тобі дозволено Богом складати якісь вірші.
розпоряджатись життям як тобі заманеться та хтозна-як.
любити жінок, горілку та з м'ясом борщі.
трактувати зло та добро абстрактно, байдуже, абияк.
тримати в кишені ключ від вагомих дверей у духовний свій храм
та дріб'язковість вважати як щось величним, величне ж - мілким.
полюбляти розумні розмови із мареннями на пополам.
суперечки по суті зі світом та із собою самим.
протиріччя занурити в п'яний задушливий чад
та озирати навколишнє з-під обважнілих повік
як абсурднокумедний щоденний ляльковий парад.
...і ліків немає від того...і часу кінчається лік.
мовиш, бурмочеш вустами пошерхлими в дим
- ...усе не так просто! хоча спочатку вважалось таким простим...
Коментарі