Контр-револьЮшен-ко (Історія 2005 р., її варто пригадати)

Перед очима – календар: у п’ятницю, 23 вересня, вісім місяців з дня інавгурації Віктора Ющенка.

В правій руці – текст його меморандуму зі своїм головним ворогом тих часів Януковичем. Який, між іншим, вимагав від Кучми будь-якими методами навести порядок на Майдані.

У лівій руці – калькулятор. У голові – дурні думки: якщо у фракції "Регіони України" 50 депутатів, а Єхануров при затвердженні прем’єром набрав 289 голосів – то навіщо Ющенку угода з найгіршим, як тоді всі говорили, уособленням кучмізму? Якщо і без Януковича у Ющенка було б 239 "за" і він домагався своєї мети?

За прем’єрство Єханурова було заплачено черговою порцією розчарування, яке спіткало найщирішу і найбільш наївну частину революціонерів. Віктор Ющенко – людина, дії якої останнім часом буває складно коментувати. Це м’яко кажучи.

У четвер після затвердження Єханурова президент підійшов до преси в кулуарах парламенту. Виступив з монологом на дві хвилини. З якого зрозуміло лише, що після відставки Тимошенко у нього почалися 12 найтяжчих днів у житті. Цікаво, що відразу як зняли прем’єра, він казав інше – що "уже чотири дні зі спокійним сумлінням ходить на роботу". Коли журналісти почали питати в Ющенка про ціну домовленостей з Януковичем, він пішов. Питання летіли йому в спину, але він не зупинився. Обіцянка ж півмісячної давності дати прес-конференцію, де президент мав пояснити країні, що з нею і з ним відбувається, стала черговою забутою цяцянкою.Крім розчарування майданівців, за Єханурова Ющенко заплатив своїм часом. Кажуть, президент особисто спілкувався з депутатами, які в перший раз не захотіли підтримати нового прем’єра. Порівняйте дві таблиці – ви побачите: наприклад, спочатку позафракційний Карпов "не голосував", а тепер – "за". І так далі. Таких багато.

Більше того, президент навіть телефонував Томенку, який поїхав з країни – щоб той переконав голосувати за Єханурова "Реформи і порядок", які у цій ситуації рвалися на шматки. Крім того, якісь негідники поширюють чутки, що "за" Єханурова пропонували гроші. Один з керівників однієї з фракцій по секрету навіть назвав прізвище депутата на букву "С", який виступав касиром. Назвав і суму – 250 тисяч доларів за голос в середу і уже 300 тисяч у четвер. Цьому можна вірити – а можна й ні. Але є факт, що протягом двох діб два десятки депутатів змінили думку. Хоча так само були чутки стосовно Тимошенко, яка пропонувала гроші за провал Єханурова. Касиром називали Губського. Він на зустрічі Ющенка з лідерами фракцій назвав це "брехнею" і "брєдом". 50 голосів Партії регіонів за Єханурова Ющенко отримав у обмін на меморандум про взаємопорозуміння. Цікаво, чи Ющенко поцілувався з Януковичем після того, як вони скріпили документ? Адже при зустрічі з його колишньою довіреною особою Кравчуком Ющенко уже робить цю маніпуляцію з щоками першого президента України.Пресу на цей історичний момент примирення опонентів-2004 не покликали. Але загалом-то було б добре, якби Ющенко проводив подібні переговори в присутності свідків. Бо колись він багато спілкувався тет-а-тет з Тимошенко – і вона винесла від Ющенка таємний протокол. Який містив зобов’язання запропонувати її на посаду прем’єр-міністра. Те, що такий документ існує, свого часу стало сюрпризом навіть для найближчого оточення Ющенка. Чи існують якісь додатки й у випадку з Януковичем, ситуація проясниться швидко. Кажуть, наприклад, що Ринат Ахметов після багатомісячної "відпустки" раптом збирається повертатися до України...

Підписання такого меморандуму не з усіма політичними силами, а тільки з Януковичем, виглядає образливо. По-перше, для прихильників Ющенка. Міф не прожив і року від початку революції – як уже її герой заключає союз з її ворогом.

