Про співтовариство

Старовинні та сучасні звичаї, традиції, свята, танці, ігри, обрядодії...
Вид:
короткий
повний

Звичаї України

До Дня Матері

Співай, моя мамо,
Співай, моя рідна.
Ти в мене на світі одна
У синьому літі мелодія срібна.
Свята, як твоя сивина.
( Георгій Петрук-Попик)
Прекрасна робота (на відео) моїх друзів Валерія та Оксани Кириченків.
Концерт у Львівській філармонії.Зйомка і монтаж Тарас Попіль


Коли співає мама навесні,
Летять, мов гуси-лебеді, пісні.
Від снів тоді пробуджуються трави
І проліски виходять на галяви,
Коли співає мама навесні.

Як мама синім літом заспіва,
То жайворонки кличуть на жнива.
Дзвенить тоді земля наша багата,
Літають понад вікна ластів'ята,
Як мама синім літом заспіва.


Коли співає мама восени,
Курличуть журавлі із далини.
І котиться весілля нашим краєм
І пахне за столами короваєм,
Коли співає мама восени.

Як мама заспіва серед зими,
Втихає заметіль за ворітьми.
Барвінок тоді проситься до хати,
Щедрують попід вікнами дівчата,
Як мама заспіва серед зими.

Святий Миколай ходить по Україні...Магія Свят

  

 Дивитись на зиму через шкло, Кльово так самому в хаті,  Скоро РІЗДВО                         і МИКОЛАЙ  бородатий..............

 

О  хто ,хто  Миколая любить

О   хто, хто Миколаю служить, — Тому, святий Миколай, На всякий час помагай, МИКОЛАЮ ! На всякий час помагай, МИКОЛАЮ ! 

О  глянь, глянь на Вкраїну рідну, О  глянь, глянь на знищену , бідну. Ми тебе, всі люди, молим: Проси в Бога ти їй долі, МИКОЛАЮ ! О  проси долі для Вкраїни, О   нехай встане із руїни Доля й щастя най витає, В славі й волі хай сіяє ,

МИКОЛАЮ !                                       Скоро Різдво і Святий Миколай бородатий.....

                                 ,

 

Сьогодні – Різдво Івана Хрестителя

  • 07.07.11, 16:52
Сьогодні, 7 липня, християни відзначають Різдво Івана Хрестителя.

     Іван Хреститель, Іван Предтеча, Йоан Хреститель, Йоан Предтеча, Іоан Предтеча, Іоан Хреститель – пророк, мученик, після Діви Марії найбільший святий. Про пророка Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя».      Іван Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник  старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».

Пророк Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці,  коли вони були у похилому віці й вже не сподівалися на потомство. Він був посланий Богом, щоб приготувати вибраний народ до визнання Ісуса Христа Месією. Жили його батьки біля Хеврону (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він був по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з’явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І от у благочестивого подружжя, до похилої старості позбавленого розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.

За милістю Божою він уник смерті серед тисяч убитих немовлят уВіфлеємі і його околицях. Святий Іван виріс у дикій пустелі, готуючисебе до великого служіння строгим життям – постом і молитвою. Він носивгрубий одяг, підперезаний шкіряним поясом, і харчувався диким медом іакридами (рід сарани). Він залишався пустельником доти, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.Хрещенням Спасителя пророк Іван завершив своє пророче служіння. Вінбезбоязно та суворо викривав пороки як простих людей, так і сильнихсвіту цього. Пророк Божий відкрито викривав царя Ірода Антипу за те, що,залишивши законну дружину, дочку аравійського царя Арефи, він беззаконно жив з Іродіадою, дружиною свого брата Пилипа (Лк. 3, 19, 20).За це він незабаром постраждав. Ірод Антипа, (правитель Галілеї, син царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Івана до в’язниці.

У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато знатних гостей. Соломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм танцем під час бенкету до того догодила Іродові та гостям, що цар із клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть до половини свого царства. Танцівниця, за порадою матері, негайно ж попросила дати їй на блюді голову Івана Хрестителя. Ірод боявся гніву Божого за вбивство пророка, якого сам раніше поважав і слухався. Боявся він і народу, який любив святого Предтечу. Вельми засмучений від такого прохання, він, одначе, не зміг порушити дану ним при гостях клятву і послав стража в темницю, який відітнув Івану голову, віддав її Соломії, а та віднесла голову матері.

Іродіада попроколювала язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Але благочестива Іоанна, дружина домоправителя Іродова Хузи, поховала святу голову Івана Хрестителя на Елеонській горі, де в Ірода була власна ділянка землі. Святе тіло Івана Хрестителя взяли тієї ж ночі його учні і поховали у Севастії, там, де відбулося злодіяння. Після вбивства святого Івана Хрестителя Ірод продовжував правити ще певний час. Понтій Пілат, правитель Іудеї, посилав до нього зв’язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12).

