Співтовариство Поезія сучасних авторів.

Вид:: короткий; повний

Поезія сучасних авторів.

Вимкни тишу (такешось дитяче))

14.11.09, 22:55

Вимкни тишу[Приєднана картинка] Вимкни тишу - мов хоч слово.Сумно б"є по шибці дощ...Ми самотні, як ніколиКоли вдвох...Ти мені навіщось сниласьІ щоночі, і щодня.Я не знав, куди подітись,Знав - що не моя...Я в думках писав листи,Ти не відповІла.Їх несли тобі пташки,І побили крила...І ось тепер сидим удвохВ порожній ми квартирі.І ти мовчиш, і я мовчу - Любов адресу загубила... p.s. Чогось воно в мене вийшло від імені чоловічого роду)))

Коментарі: 19

Voloszka

Твій Ангел

13.11.09, 22:39
моя поезія

[Приєднана картинка] Хочеш,буду Ангелом Твоїм? Я до тебе прилечу на крилах ночі. Подарую різнокольорові сни. Ніжно поцілую твої очі. Я нечутно твоїх вуст торкнусь, І ніщо чарівний сон твій не нарушить. А на ранок в синім небі розчинюсь, Щоб увечері до тебе знов вернутись...

Коментарі: 83

Fenja

Байдужість.

13.11.09, 22:17

Не пам"ятаю, може я колись вже кнопала це, вибачайте, якщо повторююсь)Байдужість.[Приєднана картинка] Коли прийду - тебе тут вже не буде.Не буде запаху, тепла, прощальних слів.І зникнуть спогади, думки...Лиш тільки шепітМоїх облуплених схололих стінЩе нагадає - Ти тут був учора.Ти щось хотів сказати, та не зміг,Забракло слів, забракло духу, нот забракло...Твоя ж душа благала відпустить...Я відпущу. Ні-ні, мені не складно!Я її викину в одчинене вікно,Як зім"яте цієї ночі простирадло...

Коментарі: 27

lidiya

Кто просил КОФЕ???

13.11.09, 12:52

[Приєднана картинка] ПО ПРОСЬБЕ Золото 750* Кто-то любит кофе, Кто-то шоколад, Кто-то просто чаю будет тоже рад... ВАРИМ КОФЕ ПО...

Коментарі: 9

Voloszka

Серце Жінки

12.11.09, 20:13
моя поезія

[Приєднана картинка] Серце жінки – це казковий сад, У якому легко заблукати. Це чарівний таємничий клад, Та його не всім дано пізнати. Серце жінки – ніжності скарбниця, Шлях до того серця непростий. У країні мрії зможе опинитись Хто знайде до нього ключик золотий. Серце жінки – це кохання жар, Що в морози люті зможе обігріти. Серце жінки – це дзвінкий кришталь, Не дозвольте ви йому розбитись.

Коментарі: 47

Tochika

Два облика

12.11.09, 17:43
стихи мои

****************************************** Два облика - как две судьбы: Средь дня - строга и беспощадна, Привыкла к правилам борьбы, Устав от серых дней изрядно. Жестокий мир вокруг весь день- Полеты, города и встречи, И жесткости на лицах тень, С которыми весь день и вечер. Никто не может разглядеть Всей уязвимости души, Днем главное - не ослабеть, Среди людей - но как в глуши. Лишь поздно вечером с тобой Нещадности спадает маска, Мир весь...

Коментарі: 40

FromSeptembeR

О себе

12.11.09, 15:28

Я не тот, кого можно сломать. Я и друг, и товарищ, собеседник и брат. Я не всем, но умею прощать…. Лишь вперед я иду, забывая дороги назад. Да, я тот кто люблю, и надеюсь любим! И поверьте, что это не просто слова. Я как многие люди, конечно, раним, И бывает порою слеза жжет глаза. Во мне много стремления жить и творить, Ведь что пройдено, прожито точно не зря! Что еще о себя я могу говорить, Я простой человек, человек сентября.

Коментарі: 16

lidiya

Ну что, ПЕРЕКУСИМ!!!

12.11.09, 12:46

[Приєднана картинка]НА ЛОМТИКИ ХЛЕБУШКА МАСЛО НАМАЗАТЬ,А СВЕРХУ - ПАШТЕТ, ВЕТЧИНУ, ИЛИ МЯСО,СГОДЯТСЯ ИКРА, КОЛБАСА, ИЛИ СЫР,И МОЖНО ЗАКАТЫВАТЬ МАЛЕНЬКИЙ ПИР!!!ВСЕМ ПРИЯТНОГО АППЕТИТА!!!

Коментарі: 21

lidiya

Ты же…ты…навсегда…

12.11.09, 11:58
мои стихи

ИСЧЕЗАЕШЬ, КАК ТЕНЬ, КАК ЛУЧ СОЛНЦА ЗА ТУЧИ, А Я ВНОВЬ ЖДУ РАССВЕТ, НУ ЗАЧЕМ МЕНЯ МУЧАТЬ? Я РЫДАЮ НОЧАМИ, И ПЫТАЮСЬ ПОНЯТЬ, ЕСТЬ ЛИ Я В ТВОИХ МЫСЛЯХ? СТОИТ МНЕ ТЕБЯ ЖДАТЬ? Я ЗАКРЫЛАСЬ ОТ СВЕТА, НЕ ДЫШУ, НЕ ЖИВУ, БЕЗ ТЕБЯ УМИРАЮ, И ТЕБЯ ТОЛЬКО ЖДУ! И ВСЕ ДАЛЬШЕ И ДАЛЬШЕ В ЖИЗНИ Я У ТЕБЯ, НУ ЗАЧЕМ СТОЛЬКО ФАЛЬШИ? ДА…НАВЕРНО ЖДУ ЗРЯ… ТЫ БОИШСЯ ОТКРЫТО, ВСЕ СКАЗАТЬ МНЕ В ГЛАЗА, Я-ИЗ ЖИЗНИ УРЫВОК… ТЫ ЖЕ…ТЫ…НАВСЕГДА…

Коментарі: 22

FromSeptembeR

Объятия Морфея.

12.11.09, 11:37

Пытаясь вырваться из будничных проблем, Ты как звезда, сорвавшись вниз, сгораешь. Во сне ты ждешь желанных перемен, Едва к подушке голову склоняешь, Необычайных и не виданных красот Воздушные выстраиваешь замки. И нет ни расстояний, ни забот, В объятиях морфея гибнут рамки. В полете сна ты вновь туда спешишь, В мир виртуальный, так манящий и зовущий Я спрячу чувства в глубине души, И с замираньем жду, что день несет грядущий.

Коментарі: 24

Про співтовариство

Шукати в архіві

Важливі замітки

Поезія сучасних авторів.

Вимкни тишу (такешось дитяче))

Твій Ангел

Байдужість.

Кто просил КОФЕ???

Серце Жінки

Два облика

О себе

Ну что, ПЕРЕКУСИМ!!!

Ты же…ты…навсегда…

Объятия Морфея.