«Така дивна любов»
- 23.10.26, 15:28
- Стих_и_я
На зів'ялій від часу сторінці,
Серед літер, що завжди німі,
Я збираю щодня по крупинці,
Безкінечність у вічній пітьмі.
Обіймаю дурними думками,
Поміж тисяч однакових сцен,
І тиняюсь чужими стежками,
Ланцюгом із натягнутих вен.
Мерехтить без кінцевої цілі,
Припорошений пилом ліхтар,
Ці сувої колись були білі,
А тепер лише зайвий тягар.
Ці слова викликали повагу,
Щоб вогонь зігрівав, а не пік,
Як тепер гамувати цю спрагу,
Коли висох той самий потік?
Що тепер мені скаже безодня,
Як питатиму я її знов:
Навкруги то є кара Господня?
Чи його така дивна любов?
© William van Warg
0
Коментарі