Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто хоче жити в іншій Україні! Україні, де вартують справжні людські цінності:чесність, порядність, любов. Де шанується культурна та історична спадщина, де люди з шаною ставляться до природи та рідного краю.

На жаль, політика в житті нашої країни є визначальною і риба гниє з голови. Протиріччя між особистими інтересами кубла олігархів і стратегічними інтересами українського народу стали несумісними. Вони є фундаментальними, ціннісними.
Україні потрібна правова держава з опорою на громадянське суспільство. Натомість олігархам потрібна поліцейська держава з опорою на сексотів-пристосуванців.
Україна має будуватися на двох базових цінностях: Україна є самостійною суверенною державою та Україна шанує європейські цінності і впроваджує європейські стандарти.
Натомість олігархи своїми діями позбавляють Україну самостійної політики, перетворюють на васала іншої держави, впроваджують в Україні авторитарно-репресивний політичний режим.
Україна повинна будувати свою економіку на конкурентних ринкових засадах. Олігархи знищують засади конкуренції в економіці України, монополізують стратегічно важливі сектори економіки країни.

Тим не менше, наше життя є різнобарвним, а людині притаманне відчуття прекрасного, то ж не хотілося б, аби дописувачі обмежувались суто політичною проблематикою :)
Дописувачем може стати той, хто поділяє наші цінності і пише на українську тематику.

Хочеться наголосити, що засади модерування цього співтовариства є абсолютно прозорі і демократичні, модератори можуть змінюватись за волевиявленням дописувачів.
Вид:
короткий
повний

Твоя Україна

Чи є Янукович проФФесором?

  • 10.05.12, 13:17

януковичБЮТівець Володимир Яворівський просить міністра освіти Івана Вакарчука перевірити наявність у Віктора Януковича вищої освіти.

Відповідний запит Яворівського до Вакарчука на засіданні парламенту у п’ятницю зачитав перший віце-спікер Олександр Лавринович.

Яворівський просить міністра перевірити інформацію щодо вищої освіти у Януковича, а також щодо здобуття ним наукового ступеню «задля недопущення того, щоб людина без справжньої освіти стала головою держави».

Водночас комуністи Вікторія Дем’янчук та Ігор Калєтнік звернулися до генпрокурора з проханням перевірити «факти зловживання владою та перевищення службових повноважень міністром юстиції Миколою Оніщуком».

Депутати також просять у разі необхідності притягнути міністра до кримінальної відповідальності «у зв’язку з наявністю у його діях ознак злочину, передбачених статтями 364-365 Кримінального кодексу».

Про власть: «Ох, у яра, ох, у ели…»

  • 10.05.12, 12:08
hor malchilov i bunchikov
 Власть начала приходить в сознание после удара под дых от Европы и Меркель из Германии. Даже в больницу узницу отправила, якобы беспокоясь о здоровье Тимошенко. Да вот только и дальше считает, что большинство населения Украины, а с ним и Евросоюз – недоумки, которые будут с замиранием сердца слушать, как эта власть, что не единожды поймана журналистами на воровстве и откатах, рассказывает миру сказки о справедливом суде над Тимошенко да скромно, потупив глазки, откладывает саммит, потому как к Януковичу никто ехать не собирался.

