Хто наш супротивник в інформаційній та інтелектуальній війні?

Передусім, не треба забувати – кому ми завдячуємо своїм нинішнім становищем.
Адже, як ми вже писали, нам потрібна не так єдність широкої опозиції, як надійність складу тієї, яка є.
Яценюк до такої опозиції не належить.
Скоро через мажоритарні округи регіонали та їх прибічники будуть атестувати  себе як «незалежних». Саме тому ми будемо нагадувати про тушок в усіх  сферах українського політикуму та журналістиці, офіційній політичній  аналітиці.
Сьогодні – нагадаємо тих, хто в Конституційному суді затвердив, що тушки можуть утворювати власні фракції.
Це
Стрижак Андрій
Баулін Юрій
Вдовіченко Сергій
Головін Анатолій
Кампо Володимир
Колос Михайло
Лилак Дмитро
Маркуш Марія
Нікітін Юрій
Овчаренко В’ячеслав
Ткачук Павло
Парламентських тушок ми вже згадували і ще нагадаємо. До яких треба додати ще Зейналова. Те, що Шепелєв вийшов з фракції партії регіонів – нічого не  значить, він продовжує голосувати за помахом руки Михайла Чечетова.  Треба нагадати про Володимира Олійника, який пройшов у Верховну Раду за  списком БЮТ. Потім він відмовився скласти мандат за наказом керівництва  фракції – а потім перейшов до фракції партії регіонів. Не забуваймо,
що майже усі з групи «Реформи заради майбутнього» - колишні члени БЮТ чи НУНС – тобто з демократичного табору. Зараз саме вони дають свої голоси проти волі Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Це – парламентська група тушок взагалі. Тоталітарна влада дуже зацікавлена у створенні  групи мажоритарних депутатів. Які не так наближені до виборця, як віддалені від партійної та фракційної дисципліни. Тобто мимоволі наближені до диктатора Януковича.
Не забуваймо про групу Портнова, яка складалася з Пилипенка, Святослава Олійника та Валерія Писаренка.  З НУНСу не треба забувати тушканчиків Палицю, Поляченка, Тополова,  Харовського та відомого Івана Плюща. Ми зараз згадуємо зараз не всіх,  які «проти всіх».
Тепер про журналістське та аналітичне середовище:  Так звані «об’єктивні» журналісти Мустафа Найєм,
Соня Кошкіна,
Ірина Погорєлова,
Дуби-нянський,
Юлія Мостова. 
Вже більш відверті –
Тетяна Монтян,
Олександр Міхельсон,
Борис Кушнірук. 
З числа аналітиків – «об’єктивні»
 Кость Бондаренко,
Євген Копатько,
Володимир Фесенко
та, останнім часом – Небоженко та Василь Стоякін.
Савік Шустер та Євген Кисельов – ведучі, які професійно працюють на існуючу  владу, тримаючи вигляд «об’єктивних» керівників шоу. 
Цей сухий, майже «протокольний» опис складу співробітників диктатора необхідний  для того, щоб постійно пам’ятати – вони не «літописці» а солдати  диктатора в інформаційній війні.
Ми ставимо собі завданням виграти цю інформаційну війну – тому повинні знати свого су-противника.  Бо справжньому спротиву обов’язково передує інформаційна «артпідготовка».
Завжди політичній революції передувала революція філософська, світоглядна.
Перш, ніж виграти політично – спочатку треба виграти ментально. Військові переваги потім до цього прикладаються.

С.О.
SiT