Влада веде Україну до краху

Зокрема, в проекті держбюджету на 2012 рік закладено курс 8,1 гривні за  долар. Приводить влада і аргументи на користь такої  валютно-курсової політики. Мовляв, завдяки стабільній гривні в Україні  не підстрибне інфляція через подорожчання імпорту у випадку девальвації, і буде чудово почуватися бізнес.

Також не погіршаться умови  обслуговування валютних депозитів для тих, хто раніше набрав їх на  покупку житла, землі або автомобілів. А ще стабільний курс гривні на  користь банківській системі країни, оскільки в разі її ослаблення  збільшиться частка "поганих" кредитів, яка і без того велика. Таким чином, голови уряду і Нацбанку проводять дуже "мудру" і "корисну" для  держави валютно-курсову політику. Принаймні, так, мабуть, вони самі  вважають. Якщо ж так і є, то всі українці повинні радіти і бути  спокійними за своє майбутнє. Однак якщо згадані українські  керівники "мудрі" і "корисні" для країни, то їх російські колеги - зовсім навпаки. Не хочеться застосовувати грубих антонімів до наведених  вище прикметників, тому скажемо м'яко: російська влада "немудра" і  "некорисна". Курс рубля до долара, за даними ЦБ Росії, 28 липня  2011 року становив 27,4 до 1, але потім російська валюта все падала й  падала, і 23 вересня курс сягнув 31,9 рубля за долар. Таким чином, менш  ніж за два місяці долар подорожчав до рубля на 16%. Оскільки  співвідношення гривні до долара за цей час майже не змінилося, то гривня до російського рубля зміцнилася на ті ж відсотки: на 16,2% за даними  НБУ. Також "немудрою" виявилася влада Туреччини. За означений  період турецька ліра девальвувала до долара та української гривні на  9,7%. Не виявили "мудрості" і в Польщі: злотий з 28 липня по 23 вересня  впав до долара і гривні на 8,3%. В Англії теж "погано думали":  фунт стерлінгів девальвував до долара і гривні на 6,2%. Розчарувала й  Канада: американська та українська валюти подорожчали щодо канадського  долара на 9,5%. Влада далекої Австралії теж  "зганьбилася": курси долара і гривні зросли до австралійського долара на 12,3%. Білоруси туди ж. Їх рубль послабшав до американської та української валют з кінця  липня на 11%. У Білорусі президент "мудро" тримав стабільний курс дуже  довго, а навесні 2011 року "зайчик" дострибався, потужно  обвалившись в  одну мить. Навіть Китай, який давно лають за політику слабкого  юаня, і який в останній рік під тиском США та ЄС трохи зміцнив юань до  долара, в останні тижні не витримав. Китайський юань знову почав  девальвувати до долара і, відповідно, до гривні. Цей список можна  продовжувати. Однак якщо без іронії: чому всі перераховані вище країни  пішли останнім часом на девальвацію своїх валют до долара? Наприклад, золотовалютні резерви Росії становлять 530 мільярдів доларів, тоді як в Україні - лише 38 мільярдів доларів, і сальдо зовнішньої торгівлі там  позитивне, а в Україні - негативне. Та й вибори у РФ відбудуться вже у  2012 році. Тобто у Росії є набагато вагоміші причини і можливості  не допускати девальвації рубля порівняно з Україною, проте у Москві  цього не роблять. Навпаки, там послаблюють свою валюту - як і в Польщі,  Туреччині, Канаді, Австралії, Англії і Китаї. Відповідь очевидна:  керівники цих країн дбають про національних товаровиробників. Вони  побачили і належним чином оцінили ситуацію, яка складається в останні  місяці. Зокрема, уряди і центробанки держав напевно "помітили" динаміку курсових коливань двох провідних світових валют - долара і євро. Долар за два останні місяці зміцнився до євро з 1,45 долара до 1,35 долара за євро - зниження курсу на 7,4%. Держави єврозони - великий  зовнішньоторговельний партнер для усіх держав, тому країна, яка залишила в таких умовах незмінним курс своєї валюти до долара, зміцнила тим  самим свою валюту до євро. Це погіршує умови для експорту в Європу, а імпорт європейських товарів, навпаки, зростає. Ослаблення ж  національної валюти, особливо в умовах наростання світової кризи, здатне захистити власного товаровиробника. Саме тому уряди і центробанки названих вище держав девальвують свої валюти до долара. Вони добре  пам'ятають події 2008-2009 років і хочуть пом'якшити удар. Українська ж влада йде "особливим" шляхом. Вона бездарно або зловмисно вбиває свою економіку, істотно зміцнюючи гривню щодо валют ЄС, Росії, Польщі,  Туреччини, Білорусі, які є великими торговельними партнерами України. Через це вже у вересні для Києва обов'язково погіршаться умови торгівлі з  даними державами, що призведе до зниження припливу валюти в Україну, скорочення виробництва, зменшення надходжень до бюджету, зростання  безробіття. Все це елементарні для економістів речі, але Азаров та Арбузов вважають інакше. У зв'язку з цим українській економіці потрібно готуватися до дуже важких часів.