Суд Божий відбувся над Іродом, Іродіадою і Соломією ще при їхньому земному житті. Соломія, переходячи взимку ріку Сикоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висіла тілом у воді, а голова її перебувала над льодом. Подібно тому, як вона колись танцювала ногами по землі, тепер вона, немов танцююча, безпомічно смикалася в крижаній воді. Зрештою гострий лід перерізав шию. Труп її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Івана Предтечі. Аравійський цар Арефа в помсту за безчестя своєї дочки пішов війною проти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався гніву римського імператора Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув’язнення.

Іван Хреститель, якого ще називають Предтечею, своїм суворим способом життя дав взірцевий приклад богопосвятного життя. Він закликав людей до покаяння, кажучи: «Слідом за мною іде сильніший від мене, що Йому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінця Його сандалів. Я вас хрестив водою, а Він хреститиме Святим Духом» (Мк. 1, 7-8).

За відважне проповідування і напоумлення навіть самого безбожного царя Ірода Іванові відрубали голову, яку християни дуже вшановують. Частина його святих мощей похована у Севастії. З 1673 року срібна скринька з кісткою правої руки Івана Хрестителя зберігається в каплиці бережанського замку (Бережани, Тернопільська область). Згідно з легендою, туди вони потрапили з Антіохії (нині місто Антакіе в Туреччині), куди їх свого часу доставив апостол Лука, пише Вікіпедія.

А Купала, насправді, слід святкувати у червні, у найкоротшу літню ніч,

у день літннього сонцестояння, чи сонцевороту, власне чому й присвячено це давньоукраїнське свято.

Купальська

Одне з найпоетичніших свят українського обрядового календаря.

Купальські вогні надихали на творчість не лише великого Миколу Гоголя, а й багатьох інших письменників та поетів. Церква цього дня відзначає Різдво Івана Хрестителя. Ще в дохристиянську добу слов'яни відзначали цієї пори свято Купайла, тобто Сонця. шляхом злиття християнських та язичницьких традицій і утворилося свято Івана Купала.

Спеціально до дня Купайла хлопці та дівчата виготовляли ляльки-опудала Купало та Марену. Навколо цих персонажів точаться головні події вечора на Івана Купала. Марена яваляє собою зроблену із соломи ляльку, яку вдягають у жіночий одяг, Купало також виготовляється із соломи, але одяг на ньому чоловічий. Марену, відповідно, роблять дівчата, а Купало – хлопці. Цікаво, що походження ті того, ні іншого образів невідоме, зате відомо, що і Купало і Марену чекає трагічна розв'язка. Їх обох, або ж топлять, або ж спалюють.

Як відомо, і цей звичай зараз гарно зберігся, головною розвагою вечора на Івана Купала є стрибки через багаття. Хоча чому власне розвагою, це зараз вони стали чимось на кшталт спортивних змагань, а от раніше цьому ритуалові надавали магічного значення. Скажімо, якщо стрибнути найспритніше, то у Вас буде гарне здоров'я, коли вдало перескочать через полум'я закохані, то вони скоро поберуться. І не дай Вам Боже вскочити у вогонь – біди на протязі року не уникнути.

По закінченні веселих дійств можна йти відпочивати. Це не стосується, лише найсміливіших та найчистіших серцем у яких є шанс знайти чарівну квітку папороті і здобути усі земні скарби. Але пам'ятайте: шлях до квітки захищає нечиста сила, та й земні багатства, які вона відкриває ще нікого до добра не доводили.

roseroserose

В день Івана Купала намагалися зцілюватися росою Для цього потрібно встати якомога раніше і пройтись босоніж по цілющій купальській росі. В цей день проходив масовий збір лікарських трав. Особливої цілющої сили купальська трава набирає до сходу Сонця, отож, як мовиться, "Хто рано встає, тому й Бог дає!"

Ой на Івана – на Купала

  • 04.07.11, 11:26
Відомо, що від часу літнього Сонцестояння (24.06) і до Івана-Купала (7.07) – найдовші дні і найкоротші ночі у році.
Саме в цей час святкували наші предки, давні слов*яни, празник в честь бога земних плодів Купала.
А християнство приурочило цей день до урочин Івана Хрестителя.
Здавна йде повір"я, що в ці дні відкриваються магічні двері між світами.
У ці дні кармічні вузли стають не такими тугими, і їх можна послабити, або геть розв*язати.
Саме для цього стрибали хлопці і дівчата через вогонь.
Хто вище стрибне, того зла доля омине.
А вінки плели, вплітаючи усі свої нещастя, і пускали за водою.
Якщо вінок тонув, то з ним тонуло все погане у житті.
Ще вінки спалювали.
Якщо вінок перетворювався на попіл, то й всі негаразди розсипалися у порох.
А тому, хто знайде Купальської ночі цвіт папороті, тому відкриються всі земні скарби :)


Картина І. Вакурова "В ніч на Івана Купала"

Крім того, давні радять нам уважніше подивитись на себе, на свої вчинки, поведінку.
Усвідомити, що саме тобі  у твоєму житті допомагає, а що заважає.
Зробити висновки, залишаючи все позитивне і вибавляючись від негативного  - і жити далі.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна