Я знову ледь спиняюсь на межі…

Лише на мить, щоб знов набрати швидкість!

Одного лише хочеться мені –

Щоб трохи побороти часу плинність.

Я знов несусь в незвідані світи.

Я знову розірву чужі шаблони.

А поруч посміхаються зірки…

Нема для мого серця перепони!

Обмеження для дурнів і вони

Блукають дуже дивними стежками.

А я несусь крізь пелену пітьми,

Щоб сонце ніжно обійнять руками.

Хай скажете скажена – то пусте.

Ми з вами значить скоро розійдемся…

А в мене серце від пригод цвіте

І інколи душа назовні рветься.

Коментарі

Гість: Jaguar_65

19.08.14, 00:09

Дуже гарно.

29.08.14, 00:10Відповідь на 1 від Гість: Jaguar_65

39.08.14, 01:20

Квітни завжди Чудово!

49.08.14, 01:37Відповідь на 3 від Немного_кошка

Гість: Рассветная*

59.08.14, 21:14

69.08.14, 23:09Відповідь на 5 від Гість: Рассветная*

79.08.14, 23:28

Ня

810.08.14, 09:44Відповідь на 7 від Vivyenn

910.08.14, 18:31

красиво.

Гість: Корво Аттано

1010.08.14, 18:34

Красивый стих.