Рахунок «Газпрому» про сплату 7 мільярдів доларів за газ, який НАК «Нафтогаз України» не купувала в 2012 році, став реакцією на підписання в Давосі угоди з компанією Shell про розробку та видобуток сланцевого газу в Україні...

Про це в коментарі УНІАН заявив експерт з енергетичних питань Богдан Соколовський.

 "Можна було очікувати, що після підписання Україною в Давосі угоди з компанією Shell російська сторона не забариться з реакцією щодо НАК«Нафтогаз України », - сказав він.

 На думку Б.Соколовського, виставлення рахунку, в першу чергу, означає, що «ніякі домовленості на рівні міністра Бойка, прем'єра Азарова і навіть Президента Януковича, незважаючи на їхні обіцянки протягом багатьох років, для російської сторони не грають ніякої ролі, якщо вони не закріплені легітимно в письмовому вигляді ».

 Експерт переконаний, що Україна не буде сплачувати рахунок. «Звичайно, Україна нічого не буде платити. Можна очікувати, що російська сторона звернеться до Стокгольмського арбітражу за порушення пункту угоди про недобір газу. Але це найбільш сумнівне положення газової угоди. І немає жодної гарантії, що російська сторона виграє в арбітражі. З високою ймовірністю можна говорити про те, що позиція РФ формувалася наспіх, є недостатньо продуманою і в цілому підтверджує негативне ставлення Кремля до нашої держави, незалежно від правлячої у нас партії », - зазначив Б.Соколовський.

 Він підкреслив, що складається ситуація вигідна для України. «Для нас зараз це вигідний поворот подій. Особливо в умовах світової кризи, яку, без перебільшення, можна інтерпретувати як форс-мажорні обставини. Ми отримуємо шанс довести всьому світові, що політика «Газпрому» спрямована в нікуди, в минуле. Але цим шансом потрібно вміло скористатися. А на це потрібна політична воля і відповідна сміливість », - зауважив Б.Соколовський.

постiйна адреса статтi: http://economics.unian.net/rus/detail/155015

У Давосі на початку Українського ланчу 57% гостей проголосували за рух України до Європейського Союзу.

Про це повідомила депутат від УДАРу Оксана Продан. Вона була безпосередньо присутня на ланчі.

“Виступали від влади - Юрій Бойко та Леонід Кожара, від опозиції - Віталій Кличко та Арсеній Яценюк, від Росії - Олексій Кудрін, від Європи – Хав’єр Солана. Представники української влади розказували про здійснені нею реформи та прагнення до Європи. Росіянин переконував у необхідності приєднання до структур навколо Росії, при чому одним із аргументів під кінець навів те, що Росія буде у Євросоюзі раніше, ніж Україна”, - розповіла Продан.

 За її словами, Віталій Кличко був єдиним доповідачем, який говорив українською.

   Наближається головна політична подія року.

