Про найцікавіший пласт "югавасточного" населення у Слов'янську
- 21.07.14, 22:30
- Твоя Україна
Я передивився чимало інтервью з мешканцями "югавастока", зняті після повернення української влади на місця. Це дуже цікаво.
Так, серед них є скажені істоти які тягнуть з армійської вантажівки пачку сосісок але проклинають Україну. Є серед мешканців і чесні люди котрі чесно кажуть на камеру - "Да, ми бляць просто тупі, ізвєняємся, бєс папутал". Але переважна більшість мудро зауважує - "Ну я нє знаю, ну а шо?" Оці - найцікавіший пласт тамтешнього населення. Інфанти.
Хочеться назвати їх дегенератами або дебілами, але це не так. Дивлюся на вирази мармиз дорослих дядьків та пристарілих тіток, і розумію - це ж діти ніжного віку, - вісім, дванадцять років максимум.
Отже, поділюся досвідом. Колись давно на моє батьківське село приїхали мамині друзі з дитиною. Чисто на природу - скупатися в ставку, побити байдики, пожерти фруктів. Все б нічого, але ця дитина (хлопчик) мала дуже хуйову вдачу і абсолютно сатанинський характер. Некерований Омен. Таке враження, що наскрізь одержимий чортами. Неймовірно конфліктне падло восьмирічного віку. Воно проклинало власну маму біблійними прокльонами, куйовдило сусідських дітей (дворічного віку) смертним боєм, всіляко лютувало.
Його ж матуся нічого не могла вдіяти, бо керувалася гуманістичними ідеалами - мамине слово всьо вилікує з часом. Але синочку на це було цілковито похуй. Рідненьку матусю він реально дубасив ногами і реготав. Страшна людина, хоч і маленька. Я дивився на всю цю двіжуху і тихо дивувався. Як же ж так - думав я. Цьому упирьку саме час дати крепкої дорослої сатисфакції, а мама жаліє цю кислу кровіночку.
Але всьому свій час. Настала мить, коли ця маленька потвора так розлютувався, що треба було вживати поліцейських заходів. Вперше в житті мама здригнулася і похитнулася. Синочок задрав:
- Зроби з цим щось, Іване, поможи мені, бо я божеволію - сказала мені ця закатована жінка.
- Пані, дайте мені свободу маневру, і цей дрібний гандон вперше в своєму мікроскопічному житті попросить у вас вибачення.
- Роби як знаєш,- отримав я відповідь.
Це малолітнє хуйло якраз крутилося на городі серед бурякового бадилля і щось псувало. Я ж повільно вирізав з куща колючу шипшинову різочку, і подивився в очі цьому мудакові. Він одразу все зрозумів, напружився, і сказав - "Что ето, ето нє надо". Його ніхто і ніколи не шмагав. Він зрозумів, що зараз отримає новий досвід і поломився тікати через садок.
Я наздогнав його в кілька стрибків і покарав. Покарав сильно, відчутно, бо розумів - інакше діла не буде. Ви ж бачили фільм Омен, про дитяче втілення Антихриста? Крім жартів - в його очах я узрів цей сатанинський спалах. Але мені, з моєю броньованою кармою, ці диявільські натяки до дупи. Малий гадав, що він страшний Сатана. Але прийшов Будда чесного виховання, а Будді такі речі, як Сатана не цікаві.
Коротше, цей хлопчик так принишк, що з часом навіть модернізував свого характера на краще. Сила. Ні вмовляння, ні нотації, ні приклади з життя не могли його переконати. Лишень чиста сила - незворотня, цупка, систематична. Раз урізав - процес пішов. До речі - в підсумку, виросла розумна людина, цілком виважена і спокійна.
Так само і з мешканцями "югавастока". Поважають сильного. Українська влада + БТР = уважуха, пацани.
semesyuk
Так, серед них є скажені істоти які тягнуть з армійської вантажівки пачку сосісок але проклинають Україну. Є серед мешканців і чесні люди котрі чесно кажуть на камеру - "Да, ми бляць просто тупі, ізвєняємся, бєс папутал". Але переважна більшість мудро зауважує - "Ну я нє знаю, ну а шо?" Оці - найцікавіший пласт тамтешнього населення. Інфанти.
