Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Власенко про безглудість слідчих дій

  • 20.01.12, 19:50
Єнакієвська прокуратура в дії: Тимошенко інкрімінується період, коли вона вже не працювала в ЄЕСУ. На питання захистника, на чому грунтуються обвинувачення слідчого, слідчий заявляє, що "Тимошенко давала усні вказівки"

Плани зменшити газову залежністьвід РФ залишаються популізмом

  • 20.01.12, 19:44

Історія українсько-російських відносин протягом усього періоду незалежності свідчить: дешевого газу не буває.
За часів Кучми Україна компенсувала низьку ціну блакитного палива малими ставками на транзит і спільними корупційними схемами, за часів Ющенка – корупційними схемами, якими завершувалися газові війни (поява на українському ринку РосУкрЕнерго тощо), що завдавали шкоди іміджу країни як надійного транзитера, за часів Януковича – наразі тривалою орендою бази для Чорноморського флоту РФ. Сподіватися, що Росія раптово проявить благородство і подарує керівництву України кілька десятків зайвих мільярдів газових доларів, сьогодні тим більше немає жодних підстав.
Ті з українських чиновників, які роками сидять в урядових кріслах і завідують енергетикою, не можуть не розуміти цього факту. Профільний міністр Юрій Бойко, перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, зреш-тою, і прем’єр-міністр Микола Азаров не перший рік беруть участь у двосторонніх переговорах щодо газу, вислуховують позицію Газпрому і вибудовують лінію співпраці на рік наперед. Їхні минулі перемоги в безконфліктному вирішенні газового питання з Росією – це не успіхи дипломатичної роботи чи економічної політики, а згода вбудуватись у запропоновані Москвою сценарії. Як-от у випадку з пролонгацією перебування ЧФ РФ на території України чи готовністю здати російській стороні контроль над газотранспортною системою: повідомлення ЗМІ про такі сценарії не тільки не були спростовані, а й діставали нові підтвердження від джерел в органах влади.