    На минулих парламентських виборах Київ чітко продемонстрував своє негативне, навіть ненависне ставлення до окупаційної влади. Регіонали з тріском програли вибори у столиці, незважаючи на масові фальсифікації та адміністративний тиск.
Об'єднана опозиція «Батьківщина» та ВО «Свобода» разом набрали майже 50%голосів виборців. І це без УДАРу. Це означає, що на майбутніх виборах мера і Київради саме ці дві політичні сили візьмуть більше половини депутатських мандатів і приведуть до перемоги свого єдиного узгодженого кандидата в мери.
   Переконлива перемога опозиції в столиці може стати каталізатором повалення режиму Януковича вже в 2013-му році.Безумовно, зараз ще немає тієї революційної складової, яка могла б вивести сотні тисяч людей на вулицю, але є надія,що найближчим часом все зміниться. Соціально-економічна ситуація в країні катастрофічна. Невиплати зарплат і пенсій, прихована інфляція, штучне стримування курсу долара,безробіття, падіння ВВП, злочинне ухвалення Бюджету-2013 та інші негативні показники роботи «праффессіаналів» уряду Азарова спливуть назовні. Адже, тепер вже нічого не спихнеш на « папєрєднікав » , бо Азаров сам « папєрєднік » . Ну , а якщо взяти до уваги новопризначений уряд Януковича з представниками « родини стоматологів » ,Табачником, мадам « 500Є пенсія-1000 Є зарплата » і Ко, то це відверте знущання над усіма українцями.
У зв'язку з цим можна сміливо стверджувати, що вибори в Києві будуть головною подією 2013-го року, що може повністю змінити політичну ситуацію в Україні.Зараз ще складно говорити про те, як відбудеться «розгойдування» людей, але цей процес невідворотний. Януковича і його «донецьких» васалів, посаджених в київські крісла, кияни ненавидять. Вони готові їх «рвати» і гнати «мітлою» вже зараз. Але для цього потрібен «гніт» (фітиль). Тому дуже важливо вже зараз об'єднати зусилля всіх опозиційних сил і громадськості в підготовці до київських виборів. Це надзвичайно важливо. Адже за цими виборами стежитиме не лише вся Україна, а й увесь світ.
   Немає сумнівів, що після переконливої перемоги опозиційного мера і формування абсолютної більшості в Київраді, протестні настрої в столиці зростуть, а впевненість людей у можливості реального повалення режиму Януковича зміцниться. Якщо Київ вийде на вулиці, Янукович піде, без сумнівів.

(с)

Дрогобицький нафтопереробний завод, який працював навіть під час війни, зупинився. Автокрановий та долотний теж. Економіка регіону паралізована

Борислав вже давно не сміється. Тепер засумував і його сусід Дрогобич. У місті, де живе понад 70 тисяч людей, зупинилися три найбільші заводи. З нафтопереробного, кажуть, уже вивозять обладнання та металобрухт. Цей завод — один з найстаріших у Європі, адже саме у цьому регіоні вперше почали переробляти нафту. Нафтопереробний завод у Дрогобичі збудували 1859 року. Навіть за часів Другої світової війни підприємство не припиняло роботи. Нафтопереробка годувала увесь район, адже на НПЗ зав’язані дрібніші підприємства. Але торік НПК “Галичина”, який тепер контролює група “Приват”, припинив роботу. 

«До МЕНЕ звернулися мешканці Дрогобича. Кажуть, що вночі з території НПК «Галичина» вивозять металобрухт, на який ріжуть завод, а також демонтують обладнання, – розповідає народний депутат Ігор Васюник. – Це свідоме знищення нафтопереробної галузі в Україні, адже проблеми не лише з Дрогобицьким НПЗ. З 2009 року виробництво нафтопродуктів в Україні скоротилося майже на 50%, а імпорт зріс. Так виглядає, що комусь невигідно, аби Україна була забезпечена власним бензином. Свого часу держава віддала нафтопереробку у приватні руки, і тепер залишилась без важелів впливу».

Депутат не виключає, що зупинка заводу може бути пов’язана з переділом власності та тиском на Коломойського. Хоча, швидше за все, проблема у тому, що на його модернізацію уже багато років не виділяли грошей.

“Дрогобицький нафтопереробний завод складається з двох комплексів. Один вже порізали на металобрухт, другий (що на виїзді з міста у бік Борислава) працює в режимі нафтобази. Він отримує готові нафтопродукти залізницею, розливає їх у автоцистерни і розвозить по заправках, – каже народний депутат Роман Ілик. – З огляду на те, що в Україні досі немає реального механізму реприватизації, проблема серйозна. Завод отримує трубою нафту з Борислава і бензовозами — зі Старого Самбора. Цю нафту відправляють на переробку у Кременчук! У минулому, коли приходили інвестори, обіцяли, що це буде сучасне підприємство, головний наповнювач бюджету не лише міста, а й області. Насправді зграйка зацікавлених людей довела підприємство до банкрутства. Усе завершилось, як і в переважній більшості стратегічних підприємств України. У мене тверде переконання, що це — політика, а не економіка. Не зацікавлений наш північний сусід у тому, щоб тут розвивались підприємства, щоб виробляли нафтопродукти. Вони зацікавлені не в Україні, а у території. Тому створюються всі передумови для того, аби люди виїжджали з країни і звільняли територію”.

