ГРАНИЧНО ПРОСТО
- 17.12.11, 23:47
- Антология любимых стихов
Мені зосталось мало жити.
Ще менше — бути молодою.
І я не стану ворожити —
Піду на зустріч із тобою
І ти приймеш мене як гостю: Посадиш в крісло, мовиш слово. І вийде все гранично просто Від поцілунків — до любові. А після... Боже мій, навіщо Було приходити сюди? Висока влада чоловіча Підкорить серце назавжди
І стане важко, стане гірко. Але вже нікуди втекти. І новорічну в небі зірку Моїм рукам не досягти. Не відректись, не відмолити, Того, що скоєно любов’ю. І я захочу довго жити. Ще довше — бути молодою/
Ганна Чубач
4
Коментарі
Li_
117.12.11, 23:58
Незабудка*
218.12.11, 11:16
N****
325.12.11, 13:07Відповідь на 1 від Li_
N****
425.12.11, 13:08Відповідь на 2 від Незабудка*
barragtu
525.12.11, 15:32
як же красиво! неперевершено! мені здається, чи цей вірш перегукується з "Так, як було, так буде вічно..."?
анонім
617.01.12, 20:56