Ті ж історичні граблі

1. Юлія Тимошенко давала покази – але не так, як цього б хотілося судді Родіону К.
Адже навіть пусту справу можна розбити на дрібні епізоди – та з поважним виглядом перепитувати – де, коли та як вона з кимось зустрічалася, коли взяла до рук той чи інший папір, чи мала таємні зустрічі з російською стороною (ага, тут можна проголосити процес закритим!), і відслідковувати крок за кроком кожний день – заради того, щоб підозра до підсудної у громадськості зростала. Щоб навіть без видимих доказів її провини, вона вже була зарахована до тих, про кого промовляють: «Диму без вогню не буває!».
Саме на останню міфологему і розраховані 25 томів справи – щоб склалося враження, що не можна ж скласти 25 томів про ніщо? 
Виходить – що можна. В історії людства склали житія святих та грішників на багато-багато сторінок. І все про Бога. На цьому тлі проста думка «Чи є Бог взагалі?» - просто втрачається на багато століть. Що тут казати про рядові житія на фоні великої збірки міфів – Біблії? Навіть, якщо йдеться про чиновника найвищого рівня, нехай і жінку. 
Але ж факт, який не спадає на думку ласих до сенсацій ЗМІ: адже саме свідки обвинувачення та навіть чиновники обвинувачення свідчать ПРОТИ обвинувального висновку (майже не сказав – вироку!). 
Адже суддя та прокурори так і не довели – чи взагалі були
- Подія злочину
- склад злочину саме цієї особистості? 
- докази злочину саме цієї особи? 
Взагалі – чи є предмет спору, крім бажання посадити лідера політичних конкурентів?
Кірєєв весь намагався утопити суть питання у процедурі юридичного богослужіння, щоб навіяти – якщо йде процес – значить ПОВИНЕН бути звинувачений. Якщо повинен бути звинувачений – він повинен визнати себе винуватим – «щоб не порушувати порядок засідання». 
Але більш досвідчена Юлія Тимошенко легко доводить, що її опоненти не тільки фальшують справу – але й роблять це не фахово! 
Сторона обвинувачення ображається: як це так – підсудна на 7-10 років не допомагає їм швидше закінчити справу!
2. Ми не раз писали – влада Януковича є випробувальним стендом для українського суспільства. 
І що ж?
Суспільство цей іспит на вошивість не витримує. Кожна ланка, кожен сегмент такого громадянського суспільства вважає, що загибель іншого сегменту їх не стосується. Незважаючи на те, що у всіх є ОДИН ворог – тоталітарна диктатура Януковича.
Винна Тимошенко чи ні, вже ясно. ЯК саме поводить вона себе в суді – нам не важливо, бо перед нею НЕ суд. 
3. Але в цей час є деякі діячі, які вже готові прославити Януковича як… патріота України. Це – у виступі газети «День», це також – у виступах декого в «Українській правді»…
Лунають голоси, зокрема з «Лівого берега», що на вільному місці лідера опозиції вже є «нове обличчя» - Арсеній Яценюк! (Соня Кошкіна). 
Тобто, нас щосили переконують, що Яценюк та Тигіпко (може – ще й Бродський?) - наш завтрашній день України, обличчя українського громадянського суспільства? 
4. Ні, тепер суспільну увагу хочуть відвернути від процесу – та почати рукоплескати «патріотизмові» Януковича. Навіть порівнюють його з Мазепою…
Але природу не обманеш: за обман та самообман доведеться відповідати кожному – коли постукають або просто вдеруться до тебе додому – а тобі з сусідів НІХТО не відгукнеться!
Зараз – ще не пізно: але ці шеренги беркутівців та грифонівців зараз відбирають на вошивість – хто здатен кидатися на людей – а хто ні. 
На сьогодні – ЦЕ зараз головне. Скоро вони відберуть тих покидьків, які у побитті людей вбачатимуть певний смак та власне життєве призначення. Не випадково звільнили більш як 10 тис. кримінальних злочинців. Це – їх кадровий резерв. 
А професійну армію можна й скоротити. Їм зараз потрібні не солдати – захисники Вітчизни, а охоронці за натовпом, наглядачі у тюрмі та за громадянами власної країні по усьому периметру державних кордонів. 
Зараз гра йде по серйозному. Але ПІСЛЯ посадки Юлії Тимошенко. 
З владою та великими грошима не жартують – тут війна з власним народом у розпалі.