсем оголодаем под режимом в ожидании 2020 года, «когда можно будет говорить», то говорить-то как раз уже будет нельзя. Пакет законов, призванных свести к нулю роль всех институций демократического общества, удушить гражданские свободы – думается, приготовлен толстенный. И вообще непонятно, если у кого-то нюх обострился настолько, что учуял «когда клан Януковича» (вот так, сам по себе, без нашего активного вмешательства) «вконец прогниет», то неужели обострение обоняния что касается гнилосных миазмов негативно воздействует на мыслительный процесс? Потому что если задуматься даже самую капельку, становится понятным, что «клан» он на то и клан, чтобы пускать из гнили следующие, ему же принадлежащие ростки.
Нет. Сейчас, в ближайшее время – нам нужна победа. Не узко трактуемая победа одной определенной политической силы над другой, тоже имеющей право называться политической силой, но просто разонравившейся гражданам. Победа общества, желающего вернуться на цивилизованный путь – над бандой, не имеющей никакого отношения к нормальным, плановым, прозрачным, в какой-то мере рутинным выборам. Меня спросят, «но голосуя против Партии регионов и их сателлитов, мы же голосуем за кого-то, кому-то отдаем свое «за»? По закону – так. И сейчас мы готовы голосовать за тех, кто гарантирует устранение нынешнего, не поддающегося перевоспитанию, режима. А потом – будем крепко следить за избраными, используя все инструменты гражданского общества. Чтобы не дать им отступить от декларируемого сегодня.
Нам с вами нужны сегодня не мелкие подачки, которые режим может отнять в любую минуту. Нам нужна – одна победа. Мы же помним, как там дальше: «одна на всех. Мы за ценой не постоим».

Виктория АНДРЕЕВА, ord-ua.com

Фантазія на тему "Про вибори 2012"

  • 21.10.12, 19:04

     Більшість соціологів говорять про те що виборча кампанія, яка проходить, є самою лінивою. Дійсно таке враження, що і влада, і опозиція ,особливо не стараються, ніякого креатива, все звелося до банального зомбування, зовнішньою та телевізійною рекламою.Про те багато хто з населення, до нього, вже має імунітет.Про те аналізуючи дії влади, наприклад, при прийнятті мовного Закону, я не можу собі уявити, що талановиті шулери та катали, вдалися до такої банальщини.Згадайте, як просто вони "кинули" опозицію купивши місця литвинівців в парламентській залі, та проголосувавши з них, в той час ,як БЮтівці намагалися блокувати їх місця.Очевидна "глубіна ігри" бувалих, та незграбні дії, "кошенят" опозиції.

  А давайте по-фантазуємо, як в умовах падіння рейтингу ПР, ми могли б виграти ці вибори?Я намагався уявити себе лялько-водом, змоделювати ситуацію, та побудувати стратегію, при максимумі грошей і мінімуму довіри народу.

Мій план такий:

1. Опозиція буде вперто шукати фальсифікації, по принципу 2004 року, щоб потім влаштувати ,щось на кшталт майдану.lolНаївні, я буду максимально чесним, ну хіба десь трохи, я ж не самогубець, заодно покажу заходу, що вибори чесні, я нікого не обманював.

2. Вони наївні, бо тишком нишком, я влаштував собі два стійки фланги, за принципом потреби народу в нових лідерах, і щоб не програти, один фланг східно-опозиційний, інший центрально-західно опозиційний, для нетямущих підживив їх популярними артистами та спортсменами.

3.Тактика така, націоналістів не чіпаю, та вбиваю два зайця,багато будуть думати, що вони проект влади, а на сході та півдні це дасть обернений ефект, та забезпечить мені стійкий відсоток голосів.

4. Роблю фальсифікації на флангах, розвівши в котре "кошенят", і я знову на коніlolГрабуємо знову країну!

6 вопросов УДАРу

  • 21.10.12, 00:44

Я рад за УДАР и желаю им успехов. Но у меня к ним 6 вопросов:

1. Схватили ли они Бога за бороду?

2. За бороду ли они схватили Бога?

3. Они ли схватили Бога за бороду?

4. Бога ли они схватили за бороду?

5. Есть ли у Бога борода?

6. Есть ли Бог?

Спасибо за внимание)


Євген Гендін