По-друге, виключне право Януковича домовитися з Ющенком образливе для інших політиків. У парламенті ж є так багато різних фракцій! Деякі з них навіть спеціально створилися під цей момент – щоб брати участь у переговорах по виходу з кризи і сподіватися на свою долю в поділі портфелів.

(Ідеться про "НДП-Трудову Україну", в якій зібралися 14 депутатів на два сесійних дні, щоб можна було зареєструвати фракцію. Зараз депутат Крук знову повернувся в БЮТ, а чисельність фракції Пустовойтенка-Коновалюка знизилася до 13. Однак аж до 7 жовтня їх не можна розпустити. А коли буде критичний термін, ніхто не заважає ще раз позичити депутата. Так переходити туди-сюди на один день, щоб фракцію не розі знали, можна до нескінченності.)

Крім того, надавши ексклюзив на меморандум Януковичу, Ющенко породжує небезпечну традицію. Тепер при будь-якому конфліктному питанні, коли не вистачає голосів, з президента можна щось вимагати. Наприклад, попереду бюджет, який має всі шанси бути проваленим. Щоб залучити голоси блоку Тимошенко, їм теж можна буде потім запропонувати якийсь документ на підпис. Законопроекти по СОТ – уже можна готувати меморандум для порозуміння з комуністами. І так далі. Якщо ж розібратися зі змістом обіцянок Ющенка, публічно взятих перед Януковичем – то, на перший погляд, нічого поганого там немає. Більшість пунктів в різний час були публічно виголошеними зобов’язаннями чинного президента.

Перше: впровадження політичної реформи. Якщо б Ющенко від цього відмовився, нинішня криза виглядала б лише розминкою перед справжньою бійкою.

Друге: недопущення політичних репресій проти опозиції. Звичайно!

П’яте: прискорення прийняття закону України "Про статус та права опозиції" (із закріпленням за опозицією керівництва у парламентських комітетах: зі свободи слова, з бюджету, по боротьбі з оргзлочинністю і корупцією, та контрольної комісії з питань приватизації). Питань немає! Про це ідеться ще з 2002 року. І коли "Наша Україна" була опозицією, у неї було навіть більше таких портфелів.

Шосте: прискорення прийняття законів України "Про Кабінет міністрів України", "Про президента України". Теж дуже потрібні речі.

Сьоме: прозоре формування уряду на принципах професіоналізму та відокремлення влади від бізнесу. Можна аплодувати!

Восьме: законодавче врегулювання гарантій прав власності. Так само.

Дев'яте: недопущення фактів чинення тиску на судові органи. Чудово!

Десяте: невтручання органів влади та посадових осіб в хід підготовки та проведення виборів народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 26 березня 2006 року, незастосування адмінресурсу. Супер!

Ми пропустили пункти три і чотири.

4) Невідкладне введення в дію закону про внесення змін до закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яким передбачається законодавче врегулювання порядку притягнення депутатів місцевих рад до юридичної відповідальності.

Якщо хтось не зрозумів, пояснимо, про що йдеться. Всі пам’ятають вибори мера Мукачевого в квітні 2004 року та їх активних учасників – хлопців у чорних шкіряних куртках, з яких стирчали лисі голови та поламані вуха. Вони ще там трохи бешкетували – що в підсумку вибори було визнано найбруднішими у порівнянні з усіма, що відбувалися до того моменту в Україні.

Так от, як простодушно зізнався одного разу Нестор Шуфрич, всі ці підозрілі люди з кастетами та  бейсбольними бітами були "депутатами різних рівнів". І Чубірко, і Чалий – безпосередні організатори дебошу в Мукачевому – теж представляли закарпатських виборців. Але колись з депутатів місцевих рад було знято імунітет. Тепер його пропонується повернути. Дійсно, попереду ще багато виборчих кампаній, тому треба готувати нову бригаду – і так, щоб "депутати різних рівнів" не ризикували опинитися у в’язниці. Тепер підходимо до найнебезпечнішого, пункту номер три меморандуму Ющенка і Януковича.

3) Внесення проекту закону України "Про амністію" з визначенням у ньому ст.157 та ст.158 Кримінального Кодексу України. Простіше кажучи, цим Ющенко обіцяє пробачити фальсифікаторів на виборах.

