Тренировалась в переводе, дается трудно

Автор Александр Николаевич Колесников

...Ты красив'а и осень тоже.
..Влекут меня туманы вдаль.
Тебя люблю - мороз по коже.
Сниму вновь с осени вуаль.

Тебя же спрячу, обнимая.
Поближе к сердцу своему.
Душа моя так схожа с Маем, .
И не понятно - почему? .

Печаль листочков объясняю:  
Взяла их осень под залог.
Она опять их променяет.
Сейчас на то, чтобы я смог 

Тебя, в последний зябкий вечер,  
Не обижаясь на октябрь.
Поцеловать, зажёгши свечи.
Колечко, подарив, хотя б.


Я перевела.На русском легче....

Чарівна ти, мов осінь щира,
Тумани манять вдалечінь
Кохаю до тремтіння шкіри, ,
Ізнов вуаль свою відкинь!

Тебе в обіймах я сховаю
До серця близенько свого.
Душа умить зробилась Травнем
Й не зрозуміло від чого?

Узяла осінь під заставу,
І швидко борг поверне вбік
Сум листя, що іще втрачаає,
Щоб хоч єдиний раз я зміг

Тебе в останній вечір ліпший,
Жовтневий, в золоті прикрас
Поцілувати, в сяйві свічок,
Даруючі обручки час.


Еще и травести получилось....