А параллельно, полностью уничтожив последний оплот защиты прав граждан в Украине и допросив сотрудников Омбудсмена, начала сливать информацию о том, что пенитенциарная система обладает видео, на котором Тимошенко и Власенко занимаются непристойностями прямо под видеокамерами у власти Януковича, и именно такое занятие и является причиной появления синяков. Конечно, садо-мазо может послужить причиной появления последствий развлечений. Но кто в здоровом уме поверит, что Тимошенко, даже если ей подобные шалости не чужды, будет это совершать под круглосуточным наблюдением видеокамеры? Психически нездоровый индивид - да, нормальный человек – Боже упаси. Разве кто-то, не будучи под наркотиками и в трезвой памяти станет радовать тюремщиков подобным шоу? Да любой нормальный человек, даже не уровня Тимошенко, никогда лишний раз и воздуха не испортит, зная, что его снимают. А тут такое. И что интересно: сообщают через некоторые СМИ, что мерзкого, пошлого и откровенно порнографического видео у тюремщиков оказывается много, и они могут его сливать в интернет, а вот доказательств того, что Тимошенко никто не бил - в интернет не выложили. А почему нет? Наблюдение-то круглосуточное! Значит, должно быть видео, как Тимошенко сама себя побила, или как Карпачева договаривается с Тимошенко о фальсификации снимков, и, наконец, как Тимошенко показывает Карпачевой себя «не побитую» и без синяков, дабы доказать, что омбудсмен потом миру предоставила фотошоп. Однако ничего подобного власть не демонстрирует. И посторонних к Тимошенко, особенно из Евросоюза, не допускает. Даже для того, чтобы обелить свое «честное» имя ВЛАСТЬ. Все, наивная, думает, что остальные будут слушать слова главного шансонье страны, который, кроме «Мурки», еще может и сказки Евросоюзу слабать. А он так искренне европейцам заявил, что суд над Тимошенко – самый справедливый и гуманный в мире. И это – без доказательств и - за политическое решение. Правда, он, наверное, стоя перед европейцами, представлял, что рассказывает сказки Януковичу, который от словосочетания «Тимошенко за решеткой» - расплывается в улыбке и получает оргазм. А потому думал, что и европейцы сразу же пойдут по сакральному принципу многих украинских парламентариев: «кончил, не кончил – три минуты». Ой, а его эйфорическое о том, что в деле Тимошенко: «были допущены некоторые нарушения, но не украинского законодательства, а нарушения демократических принципов» - просто умиляет. Да если это правда, то куда ты, как представитель прокуратуры и власти, смотрел? Да ты первый, ссылаясь на Европейские конвенции (которых Украина ратифицировала ой как много) должен был вмешаться. Ан нет. Тогда все было хорошо. А как только собаке зажало хвост, так она и стала жалобно выть, взывая к тому, кого еще некоторое время назад пыталась загрызть. Еще больший восторг вызвали слова Кузьмина, что уголовные расследования в отношении экс-премьера начал не президент В.Янукович, а президент В. Ющенко, когда поручил провести такое расследование в связи с подписанными газовыми контрактами. То есть, заявление тогдашнего президента России Медведева о том, что Тимошенко все делала с согласия Ющенко и что Ющенко Медведеву это подтверждал, получается, лажа?! Выходит, по трактовке власти Януковича, что не только Путин уголовник (он же с Тимошенко подписал контракты), но и Медведев – лгун редкостный. Правда, европейцев извращенные эротические фантазии украинской власти – не интересуют. Они и так уже осознают, что в Украине шизофреники беснуются, а потому, от греха подальше, решили от них изолироваться, поскольку если шизика нельзя спрятать в психушку, то его нужно ограничить в передвижении в границах его жилища. Что умные европейцы и сделали. И тут, сколько бы власть не сливала в Ютуб видео якобы с Тимошенко и Власенко, для европейцев со здоровой психикой подобное – ужас, потому как у них существует неприкасаемое право на частную жизнь даже в тюрьмах. А то что януковские извращенцы за ней все время подглядывают у нормальных людей вызывает только отвращение. На Западе за вуайеризмвсегда наказывают по всей строгости закона – пряча извращенцев в психушки или за решетку. Что же до того, как власть цинично пытается опять заболтать весь мир, стараясь выиграть время до выборов, дабы не допустить участия в них Тимошенко, а также относительно тех методов, что власть использует для достижения своих целей, то так и хочется вспомнить сокровенное из анекдота: «Хор мальчиков и Бунчиков исполняют русскую народную песню «Ох, у яра, ох, у ели»… Лина ТЫХА

k-z.com

Президент Європейської ради порадив Азарову не їхати в Брюссель

  • 09.05.12, 19:34

Глава Евросовета посоветовал Азарову сидеть дома и отказался ехать на Евро-2012

Президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей вважає, що прем’єр-міністру України Миколі Азарову не варто їхати в Брюссель для участі в засіданні Ради співробітництва Україна-ЄС, запланованому на 15 травня.

“Коли український прем‘єр-міністр оголосив про намір відвідати Брюссель, ми сказали: не треба, залишайтеся вдома. З нашого боку то недвозначне свідчення того, що в Україні мають відбутися зміни”, - сказав президент Європейської Ради в інтерв’ю телеканалу Euronews.

Він також зазначив, що у грудні 2011 року у Києві він разом з президентом Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу "годинами говорили" з президентом Віктором Януковичем про ситуацію в Україні та про майбутню угоду про асоціацію.

“Ми відразу зазначили, що зможемо ратифікувати її лише у тому разі, якщо країна буде дотримуватися спільних із нами цінностей. Угода про асоційоване членство визначає не лише торговельні відносини. Це також і політична угода. На наш погляд, Україна неприпустимо поводиться у відношенні до Юлії Тимошенко, ми відверто сказали про це президенту Віктору Януковичу”, - сказав Ван Ромпей.

