Моя Україна

«Встань з колін, Україно! – чомусь закликають,–
Піднімися, вже годі покори століть…»
Тільки я України такої не знаю,
Що скорилась і що на колінах стоїть…

Ні, моя Україна не падала в ноги,
Не покірною була рабинею, ні!
Україна моя крізь всі терни-дороги
Йшла із піснею й вірою, хай і в вогні!

Україна моя всі свої небокраї
Умивала від крові поранених душ
Своїх дочок й синів… і всміхалась… Я знаю
Україну нескорену – тільки таку!

Хоронити мою Україну не треба!
Бо не плаче вона – лиш вмиває дощем
Своє серце, щоб зорями в ясному небі,
Щоби сонцем ясніш усміхатись іще!

І якщо Україна у вас напівмертва
На колінах ридає неначе маля,
То живемо ми з вами на різних планетах,
І навряд чи, шановні, ми з вами рідня…

Останні статті

Присвята поетам
09.04.2016, 16:16
Важно!!!
02.03.2011, 08:17

Травневі трави
18.03.2022, 20:17
Життя минає
16.02.2019, 19:24
День народження
14.02.2019, 13:35
Новорічне
29.12.2018, 15:26
Боже,збережи нам Україну!
27.11.2018, 16:35

Коментарі

ДМВ73

2129.05.10, 20:31

An!mA

2229.05.10, 22:04

Oliviya

2329.05.10, 22:13Відповідь на 19 від фиалка47

Встал бы Тарас Шевченко с могилы и посмотрел на то, что МЫ с Украиной сделали,то опять бы лёг в могилу!!!
Всё слова...слова..
Стих актуальный и правдивыйэто да, но ведь если мы будем только видеть плохое и позволять делать это плохое с нашей страной, то грош нам цена
спасибо вам большое за отзыв