Про мишу

У темряві щось шаруділо,
Либонь якась маленька миша
Себе гигантом уявила:
Мерщій розхитувати тишу.
І їй здається, що гуркоче.
І вся вже так розбухла пихой.
Та все одно в обіймах ночі
Її зусилля надто тихе.
Ось так буває і у нас:
Буває, мислячи убого,
Якийсь невіглас раз по раз
В собі відверто бачить Бога.