У Європейській комісії уточнили, що Герман Ван Ромпей не мав на увазі скасування засідання Ради з питань співробітництва Україна-ЄС, запланованої на 15 травня, повідомляє агенція "Інтерфакс-Україна".

bbc

Повышение пенсий – блеф или реальность

  • 09.05.12, 10:55

 

 

В рамках президентских  социальных инициатив, Кабинет Министров с 1 мая начал проведение перерасчета пенсий для 13,3 млн. граждан, - сообщает сайт Партии регионов. Такие инициативы не что иное, как использование административного ресурса накануне парламентских выборов, что связано и одновременным  низким рейтингом Партии регионов и почетного лидера этой партии –  Януковича.   В связи с этим, размер дополнительных расходов из Госбюджета Украины до конца года составит 14 561,4 млн. гривен, - сообщает пресс-служба ПР. Правительство решило увеличить размеры пенсий и бывшим военнослужащим, назначенных согласно Закону Украины «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц». Соответствующее постановление №355 Кабинет Министров принял 23 апреля 2012 года. Согласно этому документу, категориям, которые подпадают под действие вышеуказанного Закона, с 1 июля 2012 года пенсии будут повышаться на 11. Эти, якобы, «светлые» намерения Януковича  - это просто блеф. И вот как этот блеф выглядит в цифрах. Президент Янукович объявит о том, что он доплатит украинским пенсионерам по 100 гривен. Он наверняка забыл о том, что именно он и его правящее большинство шесть месяцев назад изъяли из Закона Украины «О пенсионном обеспечении» 40-ю поправку, которая была внесена парламентской оппозицией. Эта поправка  предусматривала перерасчет пенсий на 334 гривны для 10 миллионов пенсионеров. А это значит, что теперь, якобы доплачивая 100 гривен каждому пенсионеру, власть во главе с Януковичем украли у каждого пенсионера по 234 гривен, что в сумме составило как минимум 2,34 миллиарда гривен.  Почему именно по 100 гривен пообещал Янукович украинским пенсионерам. Оказывается, расчет весьма прост.  Оппозиция, проанализировав сами подходы партии власти относительно доплаты по 100 гривен, установила, что один миллион украинских пенсионеров получает доплату до 500 гривен. Зато львиная доля пенсионеров, а именно 7 миллионов украинцев, получают доплату всего по 20 гривен. Так власть в среднем вышла на сумму по 100 гривен для подкупа украинских пенсионеров. Президент также пообещал доплату аж по 165 гривен для бывших военнослужащих. Вместе с тем, статья 13 Закона Украины о пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, требует увеличения пенсии для военнослужащих на 800 гривен.   Где тогда оказались по 635 гривен предназначенных украинскому военному пенсионеру? Опять в кармане власти. В Украине  численность военных  пенсионеров составляет в среднем 30% от общего числа пенсионеров (на апрель 2011 года численность всех пенсионеров была в Украине 13 млн. 766 тыс.) т.е. около 4 миллионов из них это военные пенсионеры. В результате власть положила себе в карман 2,54 миллиарда гривен.  Таким образом, военным пенсионерам даст в четыре раза меньше положенного. Тоже происходит и с обещаниями Януковича относительно помощи ветеранам войны ко Дню Победы - по 2 тысячи 200 гривен. Опять что-то с памятью у Виктора Федоровича. Он снова забыл, что действующий Закон о статусе ветеранов войны обязывает Президента дать такую помощь, но не 2 тысячи 200 гривен, а  в размере до 8 тысяч гривен. Куда опять пропали 6 тысячи 800 гривен каждому ветерану войны? По последним данным в Украине проживало 1 миллион 826 тысяч ветеранов, в том числе и тех, кто являлся гражданами Украины, но проживают за ее пределами. За последний год смертность ветеранов была в Украине больше чем в других республиках СНГ. Так, за последний год численность ветеранов сократилась на 220 тысяч, они так и не дождались помощи от власти. Несмотря на выигранные суды - государство выплачивает им суммы в 20 раз меньше, чем полагается по закону. Сегодня численность ветеранов ВОВ составляет  всего 1 миллион 606 тысяч. Вместо положенной им суммы Янукович обещает им лишь четвертую часть -  2200 гривен. В результате чего власть опять обворовывает ветеранов на сумму 9,3 миллиарда гривен, а выплатит лишь четвертую часть. Кроме того, не стоит и забывать и о том, что власть еще раз обдирает пенсионеров, но уже через банк. Так, в соответствии с Законом Украины № 2262-XІІ от 1992 года «О пенсионном обеспечении лиц, уволенных с военной службы, и некоторых других лиц» в статье 52 раздела VI, военные пенсионеры могут получать свои пенсии только»…через организации открытого акционерного общества Государственного сберегательного банка Украины». Вместе с тем, в  другом Законе Украины «О пенсионном обеспечении» № 1788-ХII, но только от 1991 года, касающихся гражданских пенсионеров, в статье 85 – «Выплата пенсий», вообще отсутствует понятие – через какие финансовые организации выплачиваются пенсии, то есть гражданские пенсии Пенсионный фонд Украины может выплачивать через любые, государственные и частные, банки Украины. Получается какая-то дискриминация военных пенсионеров, их как крепостных записали и прикомандировали только к Ощадбанку. Казалось бы какая разница, лишь бы вовремя платили, но разница есть и большая. Так, согласно «Условий открытия карточного счёта и тарифов ОАО «Ощадбанк» по обслуживанию платёжных карт» от марта 2009 года, в пункте 1.2 обозначено, что начисление процентов на сумму остатков по карточному счёту – 1% (один) годовых, это мизерные проценты. В других банках такие начисления составляют до 15%. Почему же пенсионерам не дают хотя бы заработать вдобавок к нищенской пенсии лишнюю копейку на депозитных процентах какого-нибудь банка. Вот такая простая арифметика обещаний Януковича. На 14,2 миллиарда гривен, которые «регионалы» не выплатят гражданам, а спокойно переложат себе в карман, при этом окажутся еще и борцами за социальную справедливость. Вместе с тем, за последние 2 года расходы только на Администрацию президента Украины выросли на 1,7 млрд грн.

