Про життя підприємців за нового Податкового кодексу

2011-02-04 09:00:00 "Радіо Ера" Андрій Кривонос, голова асоціації франчайзингу України та Святослав Швецов, прес-секретар центрального штабу порятунку українського підприємництва про життя підприємців за нового Податкового кодексу

Ярина ЛАЗЬКО: Вже трохи більше місяця, як Україна живе за новими податковими правилами. Новий Податковий кодекс, у якому поки що збережені форми роботи підприємців, які платять єдиний та фіксований податок, не залишило підприємців сумнівів. Навіть не зважаючи на прописані на папері правила, держава діє за своїми відомими і логічними лише для неї правилами. Масові перевірки, які прокотились у січні по Києву, залишили у підприємців багато запитань. Головною причиною без перебільшення каральних операцій на ринках був традиційний на початку року збір грошей з комерсантів. Чи агресивні перевірки - це помста за виступи на майдані наприкінці минулого року? Та намагання відбити охоту у бізнесменів коли-небудь ще брати участь у подібних акціях масового протесту? Наші гості: Андрій Кривонос, голова асоціації франчайзингу України та Святослав Швецов, прес-секретар центрального штабу порятунку українського підприємництва і член ради підприємців при Верховній Раді України. Отже, життя після другого майдану. Ми пам’ятаємо, як на початку року посилились перевірки, принаймні столичних ринків, представниками і податкової, і управління захисту справ споживачів, і міліції. Ці акції проводилися в доволі жорсткій формі, зненацька, часто у формі залякування і з вилученням великої партії товарів. Це звичайна норма збору податків на початку року, коли багато хто з підприємців ще, наприклад, не встиг укласти угоди з адміністрацією ринків? Чи це своєрідна помста за майдан і спроба залякати підприємців? Андрій КРИВОНОС: Давайте, по-перше, розвіємо ілюзію, що перевіряли тільки ринки. Перевіряли багатьох підприємців. І власників ресторанів, і магазинів. Фактично, під категорії перевірок потрапила дуже велика кількість підприємців, тому сказати однозначно причини такої масової стихії перевірок не можна. Це - не помста за майдан, тому що під неї потрапляли і ті, хто не фінансував діяльність на майдані. В тому числі, потрапляли підприємці, які начебто, схильні до місцевої локальної влади. Ми маємо шукати інший корінь і більш глибоко дивитися на причини цих перевірок. Крім того, перевірки йшли не тільки податковими органами, які вчилися, як перевіряти за новим Податковим кодексом, чи йшли до того, у кого немає свідоцтва про сплату Єдиного податку. А його не було. Так як багато підприємців фізично почали отримувати свідоцтво наприкінці місяця. Як завжди, ми не надрукували бланки. Йшли перевіряти місцеві прокуратури, правоохоронні органи з дотримання законодавства в будь-якій сфері. Йшли перевіряти органи захисту справ споживачів, а їм взагалі найпростіше придумати причину до будь-якого закладу. Тому така повальна перевірочна діяльність протягом першого місяця податкового життя більш складна, чим просто помста за майдан. Ярина ЛАЗЬКО: Перевіряли за якимось вибірковим принципом? Святослав ШВЕЦОВ: Я могу сказать больше по рынкам. Потому что мы сейчас больше как раз работаем по предпринимателям-упрощенцам. Здесь я соглашусь с Андреем, что я не вижу репрессий против участников майдана. На самом деле, во-первых, 31 декабря закончился мораторий на проверки по упрощенцам. Во-вторых, январь - это действительно традиционный месяц после праздников «вхождения в народ» различных проверяющих структур. И, в третьих, в Киеве мы сейчас еще занимаемся тем, что в нашем профсоюзе, я еще - глава городской профспилки, то у нас есть специальная бригада скорой помощи. То есть, когда идет проверка на рынке, выезжает наш юрист, группа документирования по звонку от наших активистов. То есть видеокамера, удостоверение журналиста. И 6-7 наездов, которые мы отбили за январь, были незаконные по процедуре. Приходили различные службы на рынок. То же общество прав потребителя не может просто так прийти на рынок, у него плановая проверка раз в год и не более того, с предварительным уведомлением. Может, они и хотели что-то проверять, но они не умеют соблюдать даже собственные законы, собственные правила. И плюс - желание просто заработать деньги. Ярина ЛАЗЬКО: Дуже важливо самим підприємцям відстоювати свої права. