Сніги - Українська повстанська пісня
- 03.05.16, 17:20
- ВАРТА
Українська повстанська пісня
Слова: Олександр Смик
Музика: Олександр Смик
Виконує: Володимир Вермінський
Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.
А далі – ешелони, дикі вежі,
Колючий дріт етапних таборів,
Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
Де кожен погляд свічкою горів...
Приспів:
Сніги, сніги... Червоне, чорне, біле...
Сибірських рік закуті береги...
Сніги, сніги мене заговорили
Усе життя спокутувать борги.
Скулили пси, і кулі голосили,
Якщо є диво – це одне із див:
Не знаю, де набралась вовча сила,
Не відаю, як тільки я дожив...
Не плакав, не боявся, не жалівся
Від тих часів студеної пори.
Старий я, щоб іти тепер в криївки,
Та знову розпинають прапори...
Приспів.
Не плакав, не боявся, не жалівся,
Не бачили тремтячої руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки,
Немов щеня, виймали ястребки.
Приспів.
Сніги... Сніги...
4
Коментарі
Nikolka
16.05.16, 20:54
" Россия-самая паскудная, до блевоты мерзкая страна во всей мировой истории. Методом селекции вывели чудовищных моральных уродов у которых понятия Добра и Зла вывернуты наизнанку. Всю свою историю эта нация барахтается в дерьме т при этом желает потопить в нём весь мир."Слова русского философа И.А.Ильина(1882-1954 г.г.) А он-то Россию ЗНАЛ!