хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Забуті імена. Грабовський Борис Павлович

Забуті імена. Грабовський Борис Павлович

Культура і наука кожної нації належать людству. Але наш святий обов’язок знати свою історію, своїх світочів науки і культури. 17 грудня 1996 року Генеральна Асамблея ООН проголосила 21 листопада Всесвітнім днем телебачення на честь дати проведення першого Всесвітнього телевізійного форуму в Організації Об’єднаних Націй. Державам було запропоновано відзначати цей День, обмінюючись телепередачами, присвяченими таким проблемам, як мир, безпека, економічний і соціальний розвиток і розширення культурного обміну. Ні кожен з нас пам’ятає ім’я винахідника телебачення. Згадаємо його разом…

Грабовський Борис Павлович(1901- 1966)
Грабовський Б.П.

Кожного дня в нашому домі спалахує екран телевізора і ми спостерігаємо за подіями усіх континентів Землі. І це чудо називаємо звичайним словом телебачення. Нам здається, що воно було завжди. Проте люди старшого покоління пам’ятають часи, коли екранчики перших «КВН ів» спалахували в небагатьох квартирах, і дивитися телевізор збиралися усі сусіди. Телебачення – це пересилання на відстань зображень рухомих і нерухомих об’єктів за допомогою електричних сигналів, що поширюються каналами зв’язку.

Над ідеєю дальнобачення ( так називалося телебачення) працювало багато учених і радіо ентузіастів з усіх країн світу. Але створити повністю електронну систему передачі на відстань рухомого зображення і здійснити сім десятиліть тому практичну трансляцію за цією схемою вперше в світі пощастило лише Борису Павловичу Грабовському – сину видатного українського поета – демократа Павла Арсенійовича Грабовського.

Народився Борис Грабовський 26 травня 1901 р. у Тобольську, де в царському засланні перебував його батько. Після смерті Павла Грабовського (1902 р.) сім я переїхала до Одеси, потім до Харкова, а пізніше – вимушено в глуху тоді Середню Азію. На початку 1917 р. Грабовські оселилися в киргизькому селищі Токмак. У 20 –х роках Борис навчався у дворічній спеціальній школі в Ташкенті, куди його направили як талановитого хлопця. Згодом він поступив на підготовчий курс Середньоазіатського університету. У цьому закладі Борис Грановський одночасно працював лаборантом, займався дослідженнями з фізики. Тут він познайомився з професором Г. Поповим. В його науковій бібліотеці були праці Бориса Розина в галузі електронної телескопії, з якими ознайомився допитливий юнак. Ідея передачі зображення на відстань надзвичайно захопила Бориса. У 1924 р. він винайшов катодний комутатор, що став основою побудови передавальної телевізійної трубки, за що отримав премію. Подальша робота над винайденням електронного телебачення показала, що Б. Грабовському бракує знань. Він поїхав до Саратова, де мешкала його тітка. Вона познайомила винахідника з викладачами математики М. Піскуновим і фізики В. Поповим. Результатом їхньої спільної роботи став проект телеустановки, яку Б. Грабовський назвав «радіотелефот». 
телефот
телефот
А далі були експерименти, висновки

експертної комісії, і знову – робота над вдосконаленням телеобладнання. До роботи було залучено молодого дослідника – лаборанта І. Бєлянського із Середньоазіатської станції зв’язку. Це вперше у світі в природних умовах за допомогою електронного методу транслювалося рухоме зображення. І знову доля готувала Борисові нові випробування. Йому було запропоновано продемонструвати апаратуру в Москві. Після іїї пересилки виявилось, що вся вона розтрощена. Новий удар нанесли ідеологи механічної системи телебачення, які назвали «телефот» Б. Грабовського безперспективним. Після таких ударів долі Борис Павлович тяжко захворів, а одужавши, переїхав з родиною до Бішкеку, де мешкала його мати. Працював, закінчив університет, продовжував займатися винахідництвом. Побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих. Запатентовану ним ідею отримання катодного променя було успішно використано в Інституті електрозварювання. Про це писав йому особисто директор Борис Патон. І все–таки визнання Бориса Грабовського як винахідника електронного телебачення сталося. 23 грудня 1963 р. Борис Грабовський дістав листа з Державного комітету з радіоелектроніки, в якому зазначалося : « Ваш пріоритет на одержання рухомого зображення за допомогою « Апарата для електронної телескопії» незаперечний, а факт видачі патенту юридично скріплює пріоритет за авторами винаходу» . Згодом прийшло і міжнародне визнання. Помер автор одного з найбільших відкриттів XX ст. у 1966 р. Його поховали у столиці Киргизії – Бішкеку. Телебачення стало одним з найбільш масовим засобом інформації, освіти, політичного і культурного виховання людства; також з основних засобів зв’язку. Згідно угоди Женева 2006, до 2015 року українське телебачення має перейти на винятково цифрове мовлення.

Використані Інтернет – ресурси:
22

Коментарі

117.02.12, 16:14

Цікаво!
Вік живи - вік учись (Це я про себе)

    217.02.12, 16:22Відповідь на 1 від jurek1962

    А ви маєте якесь відношення до радіотехніки?

      317.02.12, 16:27

        Гість: братЧортомлик

        417.02.12, 16:35

        Героям слава!

          517.02.12, 16:35

          Цікаво!
          "...практичну трансляцію дальнобачення вперше в світі пощастило здійснити лише Борису Павловичу Грабовському – сину видатного українського поета – демократа Павла Арсенійовича Грабовського."
          Я ж кажу, скільки ми всього не знаємо!
          Скільки прогалин у нашій історичній спадщині.
          Дякую, Друже!!!

            анонім

            617.02.12, 16:53

            Дякую за інформаію. І хочь я знав, хто був винахідником телеюачення, але не знав подробиць.

              717.02.12, 17:18

                817.02.12, 17:55

                Дякую за цікаву інформацію!

                  917.02.12, 18:11Відповідь на 8 від Українк@

                    1017.02.12, 18:20

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      попередня
                      наступна