 

 Катерина РИЗАНЧУК 

katerizanchUAINFO

Лікуючим лікарем повинен бути тільки німецький лікар Хармс

  • 08.05.12, 20:21

Юлія Тимошенко погодиться на перевезення до Центральної клінічної лікарні «Укрзалізниці» у місті Харкові за умови, що її лікарем буде доктор Хармс з німецької клініки «Шаріте».

Про це журналістам на брифінгу біля Качанівської колонії повідомила її донька Євгенія, повідомляє byut.com.ua. За словами Євгенії Тимошенко, сьогодні лікар Хармс оглянув її матір та попередив, що «лікування треба починати терміново, інакше можливі тяжкі наслідки та інвалідність». Вона також наголосила, що Юлія Тимошенко погодилася на лікування під наглядом німецького лікаря та медиків, яким вона довіряє. Євгенія зазначила, що перед тим, як почати лікування, потрібно буде від 10 днів до двох тижнів, аби вивести Юлію Тимошенко з голодування. Вона повідомила також, що її мати дуже слабка, у неї низька температура і вона схудла приблизно на 10 кілограм. likuvannya timoshenko2

У свою чергу захисник Сергій Власенко зазначив, що Юлія Тимошенко довіряє українським лікарям, в тому числі й лікарям «Укрзалізниці», однак вони «знаходяться під дуже великим тиском з боку влади, так само, як і опозиційні політики». За його словами, інформація про те, що лікувати Тимошенко буде якийсь спільний консиліум з українських та німецьких лікарів, не відповідає дійсності. Захисник наголосив, що лікуючим лікарем буде німецький лікар Хармс, крім того, Юлія Тимошенко готова допустити українських лікарів, яким довіряє. За словами Сергія Власенка, екс-прем’єр-міністр буде вимушена відмовитися від госпіталізації, якщо її лікуванням займатимуться лише лікарі МОЗ, які залежні від влади. «Сьогодні деякі ЗМІ вже встигли повідомити про те, що Тимошенко знову буде лікувати якась комісія. Я хочу сказати, що це абсурд. Якщо лікарів, підконтрольних МОЗ, спробують приставити до Тимошенко, вона знову буде вимушена сказати «ні», тому що ці ж лікарі залікували Юрія Луценка, в якого тепер гепатит, і ці ж лікарі щоденно писали довідки про те, що Юлія Володимирівна здорова», - зазначив захисник.

Україна вже в міжнародній ізоляції, далі санкції – парламентар

  • 08.05.12, 20:05
 Kиїв – Україна перенесла саміт у Ялті на невизначений час. Причина, яку називають у Міністерстві закордонних справ, у тому, що низка глав європейських держав не зможуть взяти  участь у ньому. Відмова європейських лідерів від участі у заході є початком міжнародної ізоляції України через кримінальні переслідування опозиції, зазначають експерти. Подальші заходи щодо України можуть бути ще суворішими, припускають вони. 