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Мы обучаем их. Каждый понедельник проводим семинары, ездим по рынкам и рассказываем. Ярина ЛАЗЬКО: Ви говорите про те, що не ведеться ніяких політичних переслідувань. Підприємці, які відстоювали спрощену систему оподаткування заявили від імені ради підприємців, що чиниться тиск від влади на активістів підприємницького руху. У відповідній заяві йдеться: «Останнім часом посилюється переслідування бізнесу з боку контролюючих органів. Зростає кількість незаконних кримінальних переслідувань підприємців. Перевищення повноважень чиновниками набуває масового характеру». Крім того, ті тіньові податки, які підприємці платили раніше, вони нікуди не поділися. Про це говорить голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів Леонід Козаченко. Андрій КРИВОНОС: Якщо зважити ту проблематику, яка спричинила появу майдану, це те, що відбувалось навколо Податкового кодексу в частині спрощеної системи оподаткування. Воно більше залежало не від того, що держава хотіла більше податків, а від того, що малий бізнес обтяжений нелегальними податками, корумпованими податками. Дійсно на бізнес чиниться дуже великий тиск з боку різних органів державної влади. Це не виникло раптово. Це мало місце і в минулому, при інших урядах. Зараз чомусь це ще більше посилилось. Якщо ми зважували, що уряд хотів збільшити принаймні втричі сплату податків спрощенцями і це сягало приблизно 1 тис. грн. Так от коли ми почали розбиратися по Києву, то виявилось, що корумпований податок, який стягує різні чиновники: представники міністерства внутрішніх справ, податкові органи, представники місцевої влади, пожарники, санепідемстанція, становить десь 2,5 тис. грн. А представники спрощеної системи платили спочатку, коли говорили про фізичні особи, це було 200 грн., потім в проекті було щоб підняти до 600. І плюс соціальний податок. То це становило близько 1000 грн. Підприємці казали, що вони не проти платити 1 тис, ми хочемо збільшити надходження в бюджет, щоб була можливість збільшити виплату пенсій, більше платити зарплату лікарям та іншим бюджетникам. Але звільніть нас від сплати корумпованого податку. Цього реально поки що не сталося. Ярина ЛАЗЬКО: Чому цього не сталося? Святослав ШВЕЦОВ: У нас тотальная коррумпированность органов проверяющих. И этот коррумпированный налог и получается. Ярина ЛАЗЬКО: Чим відрізняється Рада підприємців при Верховній Раді та при Кабінеті міністрів? Ви відстоюєте різні позиції? Святослав ШВЕЦОВ: Рада предпринимателей при Кабинете министров, насколько я знаю ее состав, это - не совсем предприниматели. Ярина ЛАЗЬКО: Начебто відстояли свої права, начебто досягли свого – спрощена система оподаткування була залишена. Але сьогодні багато підприємців просто змушені згортати свій бізнес. І чи є дані, скільки СПД сьогодні вже згорнули свій бізнес? Андрій КРИВОНОС: Ми не знайдемо таку цифру. Частина підприємців згорнула свою діяльність формально. Вони не вели діяльність, просто сплачували Єдиний податок, тому що для цього підприємця - це була достатньо нормальна сума. Він не вів іншого виду діяльності, отримував доходи, як правило, від одного джерела і сплата податку для нього була формальною обставиною, щоб захистити себе, дещо легалізувати свою діяльність. Зміни Податкового кодексу, зміни податкової системи його вводять в стан, що йому набридло підтримувати свою підприємницьку діяльність в діючому стані. Тому вони просто не продовжили ведення своєї діяльності на майбутнє. Друга частина підприємців, які формально відмовляться від ведення діяльності, для яких оновлені податки стануть дійсно складними у сплаті за сумами, які виникають. Як це не дивно, до категорії, які мають згорнути за податкових обставин свою діяльність - це ті підприємці, щодо яких в Податковому кодексі начебто закладені підходи до спрощення, додаткові преференції, пільги. