Всім писати! Я сказав "писати!"
- 05.09.15, 23:35
- Стих_и_я
І скроні сонцем змучених каштанів
Святково вже прикрасила іржа
В намистах і плащі, пістрявих штанях
По-павиному входить, як раджа,
Осінній перший гордовитий місяць
І промовляє до піїтів: «Гоу,
А нумо прославляти смак кориці,
Що на губах залишила любов
У шелесті шафраннім днин гаїних
Вставляйте свій підроблений п’ятак
І шурхотіть по листю в колір глини
Замацаними римами. Це так
Природно набивати вату в плечі,
Шукати хоч якихось теплих слів
В повільних мандрах листя і картечі
Хто ж скаже словоблудству тверде «ні»?
Нехай замовкли щирість і природа
Не каже муза свій кирпатий ніс
Аж ось і я. Календаря нагода
Накапати в блокнот цнотливих сліз.
Я ж розумію. В рольових цих іграх,
Де кожен прикидається «поет»
(Невизнаний? відомий?), є епіграф:
Як осінь підійшла – строчи сонет
Нема ідей, і думки десь забігли?
Життя-то особистого чортма?
А тут рудим влітає осінь біглем
У засіки пусті і «закрома»
Сторінок у нотатнику. І радий
І самопроголошений піїт
Заплескає, як посіпаки в Раді,
Щоб заглушити тиші гострий дріт.
Заквецяти щоб болісне мовчання
Мазками, що кричать на ґвалт, як кіч,
І шляхом хірургічного втручання
Повидаляти з себе глупу ніч»
То чом би й ні? І як сказав би рабин
«У чергове сторіччя війн і скрут»
Піду дивитись, як згасають трави
У колір снів річкОвого піску
11
Коментарі
Vivyenn
16.09.15, 00:45
Каштани хворіють вже не перший рік.Обризкати символ міста задорого кажуть......
Stella-l
26.09.15, 11:14
Да-а, осень началась печально и плаксиво...
V220
36.09.15, 12:04
Гном Котя
46.09.15, 12:57
black-victor
56.09.15, 15:17Відповідь на 1 від Vivyenn
black-victor
66.09.15, 15:18Відповідь на 4 від Гном Котя
У Вас посмішка, як мінімум, на тисячу доларів.
black-victor
76.09.15, 15:18Відповідь на 3 від V220
Дякую, підказали чудову тему.
black-victor
86.09.15, 15:20Відповідь на 2 від Stella-l
Симбіоз
96.09.15, 19:44
Каштани вдруге зацвіли на радість,
весну пригадуючи у осінній млі,
запалюють свічки і місто красять
красою неповторною весни.
То осінь в двері нам тихенько стука
фарбує все в яскраві кольори.
І наступає на душі розлука
з літнім теплом і гоміном птахів...