Протести, перемоги та репресії в Україні

Приватна, надто приватна власність,

або Хто має право на багатоповерхові житлові будинки і їх дахи

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬСТВА

Протести, перемоги та репресії в Україні

Тижневий огляд, 22-28 жовтня 2011 р.

Із 22 по 28 жовтня моніторинг Центру дослідження суспільства зафіксував 42 протести, 2 негативні та 3 позитивні реакції на протести.

Проблеми незаконного будівництва, рейдерських захоплень, корумповані схеми приватизації – це все не нове в Україні. Можна навіть сказати, що ці феномени майже нерозривно супроводжують поняття приватної власності в українських реаліях. Але минулий протестний тиждень показав, які крайнощі можуть трапитись під прикриттям «власності» у країні, де влада, гроші і свавілля вже міцно злилися в головах громадян. Як показав моніторинг ЦДС, в Україні можна приватизувати житловий багатоповерховий будинок та збудувати двоповерхову мансарду на даху історичної будівлі, а винахідливість та рішучість рейдерів у спробах захопити приміщення в центрі Києва немає меж.

Чотири дні – із 21 по 24 жовтня – у наметовому містечку під стінами Полтавської облдержадміністрації ночували мешканці селища Соколова балка (Новосанжарський район). За підтримки громадської організації «Демократичний Альянс», люди вимагали повернути у власність села  соціальні об’єкти, які опинилися на балансі приватної агрофірми депутата Володимира Замули. В приватні руки народного обранця примудрилися передати дитсадок, клуб, дорогу, водонапірну башту та навіть 16-квартирний житловий будинок.Активісти також вимагали притягти до відповідальності винних у нечуваній «приватизації». Вранці 24 жовтня близько 30 мешканців наметового містечка розташувалися на сходах облдержадміністрації і влаштували «пластиковий бунт», створюючи шум за допомогою пластикових пляшок із наповнювачами, щоб привернути увагу до своєї проблеми.

26 жовтня близько десятка харків’ян пікетували міськвиконком під лозунгом «Спортмайданчик замість автостоянки». Стоянка з’явилася біля їх будинків кілька років тому. Вже тоді, за зверненням громадян, суд постановив її ліквідувати. Але минуло кілька тижнів і на тому самому місці з’явилася нова. Така ж самовільна і така ж небажана. Місцеві мешканці наголошують, що їм би хотілося бачити під своїми будинками баскетбольний майданчик.

27 жовтня отримала своє продовження епопея довкола незаконного продажу та спроб рейдерського захоплення київської книгарні «Сяйво». Працівники книгарні, письменники та небайдужі громадяни принесли під стіни міськдержадміністрації книги та невелику бочку соленої риби. Рибу вони загортали в сторінки книг і роздавали всім бажаючим. Так вони символічно розповіли про долю книгарні: приміщення «Сяйва» хочуть передати комунальному підприємству «Київський міський центр розвитку рибного господарства».Епопея довкола книгарні, яка займає дуже ласе приміщення в самому центрі Києва, триває ще з осені 2009 року.  Тоді приміщення приватизували через аукціон. Згодом конфлікт довкола книгарні загострився – мали місце спроби рейдерського захоплення, які були успішно відбиті небайдужими громадянами. 29 червня цього року прокуратура Києва порушила кримінальну справо щодо незаконного відчуження приміщення. На даний момент триває суд. Однак, як показує акція 27 жовтня, все це не стало на заваді подальшим спробам знищити книгарню.

Цього ж дня відбувся пікет під стінами Адміністрації президента, на якому праві організації та групи (КУН, УНА-УНСО) вимагали відставки генпрокурора Пшонки через капличку УПЦ (МП), яку спорудили на місці руїн Десятинної церкви. Активістів обурив той факт, що Генпрокуратура не реагує належним чином на документи, які свідчать про незаконність встановлення цієї споруди. Під Адміністрацією громадяни встановили макет каплички, а її стіни розмалювали карикатурами на священиків. Як це часто трапляється, протест проти незаконного захоплення чи будівництва у виконанні правих груп, за великим рахунком, звівся до протесту проти УПЦ (МП) та Росії.

27 жовтня у Житомирі місцеві мешканці прийшли під стіни міськради, вимагаючи заборонити продаж землі ботанічного саду. Це вже не перша акція житомирян, на якій вони протестують проти приватизації частини території саду для будівництва будівельного гіпермаркету «Епіцентр».  На попередній акції, яка відбулася 7 жовтня,  активісти навіть пройшли на сесію міськради і частково зупинили її роботу.