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто спрощення їхнього життя, як підприємця. Андрій КРИВОНОС: Так. Тобто підприємці, які займаються наданням послуг: комунальні послуги, дрібні побутові послуги, для яких зміна сплати суми податку на кілька гривень вже є суттєвою величиною. Зміна в два-три рази, як це відбувається зараз - це для них фактично вихід в мінус. Як це не дивно звучить. Але для підприємців, які самостійно ведуть діяльність, наприклад, ремонтують взуття, прибирають подвір’я, отримуючи доходи, ті що їм сплачують ЖЕКи, ОСББ та інші підприємства, які замовляють їх послуги. Вони знаходяться у стані, коли кожна гривня додаткового оподаткування цін для них - додаткове навантаження. І вони ризикують, чи позбавити роботи найманого працівника, чи самостійно стати до роботи, чи просто закрити свою діяльність. Тобто у нас пільги стали не на користь, а навпаки. Ми говоримо про підтримку малого бізнесу, а в той же час податкова система не сприяє цьому. Ярина ЛАЗЬКО: Якщо говорити про те, що багато підприємців вибирають зараз саме останній варіант – згорнути свій бізнес, то і держава від цього отримує колосальні втрати. І не тільки від того, що вона недоотримає податки. А від того, що певна кількість людей стають до обліку у центр зайнятості. І вони їм також повинні платити допомогу по безробіттю. Куди цим людям діватися? Якщо вони вже не можуть працювати в нинішніх умовах. Андрій КРИВОНОС: Коли Ви здавали в ремонт взуття? Ярина ЛАЗЬКО: Вчора. Андрій КРИВОНОС: Ви просили чек? Ярина ЛАЗЬКО: Мені чек видають, та я побачила, що ціна трошки зросла. Андрій КРИВОНОС: Але скоріш за все, не всім видають чек і скоріш за все ціна зросла помітно. Ярина ЛАЗЬКО: Помітно. Андрій КРИВОНОС: Це відповідь на питання, що зробив підприємець. По-перше, він подовжив свою практику не фіксації всіх доходів. Просто відхід у тінь. Частина підприємств, які відмовились від свідоцтв про сплату Єдиного податку, не згорнула свою діяльність. Вони зрозуміли, що їм простіше не сплачувати нічого, вести самостійну діяльність без легалізації своїх доходів, але в той же час намагатися отримати якійсь додатковий дохід. Як це не дивно, але перевіряють кого? Того, хто зареєстрований, вносить внески і подає звітність. Його перевірити просто. Ярина ЛАЗЬКО: А як тіньовики? Всі знають прекрасно, що ця людина працює в тіні. Вона не згорнула свій бізнес. У податківців дуже розвинута мережева система оповіщень. Святослав ШВЕЦОВ: Вся система настроена только на обирание упрощенцев. Налоговая администрация заинтересована в наличии теневого сектора. Ярина ЛАЗЬКО: Тому що ці гроші йдуть не в державний бюджет, а собі в кишеню. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Андрій КРИВОНОС: У податкових органів немає формальної підстави перевіряти людину, яка здійснює підприємницьку діяльність незаконно. Це питання правоохоронних органів – міліції. У нас є відповідні статті в адміністративному і кримінальному кодексі про фіктивне підприємництво, про здійснення діяльності без дозволів. Тому у податкового органі часто немає ні організаційних, ні формальних можливостей виявити і довести факт фіктивного ведення бізнесу. Тому що вони просто не можуть звернутися до цієї людини. Вона хто? Вона фізична особа, яка мешкає за такою адресою. Ярина ЛАЗЬКО: Все дуже заплутано. Щодо наповнення бюджету і зменшення бюджетної дірки. Як в цій ситуації вижити підприємцю? Закривати своє підприємство і шукати собі іншу роботу та не мати головної болі? Йти в тінь? Про це зараз запитаємо у Оксани Продан, екс-голови Ради підприємців при Кабінеті Міністрів, глави об’єднання малого та середнього бізнесу Фортеця. Спочатку давайте з’ясуємо такий принциповий момент Ви зараз входите до Ради підприємців? Оксана ПРОДАН: Ні. Я не є членом Раді підприємців, якщо йде мова при уряді. Ярина ЛАЗЬКО: А якщо при Верховній Раді? Ми вже з’ясували, що є дві ради підприємців, яка діє при Кабінеті міністрів, та яка діє при Верховній Раді. Оксана ПРОДАН: Наскільки я знаю, жодного рішення голови Верховної Ради про створення Ради підприємців при Верховній Раді немає. Тому Ради підприємців при Верховні Раді не існує. Ярина ЛАЗЬКО: Ми будемо з’ясовувати