Свою готовність взяти участь у ялтинському саміті країн Центральної Європи підтвердили лише президенти Польщі, Молдови, Литви та Словаччини, повідомили у Міністерстві закордонних справ. Решта запрошених керівників держав відмовилася через політичну ситуацію в Україні, заявив у коментарі для Радіо Свобода член парламентського комітету у закордонних справах, заступник голови фракції «БЮТ-Батьківщина» Андрій Шкіль.
Будуть суворі і серйозні санкції проти 
України. Це вже не за горами
Андрій Шкіль

«Перенесення – це наслідок ізоляції. Відмова від участі у саміті 15 запрошених – це сигнал до того, що наступним кроком буде повна ізоляція України. Повірте, що тут експерименти, які велися з Білоруссю, вже не пройдуть. Сама Білорусь показала неефективність використання такого шляху. Будуть суворі і, на превеликий жаль, серйозні санкції проти України. Це вже не за горами», – наголосив Шкіль.
 
Частина керівників держав, запрошених на ялтинський саміт, умовою участі називали зустріч з колишнім Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко, але отримали відмову, зауважив Андрій Шкіль.
 
Влада зайнята підготовкою до Дня перемоги і Євро-2012 – Коновалюк
 
Натомість у Партії регіонів кажуть, що перенесення саміту не має політичного підґрунтя. Причина в тому, що у травні 2012 року керівництво країни бере участь у великій кількості важливих заходів, переконує заступник голови фракції цієї політичної сили Валерій Коновалюк.
 
«Так збіглось у часі, що ми готуємося до європейської першості з футболу. Для нас також важливо забезпечити інші кроки, щоб ще раз засвідчити європейські прагнення України, провести усі ті заходи, які пов’язані з Днем перемоги. Є можливості, щоб з’ясувати терміни для того, щоб зібрати максимально керівників держав Центральної Європи. І не треба на це звертати уваги», – запевнив Коновалюк.
 
У Міністерстві закордонних справ також обіцяють, що саміт відбудеться «у  пізніші терміни, які будуть визначені дипломатичними каналами».
 
Це останнє попередження владі, після якого не потискатимуть руки – Чалий
 
Заступник генерального директора Центру імені Разумкова Валерій Чалий вважає, що саміт може не відбутися зовсім. Почалася міжнародна ізоляція України через кримінальні переслідування політичних опонентів влади, зазначає експерт.
Це, мабуть, останнє попередження 
від країн Європейського Союзу
Валерій Чалий

«Перенесення саміту, а радше скасування – це вимушений захід в умовах, коли він був би провальним. Це криза довіри, яка переростає у м’яку ізоляцію щодо керівництва країни. Це, мабуть, останнє попередження від країн Європейського Союзу. Якщо керівництво України не зробить висновків і не змінить підходів у внутрішній політиці, то навряд чи у подальшому можна буде сподіватися не тільки на євроінтеграцію, а й просто на потискування рук під час подій найвищого рівня», – зауважив Чалий.
 
П’ятеро президентів європейських країн: Румунії, Албанії, Хорватії, Чехії та Чорногорії – прямо заявили про відмову від участі в саміті через справу екс-прем’єра Юлії Тимошенко. Президент Німеччини, який першим оголосив про те, ще не приїде до Ялти, не заявляв прямо, що це пов’язано зі справою Тимошенко, але саме ця причина відмови випливала з коментарів МЗС Німеччини. Крім того, президенти Болгарії, Латвії, Естонії, Італії, Австрії і Словенії відмовилися прибути на саміт, офіційно пославшись на інші причини. При цьому в деяких випадках усе ж була висловлена стурбованість справою Юлії Тимошенко.

Убей в себе «регионала»

  • 08.05.12, 19:58

 Украинцев, к стыду, долгое время считали второсортными провинциалами, жителями региональной глубинки, одним словом регионалами. Как во времена Российской империи, так и в советские. Такими украинцы остались и по сей день, с заниженной самооценкой к себе, отсутствием гордости за «батькивщину», презирающие «мову» и не ведающие родную историю.  

С момента приобретения Украиной независимости прошло более 20-ти лет, за этот период выросло целое новое поколение. Печально, что в своем большинстве молодежь не видит себя в будущем Украины, настоящее толкает ее к бегству за границу. Туда могут выехать лучшие, самые умные, самые смелые, самые решительные, самые прогрессивные. Останутся нерешительные, недалекие, трусы, чиновники, прокуроры, судьи, милиционеры, коррупционеры. Объекты виктимного поведения — насилуемые и насильники.