Цього ж дня у Житомирі під стінами обласної адміністрації близько сотні акціонерів фабрики «Житомирські ласощі» виступали проти рейдерського захоплення підприємства. За їх словами, вони зверталися до всіх можливих інстанцій, намагаючись повернути законний контроль над підприємством, однак ніхто на їх звернення не зреагував. Тож вони вирішили перейти до більш радикальних методів – протестів. Конфлікт довкола одного із найбільших виробників кондитерської продукції в Україні розпочався ще в березні цього року, коли відбулося злиття компанії «Житомирські ласощі» та «Будстайл ХХІ» в ОДО «ЖЛ». До нової компанії перейшли всі права та обов’язки обох її попередниць.

28 жовтня у Києві близько двох десятків мешканців будинків по вулиці Саксаганській пікетували КМДА, вимагаючи захистити історичні будівлі від будівельного рейдерства. На даху одного із будинків, як розповіли місцеві мешканці, без необхідних документів та узгодження із мешканцями, відбувається будівництво двоповерхової мансарди. Окрім того, що фірма-забудовник ТОВ «Старбуд-200» порушує закон, її представники погрожують активістам, які намагаються зупинити будівництво. Учасники протесту вимагали припинити незаконне будівництво та покарати посадових осіб, які сприяли незаконному захопленню.

Протягом минулого тижня ЦДС зафіксував три позитивні реакції на протести. 27 жовтня Голосіївський районний суд Києва відпустили під підписку про невиїзд активіста Віталія Грузинова. Він утримувався під вартою як обвинувачуваний у справі про пошкодження гранітної плитки на Майдані Незалежності під час «податкового Майдану» у листопаді-грудні 2010 року. Після масового протесту студентів КПІ 26 жовтня проти непрозорої ситуації довкола виборів ректора інституту, Міносвіти пішло на поступки. 27 жовтня міністр Міносвіти Дмитро Табачник пообіцяв призначити нинішнього ректора Михайла Згуровського виконуючим обов’язки ректора до нових виборів керівництва. 24 жовтня керівництво ПАТ «Маріупольський дослідно-експериментальний завод» м. Маріуполь пішло на поступки, щоб уникнути страйку. Страйковий комітет підприємства оголосив про намір розпочати безстроковий страйк через невиконання керівництвом зобов’язань із виплати заборгованої зарплати. Між керівництвом та працівниками була підписана угода, згідно з якою правління ПАТ взяло на себе зобов’язання погасити заборгованість згідно з затвердженим графіком, а працівники погодилися перенести початок страйку.

Також минулого тижня мали місце дві негативні реакції на протести. 24 жовтня на комунальному підприємстві «Хмельницькводоканал» був створений страйковий комітет. Працівники підприємства офіційно повідомили владу, що почнуть страйк, якщо їм не повернуть колишнього директора, якого міський голова звільнив у зв’язку із закінченням контракту. Національна служба посередництва і примирення попередила представників страйкому, що їх страйк не є організований належним чином і порушує закон. На відміну від своїх маріупольських колег, представники страйкового комітету не наважилися відстоювати вимоги працівників комунального підприємства та відмовився від протесту. 27 жовтня у Києві адміністрація Київського зоопарку спробувала затримати активісток FEMEN, однак не змогла цього зробити. Дівчата вилізли на центральний вхід до зоопарку, вивісили банер «Зооморг» та розливали кров. Вони протестували проти регулярних випадків загибелі тварин у звіринці.

Отже, як показує аналіз протестів, які трапилися минулого тижня в Україні, поняття власності у нашій державі дуже умовне. Приватна, комунальна, державна власність не мають чітких і надійних меж, і можуть плавно перетікати з однієї форми власності в іншу. Все залежить від грошей, зв’язків і вартості кожної окремо взятої власності. Такий стан речей перегукується із загальними корупційними схемами, які проникають в усі сфери соціально-економічного життя країни. Такі схеми по всій країні зустрічають опір – юридичний, а якщо не допомагає – вуличний. Час та опір покажуть, чи можуть прості громадяни України бути хазяями у власних будинках, подвір’ях, вулицях, дахах. Наразі їм залишається тільки виходити на вулицю і таким чином відстоювати свої права.

Показники щодо кількості протестів та репресій можуть незначною мірою змінюватися, оскільки про деякі події ЗМІ повідомляють із запізненням. Щодо джерел інформації про згадані події просимо звертатися за контактами нижче.

Центр дослідження суспільства (ЦДС) – незалежний некомерційний науково-дослідний центр дослідження соціальних проблем і колективних протестів. З вересня 2009 року ЦДС фіксує усі протестні події, позитивні та негативні реакції на них влади або інших об’єктів протесту в Україні на основі регулярного моніторингу близько 170 національних, обласних та активістських  засобів масової інформації.

 Контакти:

Володимир Іщенко            + 38 097 3964499

Оксана Дутчак                    + 38 050 7019871

[email protected]

http://maidan.org.ua/2011/11/protesty-peremohy-ta-represiji-v-ukrajini/