В принципі, коментувати цей момент дуже важко. Щоб не вживати банальне словосполучення "зрада Майдану", краще відіслати читачів до архіву "Української правди" за осінь-зиму минулого року. Наприклад, за 22 листопада 2004, виступ Віктора Ющенка перед першим масовим мітингом, з якого почалася революція.

"Я вчитувався в рядки тих порушень, тотальних порушень, які відбулися в Луганській, Донецькій, Харківській, Полтавській області!... Ви знаєте, голова не хоче сприймати, розум відмовляється сприймати той рівень злочинності, фальсифікації, який допущений на цій території!". "У Донеччині на кожній третій дільниці явка була більше 100%. На Луганщині 7% фальсифікації по явці. При особистій участі міліції були вигнані всі спостерігачі з дільниць, представники преси, у бій пішли всілякі методи – залякування, викрадення, побиття, окрім того, у більшості активістів були відібрані диктофони, касети, матеріали, розбиті відеокамери із зафіксованими на них порушеннями...".

"Але скажіть мені, друзі, будь-ласка, як трапилося, що по Миколаївській області 35% усіх виборців, які прийняли участь, голосували вдома? Це не фальсифікація?  Практично в кожному випадку не були допущені спостерігачі від блоку наших політичних сил". "Ми стали свідками фальсифікацій за відкріпними талонами, яких було видруковано більше в десятки разів, аніж у першому турі. Коли десятки поїздів, сформовані Кірпою, ганяють по всій Україні, щоб кожний із так званих виборців по відкріпних талонах у тій чи іншій області міг проголосувати по 5-6 дільницях. Хіба це не ганьба цій владі, друзі?"

"Не важливо було у Донецьку, як проголосує народ, було важливо, при яких обставинах будуть рахувати голоси і фальшувати результати виборів!".

З таких фактів і з таких промов складалася помаранчева революція. Тепер це забуто в обмін на 50 голосів Януковича за Єханурова. Що отримав Ющенко у четвер? Свого прем’єра, принаймні, до червня 2006 року. Поки підрахують голоси після парламентських виборів, поки збереться нова Верховна Рада, поки оберуть спікера і почнуть творити коаліцію – уже почнеться літо. Цей час, очевидно, він по максимуму спробує присвятити реформуванню. Президентський тендер на постачання дефіцитних голосів при голосуванні виграли "Регіони України". Ще цим протоколом він хоче також обмежити простір Януковичу для домовленостей з Тимошенко. Крім того, Ющенко намагається надіслати сигнал Східній і Південній Україні, що він президент всієї держави. А що, не вийшло людей переконати економічними аргументами – прийшла черга політичних! Але, крім того, Ющенко отримує шквал критики з боку Тимошенко. Роман з Януковичем вилізе "Нашій Україні" боком під час виборів. Щоб пояснити революціонерам із Західної України, що такий меморандум – це зрада, достатньо кількох речень Тимошенко на мітингу. Таким чином, лише за рахунок галицько-подільського електорату екс-прем'єр набирає один-два десятки процентів на виборах-2006.

При цьому, звільнивши Тимошенко, Ющенко зняв з неї відповідальність за її ж невдачі. Які попереду вимальовуються все яскравіше – починаючи із зимового дефіциту газу в 7,5 мільярди кубометрів і закінчуючи двозначною інфляцією. Якщо довго думати, то є одне пояснення, чому Ющенко вирішив залучити 50 голосів Януковича в той момент, коли Єхануров міг пройти і без них. Тільки створивши такий запас, Ющенко отримує аргумент, що його прем’єр був затверджений без вирішального впливу з боку будь-якої фракції. Тобто ніхто не має золотої акції, за яку Ющенку треба було б платити посадами.

За те, що Єхануров набрав 289 голосів, він зобов’язаний всім фракціям, але нікому – критично: ні "Регіонам" (без них Єхануров набирав 239), ні Народній партії (без них – 242), ні навіть Соцпартії (без них Єхануров – 264). Таким чином, у Ющенка вільні руки, щоб сформувати новий Кабмін кризового менеджменту.

Але хіба це правильно – розчаруванням платити за те, щоб відкласти в часі наступне розчарування?

Сергій Морда

http://www.pravda.com.ua/articles/2005/09/23/3013742/