Заповіт Януковича

Як умру, то поховайте мене на Рублівці,
Бо не хочуть мого тіла кляті українці.
Гнали мене із престолу, гнали, як бас-дона…
Не мав часу та й забув я з золота батона.

Утікав я гелікоптом з свого Межигір’я,
По дорозі розлетілось моє кодло в пір’я…
Упирався та не здався отому Майдану,
Сам собі своїм указом вирив довгу яму.

Закопайте мене в землю, забудьте образи,
На могилу покладіть мої унітази.
І на ньому прив’яжіть з триколору банта,
Бо народ уже не схоче такого гаранта.

Друг мій, Путін, ляснув щиро мене по мордяці…
Поруч мене ви повісьте «ригів» на гілляці.
Нехай вітер тіла їхні день і ніч гойдає,
Хай країна таких підлих більше і не знає.

Признаюся, українці: президент я - бидло,
Але дуже полюбляю гроші і повидло.
Після себе я залишив одні лиш руїни…
Хочу, щоб і Симоненка вигнали з країни.

Бо якщо за ним вам йти — «труден путь и долог».
Він такий же комуніст, як я - геніколог.
І за мною в Україні ніхто не заплаче,
Бо смертей Небесной Сотні - ніхто не пробачить…

Лиш пробачте, українці, жителів Донбасу,
Що довірили країну мені - барабасу.

Твоя Україна

Заповіт Януковича

Останні статті

Коментарі