Таємничий солдат

                     ...Стояла, дивилася у слід, і не вірила власним очам.
                     Ти просто йшов. Танув лід, позамовкали всі слова...

                                Він пройто йде, а я мовчки падаю.
                                Сонце блищить, а вітер ловить мене.
                                Колись і я мріяла піти в армію.
                                Серце зове, а здоровий глузд не веде...

"Чому ж ти скрізь ходиш,
Змушуєш серце працювать?"

       "Я приїхав додому,
        Щоб від біди рятувать!"

"Хлопче, спинися, згадай,
Давно скінчилась війна!"

     "Знай, є фастисти і серед нас,
       А домовина одна!"

"Спасибі на доброму слові,
За підтримку і совість твої.
Раптом, прийдеться знову
Воювати на війні?.."

       "Не хвилюйся, відвоюємо!
   Для цього приїхав сюди.
       Зброю гостру приготуємо,
       Щоб минути біди!"

"Не буду довго тримати,
Йди з Богом, СОЛДАТЕ!"

       "Піду ж, лише зустріну матір,
        Друзів, щоб привіти передати!.."

                                    Він просто йде, а я мовчки падаю.
                                    Завмирає на місці серце і дух.
                                    Колись і я мріяла піти в армію,
                                    Таємничий, незнайомий друг.