Не краща ситуація і з Дрогобицьким автокрановим заводом. Дніпропетровські інвестори, які обіцяли модернізацію та збільшення кількості робочих місць, продають майнові комплекси. “Зарплати не видають, кількість працівників скорочується. Пояснюють тим, що немає замовлень. Підприємство є стратегічним конкурентом російського підприємства, розташованого в Іваново, – каже Роман Ілик. – Схожа ситуація і з Дрогобицьким долотним заводом. Аналогічне підприємство є у Росії. Щоб усунути стратегічного конкурента, найкраще через другі-треті руки перекупити контрольний пакет акцій, щоб паралізувати підприємство”.

У тому, що Дрогобицький НПЗ ще повернеться до повноцінної роботи, сумнівається й мер міста Олексій Радзієвський. “Підприємство кинуто напризволяще. Воно не працює понад рік. За ворота вже викинули близько 850 працівників, як робітників, так і інженерно-технічного складу. Ситуація катастрофічна. Наші звернення у найвищі державні інстанції результатів не дають. Підприємства — на 100% у приватній власності, – каже міський голова Дрогобича. – Щодо автокранового, то там не все так погано. Завод має програму розвитку на 2013 рік і сподіваємося, що стане на ноги. Долотний завод простоює, але я зустрічався з керівництвом і маю надію, що працюватиме. У будь-якому разі простоювання таких трьох підприємств — удар не лише по економіці Дрогобича, а й усього регіону”.

Якби ці заводи працювали у нормальному режимі (нехай і не на повну потужність), роботу мали б 3,5 тисячі людей. Але через те, що їх свого часу “віддали в добрі руки”, інженери змушені йти торгувати на базар. А хтось, так і не знайшовши роботи у місті, носить цигарки через кордон. До нього з Дрогобича 70 кілометрів. Це ближче, ніж їздити на роботу до Львова (понад 80 км).

Високий замок

Фото: rcp.org.ua

Міносвіти крім Степана Бандери та Шухевича також виключило з програми тестування з історії питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

Про це повідомляє Комерсант-Україна.

Нагадаємо, з розділу "Україна у 1929-1938 роках" програми ЗНО з історії зникли згадки про лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру і Романа Шухевича, а також ідеолога українського націоналізму Дмитра Донцова.

Крім того, розділ, що називався в програмі 2012 року "Україна в боротьбі за збереження державної незалежності", перейменований в "Український державотворчий процес". З нього виключені згадки про таких політичних діячів Української народної республіки, як Кость Левицький, Дмитро Вітовський, Юрій Тютюнник, а також про економіста Михайла Волобуєва, який виступав за економічну незалежність України від СРСР.

Замість цього були додані пункти про радянських воєначальників та партійних активістів. Так, цього року на ЗНО школярів чекають питання про подвиги червоного командира часів Громадянської війни Миколи Щорса, діяльності першого секретаря ЦК Компартії України Георгія П'ятакова і голови президії Центрального виконавчого комітету СРСР від УРСР Григорія Петровського.

З розділу про розвиток України в період 1945 - початку 1950-х років вилучено згадки про десталінізацію і припинення репресій. Замість цього додалися прізвища першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова, професора Бориса Патона і авіаконструктора Олега Антонова. Міносвіти також виключило з програми питання про діяльність дисидентів і шістдесятників, зокрема письменника і політв'язня Євгена Сверстюка, художниці Алли Горської, літературознавця Івана Дзюби, поета Івана Світличного.

Вчора в міністерстві відмовилися пояснювати причини зміни програми, а директор Українського центру оцінювання якості освіти Ірина Зайцева не погодилася говорити на цю тему: "Програма була затверджена в листопаді минулого року, зміни в ній незначні".

На думку представників регіональних центрів оцінювання якості освіти, зміни викликані тим, що на ЗНО тепер відводиться менше часу.

"У цьому році час проходження тестів з історії України скоротилося з 150 до 135 хвилин. Можливо, тому виключені деякі питання. Шкільні підручники не змінилися, але в програмі ЗНО ми бачимо явний перекіс у бік радянської історії", - вважає директор львівського центру Лариса Середяк .

У Національній академії наук (НАНУ) повідомили, що зміни затверджені експертами Національної академії педагогічних наук.

"До 2013 року програми затверджувалися в Національній академії наук, але зараз Дмитро Табачник (міністр освіти - ред.) Відсторонив нас від цього і долучив Академію педагогічних наук. Мабуть, тому що вчені НАНУ надмірно об'єктивно висвітлювали події історії, спираючись на факти. Радянська історія - це суб'єктивна точка зору на те, що трапилося, а у владі зараз знаходиться політична сила, яка стоїть на радянських позиціях ", - зазначив завідувач відділу історії України 20-30-х років ХХ століття Інституту історії України НАНУ Станіслав Кульчицький.

Почесний голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів Другої світової війни, академік Ігор Юхновський вважає, що замовчувати історичні події неприпустимо: "Як можна не говорити про героїв українського визвольного руху, про шістдесятників? Це просто нерозумно! Такі нововведення нікому не потрібні. Люди повинні знати все, що було в нашій історії. Міністру Дмитру Табачнику не треба змішувати свої пострадянські переваги з історичними фактами ".
Джерело: Gazeta.ua

Гурт «ВЕРЕМІЙ» спільно з Ярославом Джусем та «Шпилястими Кобзарями» напередодні днів вшанування пам’яті героїв Крут презентують новий трек під назвою «Сповідь розстріляних душ». Автор слів Віталій Калініченко (гурт «ВЕРЕМІЙ») розповідає, що текст писав на основі подій, що відбувалися 29 січня 1918 року.

Презентація треку відбудеться 28 січня в ефірі Національного радіо. Також пісню можна буде прослухати і в Інтернеті.

Нагадаємо, що 29 січня 1918 року на залізничній станції Крути відбувся бій між чотирьохтисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та студентами, школярами вільного козацтва, що нараховувало близько чотирьохсот бійців-початківців. Не дивлячись на нерівні сили бій тривав близько п’яти годин.

То, что Украина не Пакистан, известно даже тем, кто никогда не видел глобус. Кто-то просто знает, что это где-то далеко. Кто-то помнит, что там водился Усама бин-Ладен. Но в целом новостями из Исламабада граждан Украины балуют нечасто. Хотя во вторник наши центральные телеканалы могли и отличиться. Ибо решение верховного суда Пакистана об аресте действующего премьер-министра этой страны для Украины тема куда более важная и актуальная, нежели восемь сюжетов о «покращенні» подряд.

Понятно, что за решением пакистанского суда кроется масса внутриполитических нюансов. Но согласитесь, что сама новость - «после многочисленных народных протестов суд выписал ордер на арест премьер-министра и его ближайшее окружение из 15 человек в связи с обвинениями в коррупции» - для украинского уха звучит как We Are the Champions от группы Queen.

Вы себе представляете такую картинку в отечественных интерьерах? Когда судья модели Киреев-1 подмахивает соответствующий ордерок, а Беркут пачками пакует в автозаки сами-знаете-где сами-знаете-кого? Что, пока нет? И правильно, что не насилуете фантазию. Это реалити-шоу не для Украины, где по сравнению с нашими сросшимися ветвями власти сиамские близнецы - просто люди, живущие в разных городах.