Потерянная Ющенко Украина подхвачена Януковичем и потащена в сторону от Европы, в направлении дикого средневековья. Увы, украсть страну помогли миллионы, в первую очередь те, кому не по душе «телячья мова», кто плебейски набивался в друзья к России, земляки, жадные, тупые, недалекие, доверчивые, обманутые. Регионалы. Не членыПартии регионов, а именно украинские регионалы, жители больших и малых городов, поселков и сел. Сейчас многие из них ропщут — плохо, бедно, обманули, кинули, ограбили, изнасиловали, убили... Смиренно опустив глаза хватают гречку от Попова,Бережной и тещи Лесика ДовгогоГориной, представителей Партии регионов. Понимая, что вновь наступают на грабли, огревшие уже по голове не только берущих, но и собственных детей и внуков. Убей в себе регионала, не бери гречку сам, обязательно купи своей бабушке чаю и конфет, дабы не согрешила.

 

dr_jfrost

Вместе с Гориной подачки раздавала глава госадминистрации Топчий

  • 08.05.12, 19:16

 

 

Как было установлено мониторинг-координатором общественного движения «Спільна Справа» Сергеем Тищенко, в организации подкупа избирателей, который осуществлялся народным депутатом Ириной Гориной в учебных заведениях города Харькова, в рабочее время были привлечены сотрудники Фрунзенской районной государственной администрации и непосредственно председатель РГА Татьяна Топчий.

 

Татьяна Топчий также является председателем местного отделения Партии регионов.

Кроме того, как сообщала «Спільна Справа»  ранее, помещения школ, в которых происходила раздача продуктовых наборов, предоставлялись Гориной бесплатно по устному указанию Татьяны Топчий, которая ранее работала  руководителем местного управления образования.  Также к подкупу избирателей принудительно привлекались старшеклассники, которые предварительно осуществляли обход ветеранов и пенсионеров с анкетами, в которых пожилые люди соглашались на получение материальной помощи от несуществующего благотворительного фонда «Помоги ближнему». По аналогичной схеме также осуществляют подкуп в Харькове депутаты- «регионалы» Валерий ПисаренкоИрина Бережная иДмитрий Святаш. Гражданское движение «Спільна Справа» обратилось в Генеральную прокуратуру с требованием немедленно возбудить по данным фактам уголовное дело по статье 364 Уголовного кодекса Украины (злоупотребление властью или служебным положением).

Александр ДАНИЛЮК

uainfo.censor.net.ua

Війна триває: «Велика Вітчизняна» проти української Вітчизни

  • 08.05.12, 18:52
 Цього року 8 травня вкотре вже ініціативні групи молоді у кількох українських містах вшановуватимуть пам’ять загиблих у Другій світовій війні та вестимуть мову про загальнонаціональне примирення і єднання. Йтиметься про те, що для українців війна де-факто розпочалася у березні 1939 року з окупації угорськими військами – союзниками нацистів – незалежної Карпатської України та тривала до середини 1950-х років, допоки УПА воювала проти радянського режиму. Тому ані трактування війни як «Великої Вітчизняної» (до речі, запроваджене Сталіним), ані ототожнення солдатського подвигу вояків Червоної армії з тоталітарним режимом, ані відзначення «Дня перемоги СРСР над Німеччиною» (де, цікаво, та держава-переможець?) для України неприйнятні. Ба більше: Акт про беззастережну капітуляцію нацистської Німеччини був підписаний 8 травня 1945 року о 23:43 за київським часом (й о 22:43 за середньоєвропейським), відтак 9 травня в Україні відзначається тільки тому, що цей день назвав той-таки Сталін, а зробив святковим і вихідним «бровеносний» сталінець Брежнєв… 
 
Утім, можна заздалегідь упевнено прогнозувати, що ця ініціатива, як і попередні – скажімо, щось подібне проводили 2005 року у Львові під гаслом «За примирення всіх фронтовиків Другої світової війни» – залишиться практично непоміченою у вирі червоних прапорів із радянською символікою та ревищі «патріотичних» пісень з гучномовців. А ще її прокоментують міцні сивочолі дідугани у військових кітелях з численними орденами на грудях та вгодовані депутати з провладної більшості з георгіївськими бантами на грудях – мовляв, ніхто не відбере у нас нашу Велику Перемогу, і крапка!
 
А тим часом ще в радянський час у популярній пісні (яку, до речі, заборонила було цензура, але відстояли справжні фронтовики, котрих тоді було ще чимало) Дев’яте травня звалося «святом зі сльозами на очах», а ветеран війни і знаний культуролог Григорій Померанц назвав ту перемогу «пірровою».
 
І справді: що ж продовжує відзначати вслід за покійним СРСР, який начебто самотужки виграв війну з Німеччиною, незалежна Україна? І про що згадує у ці травневі дні Європа – як та, яку Червона армія начебто «визволила», так і та, на землі якої вона так і не ступила?
 