це питання далі. Так як Святослав Швецов представляє якраз Раду підприємців при Верховній Раді. Але запитання про те, що більше місяця підприємці живуть за новим Податковим кодексом. Їм стало краще чи гірше жити? Оксана ПРОДАН: Стало складніше. Так, ми спрощену систему відстояли, але ця спрощенка сьогодні повинна реалізуватися за новими податковими механізмами, і сплатити навіть зменшену ставку Єдиного податку, яка сьогодні є, практично було неможливо до п’ятого лютого. Тому досить складно. Ми зараз відстоюємо право відсутності додаткового обліку. Легше не стало. Ярина ЛАЗЬКО: Ми говорили про масові перевірки у дуже жорсткому стилі. Як Ви це оцінюєте? Це що помста чи планові перевірки? Оксана ПРОДАН: По-перше, я хотіла б звернути уваги на те, що в основному незаконні перевірки проводилися не податковими органами, а органами міліції. По-друге, ми звикли, на жаль, до того, що регулярно на ринки і до підприємців приходять представники контролюючих правоохоронних органів з цікавими пропозиціями. І це не тільки в цьому році. Це було і раніше. Чому ми стояли проти скасування спрощенки? Тому що виключно сьогодні єдиний і фіксований податок дає право підприємцям захищатися і не бути залежними від перевіряючих. Коли підприємець знає свої права і обов’язки, та обов’язки та права контролюючих органів, то їм набагато легше працювати. Ярина ЛАЗЬКО: Дуже багато горя трапляється через необізнаність підприємців. І вони воліють не зв’язуватися з представниками перевіряючих органів, а просто дати хабар, щоб відчипилися. Але ж ці хабарники можуть прийти і завтра, і післязавтра. Бо вони зрозуміють, що легко даються гроші. Оксана ПРОДАН: Сьогодні складно не тільки тому що не зрозумілі правила роботи. Складно ще, тому що дуже значно зменшився попит на всі види товарів. І та реалізація, ті доходи, які були ще рік тому у підприємців, зараз нижчі. І якщо раніше підприємцям було легко відносно віддати 50 чи 100 грн., то сьогодні цих грошей просто немає, щоб дати хабар. Тому ми у Фортеці зараз робимо все для того, щоб по-максимуму надати інформацію підприємцям про те, які у них права, які обов’язки у контролюючих органів. Ми надаємо листівки, проводимо семінари. Наші лідери в регіонах також проводять постійні семінари. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто, в даному випадку, фразу «незнання законів не звільняє від відповідальності» можна перефразувати, що знання законів звільняє нас від дачі зайвих хабарів. Оксана ПРОДАН: Так. Ярина ЛАЗЬКО: Тепер давайте з’ясуємо, що це за Рада підприємців при Верховній Раді? Святослав ШВЕЦОВ: Обе рады и при Кабинете министров, и при Верховной Раде являются консультативными органами. Рада предпринимателей при Кабмине уже подписана Азаровым постановой от 22 декабря. А Рада предпринимателей при Верховной Раде де-факто есть и де-факто работает. Есть рабочая группа. Есть комитеты, которые участвуют в разработке законопроектов про рынок, про упрощенную систему. Даже если де-юре Литвин не подпишет, де-факто работать она не перестанет. Сегодня будет презентация рады предпринимателей при Верховной Раде. Ярина ЛАЗЬКО: Якщо говорити про те, що Податковий кодекс хоч і набув чинності з 1-го січня, однак підготовка підзаконних нормативних актів була провалена. Всього кодекс передбачає 192 таких документи. З них 140 – повинні були вступити в силу одночасно з кодексом, а з них в установлений термін вступило в дію лише дві постанови Кабінету міністрів. Святослав ШВЕЦОВ: Там постанов, если я не ошибаюсь, было около 15-ти. Но вообще Вы правы. Мало того, Вы забыли распоряжения и приказы по ГНАУ. Они тоже должны были быть введены. Огромная проблема, что между 2 декабря и 1 января, принятием Налогового кодекса и его вводом в действие, было меньше месяца. Абсолютно ни одна государственная служба не готова. Только методик расчета налога физических лиц на данный момент 4. И Налоговая сама не может ответить, какая из них корректная. Ярина ЛАЗЬКО: Як діяти платникам податків за відсутності певних норм і податкових правил? Інна Богословська сказала, що у таких випадках правда на стороні підприємця. А як на практиці це буде