Ще тільки квітень...

Ще тільки квітень на дворі,

А я чекаю осінь,

Ці плями сонця у вікні,

Не бачити б їх зовсім.



Зелена плісінь покриває,

Прекрасно-чисту пустоту,

Та в змінах радості немає,

Зі змінами лиш в смерть росту.



Яка невимовна гидота,

У перегної цілий світ,

Заражена життям планета,

На найбруднішій із орбіт.



Куди й поділась чорно-біла,

Абстрактна ясність холодів,

Зима сама красу творила,

Та не чекала глядачів.



Відкину сумніви, бажання,

Відреагую на весну,

Я зосередженним мовчанням,

Відкрите маревами сну.