Хто і як насправді переміг у Другій світовій війні
 
Найперше, що слід відзначити – ніяку «велику перемогу» Червона армія у війні не здобула, ба більше – здобути не могла. Перемогу над нацистами та їхніми союзниками у Європі здобули спільними зусиллями Об’єднані Нації. При цьому Радянський Союз приєднався до антигітлерівської коаліції майже через два роки після початку війни, а до цього де-факто виступав союзником нацистів, демонстративно підписавши з Німеччиною угоду про дружбу і кордон 28 вересня 1939 року, поділивши перед тим з нею польську державу і домовившись про «сфери інтересів» у Центрально-Східній Європі. Майже рік – із літа 1940-го по літо 1941 року – Велика Британія за військової допомоги своїх домініонів та економічної, політичної та військово-технічної підтримки США самотужки вела війну проти Німеччини з Італією, яким економічно та політично допомагав СРСР – і вистояла. А далі Гітлер перехитрував Сталіна, вдаривши по Червоній армії дещо раніше, ніж вона встигла розгорнутися для «визвольного походу» до Європи, й Радянський Союз перетворився за один момент на союзника демократичних держав. Це насправді і був той самий «другий фронт», відкриття якого Сталін лицемірно вимагав від західних держав, які воювали з нацизмом ще тоді, коли радянський прем’єр Молотов виголошував із офіційної трибуни на адресу Британії та Франції: «Не тільки не має сенсу, але і злочинно вести таку війну, як війна за «знищення гітлеризму», прикриту фальшивим стягом боротьби за «демократію».
 
У 1941-45 роках більша частина сухопутних частин Німеччини була задіяна на Східному фронті, відповідно й найбільших втрат Вермахт зазнав там. Але чи означає це, що саме Червона армія «зламала хребет гітлерівській воєнній машині», як донині твердять неорадянські пропагандисти? Зовсім ні. Якщо на європейському театрі воєнних дій втрати Вермахту на Східному фронті становили 2/3 від його загальних втрат, то втрати Люфтваффе – 1/3 від загальних, а втрати Кріґсмаріне там були майже ніякими (тоді як броньової сталі, потоплених британцями найсучасніших німецьких лінкорів «Бісмарк» і «Тірпіц» вистачило б на спорядження бойовими машинами щонайменше двох танкових армій), а наприкінці 1942 року небо Німеччини від союзної авіації захищали 10 тисяч 88-міліметрових зеніток, які можна було використовувати і як протитанкові гармати і які легко прошивали наскрізь будь-який радянський танк; уявімо їх під Сталінградом – хіба міг би тоді бути успішним наступ Червоної армії?
 
І взагалі – цей наступ був би неможливим, якби не союзники. 1963 року голова КҐБ Володимир Семичасний подав тодішньому керівникові КПРС Микиті Хрущову донесення, в якому містилися розшифровки зафіксованих «спецзасобами» (простіше сказати, підслуханих) розмов маршала Георгія Жукова за чаркою зі своїми фронтовими друзями. Найзнаменитіший сталінський полководець, поміж іншого, сказав те, що докорінно суперечило його офіційним «спогадам» (насправді написаним великим авторським колективом під контролем ЦК партії): «Зараз говорять, що союзники ніколи нам не допомагали… Але ж не можна заперечувати, що американці нам гнали стільки матеріалів, без яких ми б не могли формувати свої резерви и не могли б продовжувати війну… У нас не було вибухівки, пороху. Не було чим споряджати патрони. Американці по-справжньому виручили нас із порохом, вибухівкою. А скільки вони нам гнали листової сталі. Хіба ми могли б швидко налагодити виробництво танків, якби не американська допомога сталлю».
 
Ці слова сповна підтверджені документами, які в «буремних 90-х» Кремль і Луб’янка мали необережність розсекретити. Західна допомога включала приблизно половину використаного під час війни радянською промисловістю алюмінію (виробництво літаків і танкових двигунів), майже всі легуючі добавки, без яких не виробиш якісну броню, майже весь високооктановий авіабензин, більшу частину автопарку Червоної армії (у 1945 році аж 70% цього парку становили американські автомобілі, а ще ж були англійські та канадські), основну частину паровозів, вагонів, рейок, засобів зв’язку тощо. Зрештою, постачання продовольства західними союзниками не тільки порятувало СРСР від страшного голоду і дозволило нагодувати армію – воно дало змогу додатково мобілізувати 6-7 мільйонів чоловіків і жінок, без яких у Червоній армії просто б нікому було воювати…
 
