Впасти, щоб народитись...
- 29.09.15, 20:23
- Стих_и_я
Лускають каштани від утоми,
Стогону колючок і скарлупи...
І зникають розпачу фантоми,
Темрява і морок самозгуби.
Новий образ з нової подоби...
Світу блиск з розбитого учора...
З листя між трави, набивши лоба,
Бачать на гілках у небі зорі.
Потім будуть паморозі ранки,
Дотики роси на спраги обід.
Сонце-ладо. Місячні серпанки.
Сум вітрів і снігу білий холод.
Веснами розвіється тривога...
Брунькою народиться прозріння...
І полине в пагоні до Бога
Пошепки землі благословіння...
6
Коментарі
An!mA
129.09.15, 20:54
Гном Котя
229.09.15, 22:38
V220
330.09.15, 16:06
Міла Сонячна
41.10.15, 17:25
Спасибо)
Vivyenn
53.10.15, 00:26
Зіркі на гілках це в бору, і летючі миші пурхають.
Міла Сонячна
69.10.15, 17:17Відповідь на 5 від Vivyenn