відбуватися Андрій КРИВОНОС: На практиці з юридичної точки зору дійсно буде винним податковий орган, а фактично буде винен підприємець, який не вивчив, як має поступити орган по відношенню до нього. Наприклад. Порядок виплати лікарняних за нового способу оподаткування через єдиний соціальний внесок в нас затверджений 29-го січня. Всі виплати лікарняних протягом січня і по сьогоднішній день на більшості підприємств є незаконними. У керівника підприємства є дві альтернати: отримати штраф за виплату лікарняного з порушенням порядку чи отримати кримінальну справу за розбазарювання державних коштів, які він отримав як цільове фінансування від органів центрального забезпечення. І залишається керівнику підприємства виплатити лікарняні людині і чекати на те, хто перший прийде. Якщо податкові органи, то неправильна процедура оплати, невідкритий рахунок. Якщо людина напише заяву в прокуратуру на неправильно виплачені суми, то прокуратура прийде перевіряти. Що має зробити підприємець в такі ситуації? Не виплачувати лікарняні? Частина підприємців зробила саме так. На час хвороби сплачуємо премію і забуваємо про те, що ти хворів. Але якщо були хвороби чи нещасні випадки на виробництві, пов’язані з професійною діяльністю, коли просто юридично та формально не можна так зробити. Коли у Вас є великий колектив, то такий спосіб оплати є просто загрозливим для підприємства. І таких прикладів дуже багато. Ще один момент. Малий підприємець просто не знає, як довести свою правоту чи неправоту податковому органу. В нього не вистачає знань, часу, юридичних та технічних можливостей. Правоохоронні органи, які до нього звернуться за роз’ясненнями, чому він так вчинив, чому він не отримав ноу реєстрацію реєстратора касових апаратів з 1-го січня, не обновив порядок реєстрації, в нього не буде слів, що податкові органи не зробили такого порядку. СЛУХАЧ: У нас – не коррумпированные налоговые органы. У нас полностью коррумпированная страна. Кто работает в Налоговой инспекции – всякие нехорошие люди. Я в 1998-м году закрыл свой бизнес, который кормил мою семью и еще 5 семей, из-за постоянных набегов Суворовской налоговой инспекции Одессы. Скоро-скоро у нас будет египетский сценарий. СЛУХАЧ: Не рвите себе сердце. Живут и выживут ЧП-шники, единщики. Цены на рынках -космические, они никогда себе в убыток работать не будут. В Херсоне работают все рынки. Нет ни одного свободного места. Андрій КРИВОНОС: В нас замкнуте коло. З одного боку, податкові органи не можуть вчиняти по-іншому, тому що є внутрішні розпорядки. З іншого боку, приватний підприємець, який займається торгівлею на ринку, не може позбутися цієї діяльності, тому шо в нього значна частина його коштів вкладена в товар, який він продає, щоб купити новий товар. Святослав ШВЕЦОВ: И не только в товар, но и – в торговое место. Андрій КРИВОНОС: Відповідно, обидві сторони дуже добре один одного розуміють і знають. Я би хотів понизити гнів на представників податкових органів, тому що значна частина з них оперує та розуміється на підприємницькій проблематиці, на підходах до організації бізнесу, часто набагато ліпше, ніж самі підприємці. Побудова схем, оплат, порядку реєстрації – значна частина з них розуміється на цьому. Частина підприємців знає, як оптимізувати діяльність податкових органів і власних органів. Ми знаходимось в колі, коли законодавчі та організаційні підходи в Україні не можуть зупинити свою дію. Ярина ЛАЗЬКО: Підприємці після того, як вони організували майдан, вони не збираються опускати руки. Які вимоги сьогодні підприємці висувають до влади? Святослав ШВЕЦОВ: Надо сказать, что до конца еще нет единого центра. Есть несколько центров консолидации. Ярина ЛАЗЬКО: Чому не можна об’єднатися? Можливо, саме в цьому і проблема? Святослав ШВЕЦОВ: Да , проблема такая есть. Но есть объективные причины. Есть разные движения протеста. То-то идет с большей примесью политики, кто-то выдвигает чисто экономические требования, есть какие-то личные притирки. Кстати, Совет предпринимателей при Верховной Раде – это один из органов, где такая притирка и происходит. Там очень много людей из групп, которые были