А ще сама постановка питання про «велику перемогу у Вітчизняній війні» автоматично ділить українців на два ґатунки. Вищий ґатунок у цій системі координат – це ті, хто вважав і вважає СРСР своєю вітчизною, хто воював виключно у Червоній армії та інших радянських формуваннях (скажімо, військах НКВД та НКҐБ). Другий ґатунок, якого свято наче й не стосується – це не тільки ті, хто був в УПА чи інших національних формуваннях; це й ті українці, котрі вступили у бій з нацистами 1 вересня 1939 року у складі Війська Польського (тоді, коли Червона армія була союзницею Вермахту і між ними виникла, за словами Сталіна, «дружба, скріплена кров’ю») та пізніше воювали у польській армії на території Італії та Франції, а також у загонах Руху Опору в Європі. Загалом ідеться про сотні тисяч людей; ба, серед розстріляних у Катині польських офіцерів були десятки етнічних українців, котрі не спокусилися принадами сталінізму і до кінця залишилися вірними бойовому братерству. Виходить, що й вони – «другий ґатунок», а от ті, хто їх розстрілював, а пізніше тим чи іншим чином виявився причетним до війни з Німеччиною – то «справжні герої-переможці».
 
Що ж стосується взяття Берліна, то він опинився (ціною страшних втрат) у руках Червоної армії тільки тому, що Верховний головнокомандувач експедиційними силами союзників генерал Ейзенхауер заборонив генералу Паттону, який командував 3-ю армією США, штурмувати німецьку столицю.
 
«Ветерани» для параду чи вшанування ветеранів, живих і мертвих?
 
Та попри ці факти (і чимало інших), що відомі сьогодні всім, хто цікавиться справжньою історією Другої світової війни, щороку перед Дев’ятим травня в Україні (не в останню чергу завдяки впливу російських ЗМІ та заявам лідерів Росії) наростає прорадянська «патріотична» істерика. Прапори, телефільми, пісенні марафони, виступи державних діячів з осанною на честь «дружби радянських народів» (особливо, очевидно, під час депортацій десятка із цих народів…) тощо – враження таке, що ти потрапив якщо й не у сталінські, то у брежнєвські часи. А на додачу – традиційні вже провокації у Львові та грізні інвективи на адресу «поплічників фашистів» (тобто всіх тих українців, хто не бажає ставати під червоні прапори, хоча яка в цьому крамола – адже нацисти так само, як і більшовики, марширували під червоними стягами). І так далі, і таке інше. А тим часом реальний подвиг реальних фронтовиків залишається «за кадром» – у телекадрі ж останнє десятиліття перебувають здебільшого ті, хто свої ордени та військові звання здобув не на війні з Гітлером, а на війні з українським народом – адже законодавство України зараховує до «учасників війни» й тих, хто по 1954 рік включно у лавах внутрішніх військ чи підрозділів МҐБ воював із «українськими буржуазними націоналістами» і, ясна річ, сьогодні має і значно молодший вік, і значно краще здоров’я, ніж ветерани Другої світової, котрим у більшості вже за 85 та котрі не лікувалися у чекістських спецсанаторіях.
 
Ба більше – ті ветерани (значна частина яких не дотримується комуністичних поглядів, ба більше – ніколи не належала до сталіністів) ані схильній до тоталітарних цінностей нинішній владі, ані «захисникам Великої Перемоги», ані фахівцям з шоу-бізнесу, які щороку вправно «рубають бабло» у ці дні, не потрібні – від них у кращому разі відкупляться черговою подачкою. А от міфологеми, побудовані навколо 9 травня, конче потрібні. Бо ж нехай зараз погано, нехай народ у злиднях, нехай політичні та соціальні права утиснені – але ж «ми звільнили Європу», «ми порятували світ», «ми перемогли у найстрашнішій війні». Тому всі інші – це щось другорядне, а от «великий багатонаціональний радянський народ» – це унікальне явище, найвище досягнення людської цивілізації, і ним можна до скону пишатися…
 
За цих обставин ініціатива молоді вшановувати 8 травня (одночасно з усією Європою, крім Білорусі та Росії) пам’ять загиблих у Другій світовій війні та вести мову про загальнонаціональне примирення і єднання заслуговує на глибоку повагу і підтримку. Людське і людяне зрештою має здолати, хай не сьогодні, тоталітарну помпезність та неорадянську істерію. А без подолання досі живої сталінської міфології про «Велику Вітчизняну» Україна не стане вільною державою вільних людей.
 
Сергій Грабовський
 – кандидат філософських наук, 
член Асоціації українських письменників