ПО-СТАРОМУ НЕ ВИХОДИТЬ
А сьогодні ситуація склалася так, що традиційний спосіб не працює. Чинна газова угода є вигіднішою для росіян, ніж дрібні корупційні схеми, та й активне використання останніх привернуло прискіпливу увагу в Європейському Союзі. Москва не поспішає змінювати умови співпраці й виставляє за таку зміну надмірну навіть для українських можновладців ціну. Погоджується сісти за стіл переговорів тільки за обов’язкової здачі стратегічно важливих для неї (як і для України) об’єктів: газотранспортної системи, підземних сховищ газу та розподільчих мереж. Причому не окремо, а відразу як комплексу. Адже, як відомо, хто володієінфраструктурою, той контролює територію. А росіяни чітко дали зрозуміти, що українська труба їх не цікавить у відриві від самої України – метою переговорів з різних питань співпраці є залучення Києва до інтеграційних об’єднань на чолі з Москвою.
Запропоновані Росією умови не влаштовують наш уряд. Навряд чи це через високу національну свідомість; найімовірніше, Газпром готовий робити тільки короткострокові знижки, а, віддавши раз українську трубу, через рік-два, коли вартість газу знову сягне захмарних висот, наші можновладці просто не матимуть, чим торгувати, окрім хіба що власних підприємств. Ділитися своїм бізнесом в Україні ніхто не готовий. Ось і шукають способи зацікавити росіян у тому, щоб вони знизили ціну на газ.
Поставлене урядом Азарова завдання зменшити закупівлі російського блакитного палива цілком природне. Так роблять усі країни Європейського Союзу, які замислюються про свою безпеку. В ЄС уже давно діє закон – закуповувати в одного постачальника газу не більше ніж третину від споживання, щоб у разі форс-мажорів чи газових війн країна мала можливість швидкого маневру. А ще там активно розвивається ринок скрапленого газу, який не залежить від прокладених труб, а може постачатися танкерами з будь-якого куточка світу. Також запроваджуються програми зростання власного видобутку: переймаючи американський досвід, країни шукають на своїй території сланцевий газ, який за кілька років може звільнити їх від упливу іноземних постачальників.
БАГАТО ШУМУ, МАЛО ДІЇ
Озвучена українським урядом стратегічна мета поки що не має нічого спільного з виконанням. Увесь минулий рік Міністерство енергетики обіцяло збільшувати власний видобуток енергетичних ресурсів. Як результат – у 2011-му порівняно з 2010-м видобуток газу зріс «аж» на 0,4% (це при тому, що майже весь рік він зменшувався, а «прорив» у статистиці стався в грудні). Видобуток нафти скоротився на 6,3%. Дві бурові вишки Україна купила за завищеними цінами, а користуватися ними почне в найкращому разі наприкінці 2012-го.
Залучення іноземних інвесторів до видобутку енергетичних ресурсів, зокрема нетрадиційного блакитного палива, також фактично не сталося. Сусідня Польща, яка всерйоз взялася за його нарощування, уже видала понад 100 ліцензій на розвідку і планує розпочати видобуток сланцевого газу в 2014-му. Вітчизняний уряд поки що «застряг» на етапі переконання іноземних партнерів у вигідності вкладення коштів в Україну. У Києві вперто не слухали голосу самих компаній: спочатку створіть нормальні умови роботи. У Польщі – навіть до того як вона вступила до ЄС – було сформовано належні гарантії стабільності правил гри, а в нашій країні вони можуть змінюватися залежно від настрою урядовців. У вересні минулого року український уряд з пафосом заявив про підписання угод щодо співпраці у видобутку сланцевого газу із цілою низкою західних фірм. Але всі вони досі оцінюють ризики.
Схожа ситуація й зі спорудженням термінала зі скрапленого газу. Сусідня Польща, яка також взялася реалізовувати аналогічний проект, уже розпочала його будівництво і через два роки планує отримувати таке паливо із Катару. Україна анонсувала ідею ще 2010-го, а 2011 рік витратила на проведення конкурсу на розробку ТЕО проекту, відбір переможців (ним стала іспанська компанія Socoin), організацію кількамісячних міжнародних роуд-шоу для пошуку іноземних інвесторів (результати невідомі). Це при тому, що прем’єр-міністр Микола Азаров обіцяв, що з січня 2012-го розпочнеться фактичне будівництво термінала...
1 лютого виповниться рік членства України в Європейському Енергетичному Співтоваристві. За 2011-й уряд зобов’язався провести цілу низку реформ, які наближали б енергетичний сектор країни до європейських стандартів у сфері газу, електроенергії, відновлюваних джерел енергії. Однак похвалитись особливо нічим: відповідні документи або не розроблені, або підпадають під чарівну фразу «робота ведеться», яка не означає нічого конкретного. А виконання зобов’язань у межах Співтовариства, до речі, було б найкращим способом розпочати предметні переговори з міжнародними компаніями – чи то про видобуток газу, чи про будівництво термінала, оскільки саме такого штибу діяльність є сигналом, що країна таки визначилася з європейським вектором розвитку.
На тлі згаданих вище нереалізованих планів тим більше фантастичними видаються заяви керівництва держави про пошук альтернативних постачальників газу чи його закупівлю на спотових ринках. По-перше, ці ініціативи можна було реалізувати і два роки тому – аби було бажання. По-друге, щ треба запропонувати, наприклад, Туреччині, щоб вона погодилася виділити Україні квоту для проходження танкерів перевантаженою Босфорською протокою, – завдання, не простіше від усіх попередніх. Та й транспортувати блакитне паливо звідти в Україну поки що немає змоги – він може бути тільки в рідкому стані, що, своєю чергою, потребує побудованого термінала скрапленого газу в нашому порту. Чого, як відомо, чекати треба ще кілька років.  

Розуміючи, що з року в рік ціна на російський газ лише зростатиме, уряд мав достатньо часу, щоби створити умови для зменшення залежності від постачань із РФ. Однак він не поспішав із конкретними реформами, ставлячи їх проведення в безпосередню залежність від результатів українсько-російських перемовин. Мовляв, домовимось із «братами» – почекаємо зі змінами, не домовимось – активізуємо «реформи», щоб показати свої м’язи. Складається враження, що курс на енергетичну незалежність – це не так мета нинішньої влади, яка прагне зміцнити країну, як засіб торгівлі й тиску, щоб вкотре змусити російських партнерів сісти за стіл переговорів й окреслити чергову «схемку на двох».








