За пером чорнильним.
- 15.01.26, 12:54
- Стих_и_я
Пером чорнильним - коло в розмах!
В безобрій зрушу небокрай
Та зазирну у Всесвіт ночі,
В зіркові очі
Та за грань
Струминних променів в структурі
Пірамідального буття,
У несвіт,
Фальш,
У небуття.
Туди, де час сягнуть не може -
Війна відроджень там...війна.
Там у люстерках плазмовидних
Взаємознищення світів
Та перетворення гібридні,
Зубовний скрегіт в темноті.
Там всі подробіці містерій!
Шляхи, якими йде життя... -
Воно ad astra,
Прагне ери,
У трансі,
В пісні та святах.
Там все живе та все бездушне
У метушливості своїй
Крихке, розламне та розрушне,
Жертовне в лютості стихій.
Все тимчасове прагне крапки
Та пам"ятає про межу -
Свічу запалюють
Та рампи
На славу правлять.
Стережуть -
Аби з Фортуною у танці
Не розкрутитись в різнобіч,
Як сонячні протуберанці
В біду, у розпач, вічну ніч.
Бо згине все -
Птахи, тварини,
Рослинний світ та світ людський...
Не дай нам, Бог, такої днини!...
Я зачиняю світ вузький -
В який невмсно зазирнулось,
За коло креслене пером,
Чорнильно крапкою замкнулось.
Та за невидимим замком
Билину думаю нескладну,
Пірнаю в мрії мов у сни... -
Були ж билини у баладах?...
Були та є!
Куди ж без них..................
0
Коментарі