МЂста жительства и мЂстныя названія русиновъ -1860 рік

Въ настоящее время, Южноруссы, Малоруссы, или, правильнЂе, Русины, живутъ, въ Россіи, сплошною массою, въ губерніяхъ: Полтавской, Харьковской, Кіевской, Волынской и Подольской, а также въ землЂ Черноморскихъ Козаковъ.

КромЂ того, Русины занимаютъ мЂста въ Черниговской губерніи, къ югу отъ рЂки Десны, (къ сЂверу отъ Десны живутъ БЂлоруссы), въ Курской губерніи къ югу отъ рЂки Сейма и весь Суджанскій уЂздъ; въ Воронежской, къ западу отъ рЂки Дона; въ Екатеринославской и Херсонской составляютъ главную массу населенія; Азовскіе козаки (бывшіе Запорожцы, вышедшіе изъ Турціи въ 1828 году), въ Азовскомъ градоначальствЂ; въ Таврической губерніи къ сЂверу отъ Перекопа; въ Бессарабской Области заселяютъ Хотинскій уЂздъ; въ Люблинской губерніи Царства Польскаго составляютъ д†трети населенія (всЂ Уніаты); въ Гродненской губерніи заселяютъ Пинскій уЂздъ (Пинчуки).

Въ Галиціи, Русины составляютъ сплошную массу населенія къ востоку отъ рЂки Сана; въ Венгріи сплошною массою занимаютъ Мармаришскую, Беречскую, Угочскую и Унгварскую столицы (комитаты) и большую часть Сукмарской, Саболчской и Землинской, а также часть Шаришской столицы.

Въ БуковинЂ, Русинское племя составляютъ треть населенія. Малоруссы поселены также мЂстами по ВолгЂ и въ Сибири, за Байкаломъ, еще со временъ Петра I, и въ Турціи, въ такъ называемой ДобруджЂ, т. е. въ углу, образуемомъ Дунаемъ и Чернымъ моремъ. Эти послЂдніе суть потомки Запорожцевъ, ушедшихъ въ Турцію при ЕкатеринЂ II и бЂглыхъ русинскихъ крестьянъ, и называются тамъ Бутколами.



Русины, по происхожденію, быту и языку, представляютъ одно племя, но по мЂсту жительства носятъ различныя наименованія, а именно:

Гетманьці – жители Черниговской губерніи, или, вЂрнЂе южной ея части, потому что живущіе къ сЂверу отъ Десны извЂстны у сосЂдей подъ именемъ Литвиновъ.

Степовики – жители Полтавской и Екатеринославской губерній.

А зараз, увага!!!

Украіньці – жители Кіевской губерніи, которая называется Украиною.

Польщаки – жители Подольской губерніи, называемой у простонародья Польшею.

Поліщуки – жители ПолЂсья.

Патлачи – Русины, живущіе въ Бессарабіи и БуковинЂ; названіе получили по длиннымъ волосамъ (патли), ими носимыхъ,

Пинчуки – жители Пинскаго уЂзда Гроденской губ.

Южноруссы Люблинской губерніи сохранили свое древнее названіе Русиновъ. Въ Галиціи, жители плоской ея части также называются Русинами, или Русняками.

Гуцули – Русины, живущіе по Карпатамъ, (у туземцевъ называемыхъ: Горбы, Верхи и Бескиды). – По венгерски гуцулъ значитъ разбойникъ. Это названіе дано русинскимъ горцамъ за ихъ отчаянную защиту православной вЂры, въ то время, когда Венгры вводили у нихъ унію. ВпослЂдствіи, когда со словомъ Гуцулъ стало нераздЂльно понятіе о храбромъ человЂкЂ, эти горцы съ гордостью начали сами называть себя этимъ именемъ.

Въ Венгріи, живующіе въ горахъ Русины называются Лишаками, а въ долинахъ – Лимаками, по часто-употребляемымъ ими въ разговорЂ частицамъ лишъ и лемъ.

Сотаки, живущіе въ Шаришской столицЂ, составляютъ переходъ отъ Русиновъ къ Словакамъ.

Бойки – жители юговосточной части Галиціи.
Шляхтичами называются Русины-католики, въ Кіевской, Волынской и Подольской губерніяхъ.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Михаилъ Левченко.
Ноябрь 1860
Село Майорское, на ТелигулЂ.

Отже, як бачимо, українцями в 19 ст. називали себе русини, які мешкали в Київській губернії: це территорії сучасних Київської, Черкасської, та сходу Житомирської областей.

А ще в 17 ст., в Речі Посполитій, українцями називали делегатів на Сейми від Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств.

Тут доречно буде розставити всі крапки над "і", стосовно України – як "польскої окраїни"... "Окраїна польська" польською буде – polszczyzna kresowa. Очевидно, якщо б етнонім "українці" було "вигадано" поляками, то українці сьогодні мали б називатись "кресовинцями" чи якось так. Українці – самоназва автохтонного населення. Так русини назвали себе самі, а вже потім так почали називати їх інші!

Після захоплення Галичини Польщею, в 1434 році було створене Руське воєводство. Тим самим Корона Польська апріорі визнала, що тут живуть русини, ці землі не є польською етнічною территорією.

А у 1620 р. черкаський підстароста Семен Лико прокоментував королівський судовий позов, написаний до нього польською мовою, у такий спосіб: "то страхи на ляхи, а я-м русин. Відаєт король єго милість, жем русин, а позви міні по полску шлеть".

Ну і на останок, всіх бажаючих, запрошую переглянути "короткометражний фільм" "Русини не москалі":) Особливо, прошу звернути увагу на мапу українсько-руських земель з 1700 року.

http://narodna.pravda.com.ua/nation/4c441fea2f01b/
Юрась Коновченко