віршування в окупації

...це в мене відгукнувся заклик бандюків і москалів-окупантів святкувати різдвяні свята...така собі рефлексія самозахисту...

36.

це сон у сні,
фантазій дика гра,
пробудженням - у лоба ляскіт щігля!
в бажанні карнавалу
й шумних свят
у маскараді ти сховав лице своє і суть... -
хто ти такий?!.
з"явився звідки тут?
в руці твоїй сріблястий балабончик -
усміхнено
дзвонінням кличеш пріч
з барлогу сну
до зірочок у ніч
іскристим шляхом, де
біліє переліг.
хода твоя -
то віяло завій
і пірует твій знищив всякі па,
усе втопив -
і порухи,
і рухи
в стрімких лелітках,
блискітках сліпучих...
і дмеш в ріжок так голосно, що аж
скрутився простір раструбом на страх,
тривогою націленим у душу...
хто ти такий?!.
у картах джокер? - ні.
пішак у шахах?
блазень шахівниці?.. - де всі фігури вбиті,
лише ти,
рожеволиций ферт,
рахуєш
мовчки
смерті...