Размышления...

                                                            Человек... полюби Человека!
                                                            Злобе в мире и так уж привольно.
                                                            Чтобы в жизни неполного века,
                                                          Уделенного... не было больно.

                                                            Человек улыбнись неудачам -
                                                            Ты ведь можешь сразить пониманьем.
                                                            Посмотри на ошибки иначе
                                                            И дари от любви воспитанье.

                                                            Отдавая - в стократ умножаешь,
                                                            Не в грошах и материи счастье.
                                                            Ты и так очень много теряешь,
                                                            Предаваясь душевным ненастьям.

                                                            Человек полюби Человека...
                                                            Наконец! Тем исправив ошибки.
                                                            Чтобы нищий старец и калека
                                                            Не ютился на улице зыбкой.

                                                            Неужели глаза со слезою
                                                            Не наполнят сердечным участьем?
                                                            Поддержи отступивших рукою,
                                                            Попытайся, в твоей это власти!

                                                            Можно просто уйти, отвернуться,
                                                            "Так бывает..." - сказав на прощанье,
                                                            Ты попробуй от эго проснуться,
                                                            Не согреют... минутки молчанья!

                                                            Человек... не клянись, что невольно
                                                            Это все... и не ври неумело...
                                                            Полюби... Обещаний довольно!
                                                            Докажи это праведным делом.

Сильва Яна на сервере Стихи.ру

Коментарі

oksanka_m

18.12.10, 20:43

28.12.10, 20:44

дуже гарно
любов до людей і робить людей людьми

svetokkkk

38.12.10, 20:46

Як гарно!!! Дійсно...мені дуже сподобалися оці рядочки "...Полюби... Обещаний довольно! Докажи это праведным делом."...просто такі справедливі...

Silv@

48.12.10, 20:51Відповідь на 1 від oksanka_m

Спасибо Оксана!

58.12.10, 20:53Відповідь на 2 від _R

Дякую Ромка... привіт! насправді присутність цієї любові вже є значущим і дуже часто ми про це забуваємо

68.12.10, 20:54Відповідь на 3 від svetokkkk

Дякую! мені приємно, що Вам сподобалось...

78.12.10, 20:59Відповідь на 5 від Silv@

Дякую Ромка... привіт! насправді присутність цієї любові вже є значущим і дуже часто ми про це забуваємопривіт!
згідний
це і значуще і вирішальне, але, на жаль, не завжди ми цьому придаємо значення...

Гість: ХУДОЖНИК+

88.12.10, 21:00

Гість: Michael77

98.12.10, 21:02

108.12.10, 21:07Відповідь на 8 від Гість: ХУДОЖНИК+

Поезія сучасних авторів.

Размышления...

Останні статті

Коментарі