на майдане. Есть много людей, которые готовы работать и в законодательном поле. Объективный процесс –рано или поздно мы сойдемся в один центр консолидации. Я думаю, что власть очень сильно поспособствует этому. Ярина ЛАЗЬКО: Які вимоги на сьогоднішній день актуальні для підприємців? Святослав ШВЕЦОВ: Это – навести порядок в самом Налоговом кодексе. Ситуация, в которой две налоговые администрации на одну и ту же статью говорят совершенно разные вещи, половина методик абсолютно не выработана, как платить, как сдавать отчетность, не допустима. Налоговый кодекс люди еще не прочувствовали. Только сейчас в феврале мы увидим, как Налоговая администрация реагирует на свой кодекс. Очень интересный процесс. В нашем профсоюзе люди идут сдавать отчеты с нашим юристом. И мы заодно выявляем вот эти моменты. Ярина ЛАЗЬКО: Тобто, такий місяць розкачки та виявлення основних недоліків. Святослав ШВЕЦОВ: Да. Основное требование – упорядочить законодательство по упрощенной системе в нормальном виде. СЛУХАЧ: Чи не вважаєте Ви, що сума доходу підприємця-спрощенця у 500 тис. грн.. на рік замала? З 1998-го року, коли долар коштував 1,80 грн, ціна валю зросла вчетверо, а сума доходу не змінилася? Може треба суму доходу спрощенця збільшити вчетверо? Святослав ШВЕЦОВ: Мы еще с майдана предлагаем увеличить, как минимум, до миллиона, а лучше до 2-х. Реалии жизни показывают, что очень многие спрощенцы и на 500 тыс. грн. в год даже не выходят. СЛУХАЧ: Коля Ну, что же Вы нам рассказываете? Без исключения, все предприниматели – это жулики, которые обдирают свой же народ. 200 грн. налога – это смешно, это обед в ресторане маленького райцентра, где это жулье обедает каждый день. Хватит плакаться в золотую жилетку. Еще никто не кинул свое дельце. Торговля – дело нехитрое, всем – по кассовому аппарату. Святослав ШВЕЦОВ: Я думаю, что слушатель никогда не был предпринимателем. Он даже не знает, что налог сейчас не 200 грн. А еще плюс единый социальный взнос на каждого работающего. То есть, как минимум 542 грн. в сумме. Пусть он приедет в Киев. Мы проведем ему маленький ликбез, проводим по рынкам, познакомим с людьми. СЛУХАЧ: Харьков. Сейчас явно прозвучало, что государство хочет толкнуть бизнес и народ, голодный без копейки. Вы смешали предпринимательство, которое было на майдане – а это были люди с рынков. А проблемы возникают не у них, а у мелких предприятий с отчетами и дополнительными расходами. Я приведу пример в Харькове. У меня много друзей, которые торгуют на рынке, потому что предприятия все закрыли. В Харькове и сейчас продолжают закрывать. Центральный рынок принадлежит Фельдману. За одно место, торговое, платят 2 тыс. грн. в месяц. Пусть государство заберет у Фельдмана. Святослав ШВЕЦОВ: Мы подымаем сейчас этот вопрос, о расторжении договоров аренды земли, на которых находятся рынки. Пускай предприниматели платят непосредственно в бюджет, потому что за квадратный метр Фельдман и другие платят по 15-20 грн. в месяц. Это смешно. СЛУХАЧКА: Ганна Запорізька область. Закон «Про збір та облік єдиного внеску на загально обов’язкове державне соціальне страхування» вступив в дію з 1-го січня, але Пенсійний фонд вимагає сплатити за 3 та 4 квартали минулого року. Наш звіт націлює на те, щоб ми так сплатили. Святослав ШВЕЦОВ: За 3-4-тый кварталы Вас требуют заплатить по совершенно другому закону «О пенсионных взносах», который вступил в силу с 06 июля 2010-го года. Он действовал до конца 2010-го года. И после этого введен новый закон. Налоговая обязана принимать отчет независимо от того, заплатили Вы взнос или нет. Просто делает пометки. Ярина ЛАЗЬКО: У випадку, якщо все залишиться на своїх місцях, буде новий майдан? Святослав ШВЕЦОВ: Я боюсь, что это будет уже не майдан. Вы представляете, если 3 млн. человек лишить средств к существованию Андрій КРИВОНОС: Мені важко оцінювати. Я хотів би порекомендувати, що робити. Підприємці – фізичні особи спокійно протягніть три місяці, і з 1-го квітня реєструйте юридичну особу, ТОВ, передавайте ведення обліку в свої профспілки, і фактично не платіть податки 5-ть років. Святослав ШВЕЦОВ: Это далеко не все смогут сделать.