Хочеться назвати їх дегенератами або дебілами, але це не так. Дивлюся на вирази мармиз дорослих дядьків та пристарілих тіток, і розумію - це ж діти ніжного віку, - вісім, дванадцять років максимум.
Отже, поділюся досвідом. Колись давно на моє батьківське село приїхали мамині друзі з дитиною. Чисто на природу - скупатися в ставку, побити байдики, пожерти фруктів. Все б нічого, але ця дитина (хлопчик) мала дуже хуйову вдачу і абсолютно сатанинський характер. Некерований Омен. Таке враження, що наскрізь одержимий чортами. Неймовірно конфліктне падло восьмирічного віку. Воно проклинало власну маму біблійними прокльонами, куйовдило сусідських дітей (дворічного віку) смертним боєм, всіляко лютувало.
Його ж матуся нічого не могла вдіяти, бо керувалася гуманістичними ідеалами - мамине слово всьо вилікує з часом. Але синочку на це було цілковито похуй. Рідненьку матусю він реально дубасив ногами і реготав. Страшна людина, хоч і маленька. Я дивився на всю цю двіжуху і тихо дивувався. Як же ж так - думав я. Цьому упирьку саме час дати крепкої дорослої сатисфакції, а мама жаліє цю кислу кровіночку.
Але всьому свій час. Настала мить, коли ця маленька потвора так розлютувався, що треба було вживати поліцейських заходів. Вперше в житті мама здригнулася і похитнулася. Синочок задрав:
- Зроби з цим щось, Іване, поможи мені, бо я божеволію - сказала мені ця закатована жінка.
- Пані, дайте мені свободу маневру, і цей дрібний гандон вперше в своєму мікроскопічному житті попросить у вас вибачення.
- Роби як знаєш,- отримав я відповідь.
Це малолітнє хуйло якраз крутилося на городі серед бурякового бадилля і щось псувало. Я ж повільно вирізав з куща колючу шипшинову різочку, і подивився в очі цьому мудакові. Він одразу все зрозумів, напружився, і сказав - "Что ето, ето нє надо". Його ніхто і ніколи не шмагав. Він зрозумів, що зараз отримає новий досвід і поломився тікати через садок.
Я наздогнав його в кілька стрибків і покарав. Покарав сильно, відчутно, бо розумів - інакше діла не буде. Ви ж бачили фільм Омен, про дитяче втілення Антихриста? Крім жартів - в його очах я узрів цей сатанинський спалах. Але мені, з моєю броньованою кармою, ці диявільські натяки до дупи. Малий гадав, що він страшний Сатана. Але прийшов Будда чесного виховання, а Будді такі речі, як Сатана не цікаві.
Коротше, цей хлопчик так принишк, що з часом навіть модернізував свого характера на краще. Сила. Ні вмовляння, ні нотації, ні приклади з життя не могли його переконати. Лишень чиста сила - незворотня, цупка, систематична. Раз урізав - процес пішов. До речі - в підсумку, виросла розумна людина, цілком виважена і спокійна.
Так само і з мешканцями "югавастока". Поважають сильного. Українська влада + БТР = уважуха, пацани.
semesyuk
2
Коментарі
Гість: v a s y a VS
123.07.14, 19:08
сколько видел подобных личностей, что на западной украине, что на восточной.. что в самом киеве.. когда то один "мудрец" сказал - " на Донбассе 80 % населения не выезжало за пределы своего региона" или он сказал своего города, не важно)) не выезжал и что с того.. что потерял если так.. чем глупее того, кто выезжал!!? местами, создаётся впечатление, что глуп тот, кто подобное рассказывает.. - ходит по туристическим тропкам и за пределы не выходит, жизни нее знает!! туристы)))
Гість: lyo Dnepr
223.07.14, 22:42
То же самое нужно сделать и с Путеным. А главным притяжением террористов на Донбасс является дремучий патернализм большинства населения
utenok12
323.07.14, 23:18Відповідь на 2 від Гість: lyo Dnepr
Возможно, только частично. Остальное - влияние криминалитета и зомбирование.