хочу сюди!
 

Sveta

34 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 34-39 років

Мить. Спалах часу

Мить. Спалах Часу. Й вже…

Моя скороминущість…

Я – епізод, сюжет,

Експеримент, сполучність

 

Скінченна.

                                                        Суєта

Тримає нас в лабетах -

Прискорює міста -

Розбещує планету…

 

Світ дріб'язкових справ,

 І метушні щодень – 

Як твань! Загруз - пропав…

Мовчи – анітелень!

 

******

Сердечний щем!... З-під вій

Вода…

                                                        Сузір'їв сонм

Згортається в сувій –

Чумацький Шлях… Це сон! -

 

Про вільнокрилий злет

У Всесвіт, до зірок,

Ширяння між планет

У Вічності…

                                                        Мій рок!

 

Сузір'їв хор вгорі

Бентежить… Щем!..

                                                        З-під вій

Сльоза… Вогнем горить!

Дрібні лелітки мрій

 

У вічність відліта;

Чумацький Шлях сувій

Свій розгорта… Літа -

Піщинками…

                                                        Подій

 

Потік стрімкіше… Й вже!

Час вичерпано.  Мить –

Скінченність -  я - сюжет

У Всесвіті…

                                                         Щемить!..

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11109280098
15

Останні статті

Коментарі

127.09.11, 23:19

    227.09.11, 23:19

    Молодець! +++

      327.09.11, 23:21Відповідь на 2 від The Strong!

      Молодець! +++то моя муза молодець. надихає, не дає закостеніти

        427.09.11, 23:21Відповідь на 1 від мама мия

        дякую! приємно!

          527.09.11, 23:23Відповідь на 3 від The Beauty!

          Молодець! +++то моя муза молодець. надихає, не дає закостеніти Як звуть?

            627.09.11, 23:30

            Нравится!!! Браво!

              727.09.11, 23:30Відповідь на 6 від aleksandrinna

              дякую, що оцінили

                827.09.11, 23:31Відповідь на 5 від The Strong!

                муза і є муза

                  928.09.11, 03:19

                  Ще оминає в ніч, час денний... суєти,
                  І мрії, і сподівань розчинені обійми...
                  Наповнена краплина передранішньої роси,
                  Весь всесвіт, шлях чумацький, тримає у обіймах
                  І випромінює до нас...
                  Прозорий вітерець, ось похитнулась гілка,
                  Та крапля зірвалась... Остання...
                  - Може буть. - І тиші, в небосхил,
                  Злітає біль і стогін, - доколе, краю мій
                  Ми будемо в ярмі, в стражданнях та неволі
                  В землі батьків й дідів, й про... прах лише...
                  Тюремна тиша – ніч... Ми - вічні вартові...
                  Кричать в твоїх пітьмах, холодних до людей,
                  Мій мовчазливий город, що складений
                  - З живих, безправних та беззахисних,
                  - Трудящих й мовчазних, бо зв’язані
                  Родинами, любимими обіймами...
                  Як швидко ніч минає... ось ранок,
                  - Кнут та батіг, дорога до ярма... „все суєта”,
                  - Чому? – Бо суєта нема…

                    Гість: Wtug

                    1028.09.11, 06:32

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      5
                      попередня
                      наступна