Куди приведе Україну реформування "Нафтогазу"?

Ухвалений у першому читанні законопроект про реформування нафтогазового комплексу поки відповідає зобов’язанням України перед ЄС і не загрожує "здачею" ГТС під контроль Росії, проте у якому вигляді документ дійде до другого читання і стане законом, не знає навіть його автор.

Поки що проект закону, розробником якого є депутат від НУНС Юрій Кармазін, передбачає, що національна акціонерна компанія "Нафтогаз" та її підрозділи можуть реструктуруватися, але всі вони, а також компанії, що виникнуть після цієї реструктуризації, не можуть бути приватизовані, їх основні фонди чи акції бути продані або передані в концесію чи лізинг. Також передбачається, що проти НАК "Нафтогаз" чи її дочірніх компаній не може бути порушена справа про банкрутство.

Все це відрізняє ухвалений у першому читанні законопроект від попереднього, запропонованого урядом, який, зокрема, передбачав, що право реформувати та реструктурувати "Нафтогаз" отримає уряд.

Опозиція вбачала у цьому перший крок до підготовки передачі контролю над українською газотранспортною системою Росії, і блокувала парламентську трибуну щоразу, коли депутати починали розгляд цього законопроекту.

Уряд твердив, що єдиною метою ухвалення цього законопроекту є виконання зобов’язань, які взяла на себе Україна при вступі до європейського Енергетичного співтовариства, зокрема, відокремлення видобутку, транспортування та постачання газу на внутрішній ринок. Саме бажанням виконати ці зобов’язання уряд пояснив і свою згоду на те, аби депутати розглядали не урядовий законопроект, а законопроект, підготовлений депутатом від опозиційної фракції.

Зараз навіть сам автор, депутат Юрій Кармазін, не знає, що залишиться від принципів, які він заклав у свій законопроект про реформування нафтогазового комплексу:

"Уряд пропонував записати у законі норму про те, що уряд може реорганізувати "Нафтогаз", а потім робити із цими частинами все, що завгодно. Я ж написав, що реорганізовувати "Нафтогаз" можна, але жоден із підрозділів, що будуть сформовані в результаті тієї реструктуризації, зокрема, і магістральні трубопроводи, і підземні сховища, не можуть бути приватизовані. Тому мій законопроект дозволяє і виконати наші зобов’язання, і уникнути небезпеки "здачі" ГТС, що загрожувало б нашим національним інтересам", - каже Юрій Кармазін, і, водночас, додає, що ґарантією того, що все це мало б залишитися у законі, було б голосування за законопроект в цілому. А тепер, за словами депутата, між першим та другим читанням у законі можуть з’явитися принципові правки, які змінять його зміст, і уряд таки отримає право ділити і продавати частини "Нафтогазу" за власним бажанням.

Утім, можливість такого розвитку подій категорично заперечує керівник фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Він твердить, що внесення істотних змін у текст закону між першим та другим читанням є порушенням регламенту, а відтак, цього не відбудеться. За його словами, депутати повернуться до розгляду законопроекту за два тижні.

Натомість, в опозиційній фракції БЮТ не вірять у запевнення регіоналів про непорушність регламенту, і кажуть, що "на виході" може бути отримано зовсім інший документ, ніж "на вході". Член парламентського комітету з питань енергетики Сергій Пашинський навіть назвав ухвалення суперечливого законопроекту "скринькою Пандори", яка може приховувати те, чого не очікував безпосередній розробник законопроекту - депутат Кармазін.

"Ми відкрили - поки що теоретично, а, не дай Боже, відкриємо практично, - можливості прихованої, а може й неприхованої приватизації газотранспортної системи", - заявив Сергій Пашинський. Він також твердить, що якби метою цього законопроекту і справді було б виконання вимог європейської Енергетичної хартії, то уряду б було б достатньо внести зміни до чинних законів:

"Дійсно, Україна приєдналася до третього європейського енергопакету, який передбачає розділення функцій транспортування і реалізації газу. Якби уряд дійсно хотів виконати побажання Євросоюзу, то на законодавчому рівні можна було б буквально внесли кілька слів до чинного законодавства - "підпорядкувати Укртрансгаз урядові України", і питання було б врегульоване. Але розроблена "хитра" схема через приватизацію майбутніх дочірніх підприємств", - пояснив Сергій Пашинський.

Заступник міністра енергетики Володимир Макуха вже заявив, що до другого читання уряд хотів би підкорегувати законопроект таким чином, аби там була передбачена можливість створення консорціуму з управління українською ГТС.

Колишній посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки МЗС України В’ячеслав Княжицький сказав ВВС Україна, що не бачить небезпек "здачі" української ГТС у тому варіанті законопроекту, що існує нині. Натомість, вважає дипломат, ухвалення цього законопроекту в цілому дійсно було б одним із кроків, що наближують Україну до Європи.

"В українському парламенті і справді кожні п’ять хвилин є загроза, що буде спотворено зміст будь-якого законопроекту. Але я вважаю, що ми маємо виконувати наші зобов’язання перед Енергетичним співтовариством, і те, що наразі ухвалено - це крок у цьому напрямку. Якщо там з’явиться щось інше, тоді і будемо говорити предметно, але я вважаю, що у опозиції є інструментарій, аби не допустити того, чого вона побоюється", - каже В’ячеслав Княжицький.

Водночас дипломат наголошує, що, якщо закон про реформування нафтогазового комплексу ухвалять, а самих реформ не буде, то ситуація нагадуватиме те, що відбулося із законом Про ринок газу, який також було ухвалено, але який, фактично, не працює.

"Для нас головне зараз, аби був незалежний оператор і незалежний регулюючий орган. Якщо цього не буде зроблено, а зупиняться на прийнятті цього закону (про реформування нафтогового комплексу. -ред.), то це будуть часткові реформи і відсутність інтегрованого підходу до виконання зобов’язань (перед ЄС. - ред.). І не заради самих зобов’язань, а тому, що вони дозволять нам інтегрувати український енергетичний ринок із європейським", - каже дипломат, і нагадує, що Європейський Союз планує створити єдиний енергетичний ринок до 2015 року - саме тоді, коли і Україна має виконати свою "домашню роботу" як член Енергетичного співтовариства.

bbc