Фотогалерея: Озвучені урядом Азарова плани зменшувати залежність від російського газу залишаються популізмом

Іван Галайченко

Кому ростуть борги?

  • 20.01.12, 19:19

За останні роки ми занадто часто чуємо, що переважна більшість проблем з можливістю фінансувати ті чи інші програми (у тому числі соціальні) пов’язані із необхідністю повертати борги "попєрєдніків". Вважаю за необхідне дещо детальніше проаналізувати ситуацію з державним боргом України та умов його формування.

[ Читати далі ]

 

Всього поточного року передбачено до погашення 61,6 млрд грн.
З них лише 4,6 млрд грн (7,5%) за зобов’язаннями 2008-2009 рр.
та 47,6 млрд грн. (77,3%) за зобов’язаннями сформованими у 2010-2011рр.

Висновок 2. За неповних два роки нинішній уряд створив навантаження на виплати держборгу у 2011 році в сумі 47,5 млрд грн, що на 41 млрд грн або у 10,4 рази більше ніж попередній уряд.

Доречи, ще 4,7 млрд грн необхідно виплатити за боргами 2004 року. Пам’ятаєте хто був тоді першим віце-прем’єром та Міністром фінансів?

То за чиїми боргами розраховується Україна? "Легенда" про борги попередників виявилася примарою. Кому вірити і чи є межа?. Межа, за якою необхідно згадати і про професійну гідність, якщо хочете.

Ігор Уманський
і.о. міністра фінансів у 2-му уряді Юлії Тимошенко

http://economics.lb.ua/state/2011/12/19/128789_komu_rostut_borgi.html

Оппозиция готова к соборности

  • 20.01.12, 18:51
Согласован план подготовки к выборам в Верховную раду
В распоряжении Ъ оказалась финальная редакция, который будет принят 22 января в День соборности на Софийской площади в Киеве, где запланирована акция оппозиционных сил.
Документ озаглавлен «Соглашение про совместные действия Объединенной оппозиции Украины». В преамбуле говорится, что «полноценная реализация политических и социальных прав граждан Украины невозможна без устранения правящего режима Януковича» и что реальной возможностью провести смену власти конституционным путем станут выборы в Верховную раду, назначенные на 28 октября этого года.Напомним, в конце ноября Напомним, в конце ноября лидеры партий "Батьківщина", "Фронт змін", ВО "Свобода" и ряда других политических сил призвали противников действующей власти объединить усилия и совместно действовать на парламентских выборах 2012 года, в частности согласовать список кандидатов по мажоритарным округам. Ранее лидер партии «Гражданская позиция» Анатолий гриценко заявлял об этом документе: «Там фактически речь идет о подписании пакта о ненападении в стане оппозиции, об исключении взаимных обвинений. Там не говорится о совместных списках на парламентских выборах или объединении политических сил». В тексте «Соглашения» указываются 4 главные задачи, которая ставит перед собой оппозиция. Политические силы, которые подпишутся под этим документом, берут на себя обязанность «согласовывать общие политические принципы и подходы» с которыми они идут на выборах. Помимо этого они должны согласовывать между собой действия на всех этапах: от выдвижения кандидатов и до подведения итогов выборов. «В частности речь идет и про согласование кандидатур членов окружных и участковых избирательных комиссий, наблюдателей и обеспечения их эффективной работы», — говорится в документе.Оппозиция обязуется сформировать единый список кандидатов в народные депутаты, которые будут идти по мажоритарным округам «по принципу – один округ- один кандидат от Объединенной оппозиции». При этом называется перечень качеств, которыми должен обладать кандидат: «порядочность, принципиальность, профессионализм, общественный авторитет и безупречная репутация». Последняя задача касается действий оппозиции после выборов. В случае победы, «Объединенная оппозиция создает парламентское большинство и начинает процесс формирования новой украинской власти».


Валерий Калныш, Ольга Васильцова

СБУ ЗАВЕРШИЛА ЩЕ ОДНУ СПРАВУ ТИМОШЕНКО

  • 20.01.12, 18:37

Слідчим відділом Управління Служби безпеки України у Харківській області закінчено розслідування кримінальної справи за обвинуваченням екс-премєра Юлії Тимошенко.

