Гордість Закарпаття-дерев"яні церкви.

У кожного краю є щось таке, чого немає ніде інде і чим можна
гордитися навіть за межами своєї держави. Такою гордістю для Закарпаття є
унікальні в своєму роді деревяні церкви, збудовані народними майстрами
без жодного гвіздка у специфічних архітектурних стилях, притаманних лише
певній місцевості. Серед яких можна виділити "бойківський" тип церков,
який безперечно є початковим варіантом дерев'яних храмів у Карпатах:
храм тризрубний, триверхий з шатровими верхами, з кількома заломами. До
нефа із заходу і сходу прилягають більш вузькі прямокутники зрубів
бабинця та вівтарної частини. кутові сполучення зроблені вирубкою "в
ластівчин хвіст". А ось головною стилістичною відмінністю "лемківських"
церков є усунення центричності будови шляхом переміщення висотної
домінанти з центрального зрубу, нефу на високу дзвіницю, зведену над
бабинцем або поряд з ним. Навіть якщо у "лемківської" церкви немає
шатрового покриття над якимось із її зрубів, заміненого двоскатною
стріхою, у неї обов'язково є розвинута барокова маківка. План же
“гуцульської” церкви має хрестоподібну форму і складається з п'яти
зрубів. Центральний зруб ширше бічних (північною та південною), довжина
яких трохи менша довжини західного та східного зрубів. Центральний зруб
на середині своєї висоти переходить з прямокутної форми у восьмигранну,
внаслідок чого і шатрове перекриття його приймає таку ж форму.
Однокупольний п'ятизрубний “гуцульський” храм відрізняється своєю
компактністю і стрункістю. “Бойківські”, “лемківські” “гуцульські” храми
дістали свою умовну назву від етнографічних груп, які населяють
Карпатський регіон:
ДЕРЕВ'ЯНI ЦЕРКВИ ЗАКАРПАТТЯ: Вишка, Ужок, Сухий,
Тишiв, Буковець, Прислiп, Пилипець, Данилово, Крайниково, Верхнiй
Студений, Гусний, Колочава-Горб, Колочава-Iмшадь, Середнє Водяне (нижня i
верхня церкви), Синевирська Поляна, Торунь, Свалява-Бистрий,
Подобовець, Гукливий, Ялове, Колодне, Сiль, Кострино, Лазіщина, Ясiня,
Нересниця, Вiльховиця, Дiлове, Локiть, Дешковиця, Сокирниця, Лiкiцари,
Домашин, Стужиця, Iзки, Репинне, Нижнiй Студений, Олександрiвка, Ужгород
(музей), В. Грабiвниця, Задiльське, Келечин.
На Закарпатті
представлено майже всі європейські архітектурні стилі від
пізньовізантійського, романського, готичного, трохи ренесансного,
барокового, класичного, романтичного — і до стилів кінця ХІХ-початку ХХ
ст. — сецесіону, еклектики, функціоналізму, конструктивізму. Саме в
епоху середньовіччя, коли панували готика і бароко, з’явилися важкі
кам’яні масивні церкви, що символізували силу релігії. Характерними
рисами їх є вертикальність композиції, поєднання в архітектурі
релігійності з любов'ю до життя, більш короткий поперечний неф,
стрільчаті вікна, досить складна каркасна система опор.
ДРЕВНІ
КАМ'ЯНI ЦЕРКВИ ЗАКАРПАТТЯ: Кiдьош, Горяни, Вишково, Ужгород, Берегово,
Бобове, Чепа, Липово, Виноградово, Тячево, Хуст, Четово, Мужiєво, Вари,
Мукачево, Деренковцi, Струмкiвка, Паладь Комарiвцi,