«Східний глухий кут» і ціна свободи Тимошенко (європейська преса

Прага – Впливові західні видання констатують, що більша частина європейських країн «не схильні вважати стосунки з країнами «Східного партнерства», включно з Україною, своїми головним економічним і зовнішньополітичним пріоритетом». І це продемонстрував саміт ЄС у Варшаві минулого тижня. Та й Москва вже не боїться «Східного партнерства», бо воно, як пишуть деякі західні експерти, є свого роду «східним глухим кутом» для Євросоюзу. Газети також не виключають, що вже до кінця цього тижня Верховна Рада спеціально ухвалить закон заради звільнення Юлії Тимошенко від судової відповідальності.

Лондонська «Файненшел Таймз» констатує, що більша частина європейських країн «не схильні вважати стосунки з країнами «Східного партнерства», включно з Україною, своїм головним економічним і зовнішньополітичним пріоритетом». І це продемонстрував саміт ЄС у Варшаві минулого тижня. Лише Анґела Меркель була у польській столиці єдиним очільником з числа лідерів головних країн Європи. Глави Великої Британії та Франції не випадково проігнорували саміт у Варшаві. Та й самі лідери шістьох країн «Східного партнерства» не горять бажанням рватися до Європи, бо схиляються перед могутнім сусідом – Росією. Тим більше, що розширення ЄС на Схід у найближчі десятиріччя не передбачається, Євросоюз зосереджуються все більше своїх внутрішніх проблемах, «борговій кризі»… Лише одна мета «Східного партнерства» сьогодні близька до реалізації – угода про зону вільної торгівлі з Україною, але й вона пов’язана з небажанням деяких країн ЄС укладати таку угоду з Києвом через суд над лідером опозиції Юлією Тимошенко. Якщо українська влада припинить це переслідування глави опозиції, ЄС має відкрити перспективу вільної торгівлі для України, вважає у редакційній статті «Файненшел Таймз». Оглядач австрійської «Дер Штандард» Йозеф Кірхенґаст песимістично розцінює перспективи розвитку програми Євросоюзу під назвою «Східне партнерство», бо вважає, що замороження розширення ЄС на Схід не сприяло стимулюванню руху шістьох країн цього партнерства з ЄС до демократії і дотримання прав людини. Єдиною, та й то довготривалою перспективою для цих країн може бути угода про асоціацію та зону вільної торгівлі. Але й такий шлях проблематичний у зв’язку з тим, як наголошує Кірхенґаст, що диктатор Білорусі Лукашенко «грає у піжмурки» з Європою, у подібному напрямку рухається й Україна з Президентом Януковичем, де відбувається зміцнення авторитаризму, що підтверджує судове переслідування опозиції в особі її лідера Юлії Тимошенко. ЄС, як вважає австрійський експерт , практично витратив свій запас можливостей щодо впливу на Білорусь і 12-річна перспектива правління Володимира Путіна в Росії з наростанням економічних проблем Мінська лише посилює повний економічний контроль Москви над Білоруссю. Такий шлях новий глава Кремля передбачає й для України. Тому, як резюмує Йозеф Кірхенґаст, чи має ЄС ідею, кращу від перспективи асоціації і зони вільної торгівлі з Україною, щоб спонукати зацікавлення Києва у вдосконаленні демократії? Експерт не виключає, що врешті-решт ЄС зайшов «у глухий кут» із своєю політикою на Сході Європи.

Московська «Комерсант» цитує главу Верховної Ради України Володимира Литвина з приводу того, що Юлії Тимошенко вдасться уникнути в’язниці лише у випадку ухвалення парламентом низки законів. Йдеться про розгляд Верховною Радою вже від 5 жовтня з подачі, як опозиції, так і влади, законопроектів про пропоноване звільнення від кримінальної відповідальності колишніх владних очільників, котрі ухвалювали політичні рішення. Опозиція також пропонує «декриміналізувати» статтю 365 Карного кодексу, за котрою звинувачують нині Юлію Тимошенко через суд у «перевищенні влади і посадових повноважень».

Василь Зілгалов

http://www.radiosvoboda.org/content/article/24347651.html