Через рішення Ющенка Україна втратила $38,6 млрд.

Якби Віктор Ющенко не дав добро на присутність «РосУкрЕнерго» як посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, «поховавши» таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і наступні за нею газові контракти, в яких була закріплена ціна в $ 50 за 1 тис. куб м в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК «Нафтогаз» заплатила б за імпортований газ лише $25,725 млрд, а не $64,335 млрд, як довелося насправді. Таким чином, рішення В. Ющенка в газовій сфері обійшлися Україні у втрату $ 38,6 млрд за 10 років.

Такі результати проведеного ZN.UA підрахунку передбачуваних збитків від вищеназваних рішень.

«Цифра, погодьтеся, вражає. Але за такі, можливо, непередбачені витрати ніхто відповідальності, тим більше кримінальної, наскільки відомо, не поніс. Просто «РосУкрЕнерго» у черговий раз заробило на НАК та українцях. Та й усього…», — пише автор статті Алла Єрьоменко.

Так, коли взяти ціну в $ 50 за 1 тис. куб м. і підрахувати, у скільки б коштував «Нафтогазу Україну» імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд кубм, з урахуванням прогнозних 38,4 млрд кубм за 2011-й ), якби В. Ющенко не «поховав» досягнуті в 2001-м домовленості про ціну газу в $ 50 і гарантований транзит  російського газу до Європи на рівні 116 млрд, то отримаємо такі цифри.

 За 2002—2004 роки в Україну було поставлено 182,4 млрд. кубометрів газу загальною вартістю, якщо рахувати по 50 дол., 9,12 млрд. дол. З 1 січня 2005 року по 1 січня 2011-го (шість років) «Нафтогаз України» імпортував 293,7 млрд. кубометрів газу (див. табл.). При ціні 50 дол. за 1000 кубометрів коштував би він «Нафтогазу» загальну суму 14,685 млрд. дол. Плюс вартість газу за 2011 рік (38,4 млрд. кубометрів) становила б 1,92 млрд.дол (див. докладні підрахунки в повному варіанті статті). Разом за десять років дії контрактів від 2001 року «Нафтогаз» заплатив би «Газпрому» всього (9,12+14,685+1,92) = 25,725 млрд. дол.

Замість цього, обійшлася «Нафтогазу» турбота РУЕ у величезні «непередбачувані додаткові витрати», а саме в $ 38,61 млрд.

Отже, визначимося з цінами на підрахований раніше обсяг імпорту газу (514,5 млрд. куб м): 2006 рік — 57,0 млрд. кубометрів по 95 дол. за 1000 кубометрів, 2007-й — 58,8 млрд. за середньою ціною 143,3 дол., 2008-й — 52,9 млрд. по 179,5 дол., 2009-й — 26,8 млрд. по 232,98 дол., 2010-й — 36,5 млрд. кубометрів за середньою ціною 291,1425 дол. за 1000 кубометрів. Прогнозна вартість газу за 2011 рік наведена вище і може становити 11,9235 млрд. дол.

Шляхом нескладних арифметичних дій (множення й додавання) одержуємо загальний результат за десять років: 64,335 млрд. дол. порівняно з 25,725 млрд. при ціні газу 50 дол. за 1000 кубометрів. Різниця в ціні за десять років становить близько 38,61 млрд. дол. Вражає?

Зрозуміло, остання цифра не фігурує у звітах «Нафтогазу» за той самий період: методологія підрахунків у нас різна. Але порядок цифр у принципі той самий: ми враховуємо ті самі обсяги імпортованого газу. 

Дуже важливе уточнення: DT.UA у цьому випадку використовує публічну (тобто оприлюднену) інформацію. Але, як підтверджує судове слухання «газової справи» у Печерському суді, така інформація далеко не завжди є офіційною. Навіть якщо виходить з офіційних джерел, наприклад, Міненерговугільпрому чи «Нафтогазу України».

У «газовій справі» Юлії Тимошенко виставили рахунок в 1,5 млрд. грн. А кому виставити рахунок у $ 38,6 млрд, хто в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2008-му роках перевищив повноваження і реально посприяв заподіянню шкоди «Нафтогазу України» і вітчизняним покупцям газу?

У справі Ю. Тимошенко такі підрахунки навряд чи будуть фігурувати. Бо тоді доведеться пред'являти комусь звинувачення в нанесенні «Нафтогазу» набагато більших «додаткових витрат», ніж ставлять в провину екс-прем'єру Юлії Тимошенко. І кому виставити такий рахунок? Попередньому президенту України В.Ющенку? Тодішньому прем’єру і нинішньому президенту В.Януковичу чи екс-прем’єру Ю.Єханурову? Колишньому голові Мінпаливенерго І.Плачкову? Екс-голові НАКу та двічі міністру Ю.Бойку? Колишньому керівнику «Нафтогазу» О.Івченку чи колишньому й нинішньому — Є.Бакуліну? Чи вже відразу першоджерелу — ідеологам, співзасновникам і співучасникам «РосУкрЕнерго»? Багато хто з них згадані вище.

До слова, у час свого перебування прем'єром, а саме — 22 липня 2005 року Ю. Тимошенко після розборів ситуації із газозабезпеченням і розрахунками за імпортний газ дала окреме доручення визнати недійсною постанову Кабміну № 1002 від 6 серпня 2004 року.Саме тієї постанови, завдяки якій на український ринок газу вживлювалося «РосУкрЕнерго».

Але хід цій справі В. Ющенко, очевидно, не дав. І «РосУкр Енерго» залишалося на ринку аж до початку 2009 року і тепер відроджується через «УкрГаз-Енерго». А далі ви вже все знаєте. І самі можете здогадатися і визначити для себе, чи мають відношення до «газового справи» проти Тимошенко компанія «РосУкрЕнерго», її співвласник Д. Фірташ, міністр Ю. Бойко, екс-президент В. Ющенко, нинішні прем'єр М. Азаров і президент В. Янукович.