И выходит, что решение руководителей наших телеканалов не будоражить и без того ослабленную народную психику вестями из Пакистана как бы верное. Ведь оттого, что СМИ ежедневно освежают бесконечный сериал о беспределе власть имущих Пой, ласточка, пой никому легче не становится. Ну узнает «пересічний» налогоплательщик, что Виктор Янукович присоединил к своей коллекции недвижимости еще две крымские виллы с романтическими именами Камея и Миро-Маре. Ну стошнит его лишний раз скудной едой прямо на экран телевизора. И что? Янукович передаст Межигорье под детский дом? Отнюдь. А ведь на следующий день налогоплательщику зачем-то поведают, что замглавы Нацбанка (государственной, что характерно, структуры) получал ежемесячно порядка 128 тыс. грн. зарплаты. А его начальник за счет бюджета купил для Нацбанка ванну с системой подводного урогинекологического массажа за 94 тыс. грн. и шприцевой дозатор за 11 тыс. И-и-и-и? Суд что - после обнародования новости выписал ордер на арест? Как же, как же: обладатель чудо-ванны и диво-дозатора стал первым вице-премьером, а его зам возглавил Нацбанк.
...
Продолжение здесь (источник_с)

Дві мафії Партія Регіонів і БЮТ, очолювані "злодіями в законі" продовжують "собачі перегони"... І мені видається, що до проблем самої країни України, її громадян, до  її гнітючого загального положення у світі...їм, цим покручам, абсолютно байдуже!

Один на одного тичуть, перекладають відповідальність за те, що ми віддаляємося від Европи. Одні чинять абсурдні, не здорові дії у бік так званої опозиційної МАФІЇ. Інші ж їздять по закордонах і обливають брудом Україну, лякають світ нашою з Вами "дикістю, бидлотістю, недолугістю", адже виходить (за враженням, яке складається у Европейців), що МИ, Українці САМІ обрали собі у владу МАФІОЗІ: злодіїв, ворюг, тиранів.

З 2005 року я в очікуванні, коли ці "РОЗБОРКИ" перейдуть у активну стадію. Хай би вже "люстрували" одні одних, а не влаштовували нам "мильні опери"!

Але у світлі останніх подій, мені видається, що все наближається до певного логічного завершення. 

Підтримка Партії Регіонів Ну дуже швидко обнуляється, особливо на сході... а БЮТ втрачає свою підтримку у Европі, що перетворює все дійство у ВИКЛЮЧНО внутрішню БІЙКУ двок кримінальних кланів!

Падіння "авторитету" Партії Регіонів підтвердила нещодавна акція протесту шахтарів (основний електорат ХВьодоровича)

Втрата довіри і підтримки Европи до певних АППАзиційних (але не проУкраїнських) сил підтверджують дві дуже суттєвих події.

1) У Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) не визнали екс-прем'єр-міністра України Юлію Тимошенко і колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка політичними в'язнями :

http://tvi.ua/new/2012/10/08/timoshenko_ta_lucenko_ne_e_politichnimi_vyaznyami_%E2%80%93_parE

2) Окружний суд Гамбурга 22 жовтня 2012 року відмовив у задоволенні позову Ю.Тимошенко проти М.Азарова, а також зобов'язав екс-прем’єра виплатити судово-процесуальні витрати у сумі 300 тисяч євро. (Копія документа додається)

М`яко кажучи Европа дала зрозуміти: У МАФІОЗНІ РОЗБОРКИ краще Европейцям не втручатися!

Українці, ОБЕРІТЬ собі ДОСТОЙНУ владу, симпатизуйте ДОСТОЙНИМ і чесним  політикам, боріться за інтереси Укарїни ( а не окремо взятих аферистів), почніть поважати СЕБЕ і ВАС почнуть ШАНУВАТИ У ЕВРОПІ!

Слава Україні!