Про це повідомляє прес-служба СБУ у п’ятницю.

По даній справі Тимошенко обвинувачується в "організації ухилення від сплати податків на загальну суму понад 4,7 мільйонів гривень, розкрадання та замаху на розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного відшкодування понад 25 мільйонів гривень податку на добавлену вартість, службового підроблення та в ухиленні від сплати 681 тисяч гривень прибуткового податку".

"Способом розкрадання бюджетних коштів було запровадження корпорацією "Єдині Енергетичні системи України" фінансової схеми приховування валютної виручки з використанням підконтрольних офшорних компаній", - уточнили в СБУ.

За цими епізодами розпочато ознайомлення обвинуваченої та захисників з матеріалами кримінальної справи.

У зазначеній кримінальній справі органами прокуратури заявлено цивільний позов з метою забезпечення відшкодування завданих державі збитків.

"Щодо вчинення інших злочинів, а саме організації ухилення від сплати понад 10 мільйонів гривень податків та замаху на розтрату чужого майна - коштів державного бюджету у сумі 405,5 мільйонів доларів, розслідування триває", - уточнили у відомстві.

Листівка до Дня Соборності

  • 20.01.12, 18:30


Роздрукуй та причепи на парадні двері, якщо вважаєш себе українцем!

Немає іншого народу...

  • 20.01.12, 17:40


вірші мої, але дії - Юлині.

Вместо Азарова у «донецких» появится новый вождь

  • 20.01.12, 15:21

 

Назначение Валерия Хорошковского министром финансов Украины можно отнести к разряду ожидавшихся сенсаций. О таком назначении говорили еще несколько месяцев назад. Отмечая, что главной задачей группы лоббистов интересов «РосУкрЭнерго», к которой относится теперь уже бывший глава СБУ, является усиление своего влияния на экономический блок правительства и ослабление позиций Николая Азарова.

Это вполне вписывается в логику противостояния РУЭ и «донецких» - чтобы не входить в прямое столкновение с группами Ахметова или Клюева, РУЭ начинает с Азарова, который, хотя и относится к донецким географически, тем не менее не может восприниматься в качестве представителя одного из олигархических кланов. Азаров, скорее - фигура, не мешающая донецким олигархам. Но группировке РУЭ нужен на посту премьера человек, который будет содействовать ее собственным интересам - и оттеснять Донбасс.

Ясно, что Федор Ярошенко никаким министром финансов ни одного дня не был - в министерстве он был азаровским местоблюстителем. Не нужно быть семи пядей во лбу, чтобы понять - отобрав у Азарова контроль над минфином, победившая группировка превращает его в премьера без портфеля, дни пребывания которого в должности сочтены. Скорее всего, премьеру дадут досидеть до выборов - если ситуация в стране стремительно не ухудшится. А затем заменят.

Причем уже ясно, кто будет бороться за место главы правительства - блок РУЭ и президентской семьи против президентских земляков. СамЯнукович, судя по его последним решениям, будет поддерживать первую коалицию - с ним сейчас происходит то же, что и произошло с воцарившимся в Киеве днепропетровцем Леонидом Кучмой. Приехав в украинскую столицу в качестве выразителя интересов днепропетровского клана, Кучмадостаточно быстро дистанцировался от него, сделал выбор в пользу интересов собственного семейства и киевских фаворитов и уже вскоре вовсю воевал с новым лидером днепропетровцев Павлом Лазаренко.

Янукович со своим выбором тоже определился - так что стоит ожидать появления на сцене нового вождя донецкой группы. Именно ему предстоит отстаивать интересы земляков и бороться за премьерскую должность, пытаясь остановить усиление РУЭ и президентских родственников.

Все это, разумеется, в случае, если экономика не прикажет долго жить и определять будущее страны будут не кулуарные битвы олигархов, а последствия краха. Но и в этом случае «росукрэнерговцы» не проигрывают - получив доступ к бюджету, они смогут воспользоваться последними крохами с барского стола еще до того, как стол опрокинется и самодовольным хозяевам жизни придется спасаться от гнева возмущенных соотечественников.

Виталий ПОРТНИКОВ