...ламаючи геймерське начало...

в собі, я все ж намічу плюси і мінуси гри у порівнянні із життям (за мотивами Heroes): 

У грі в активі є у нас як завше не одне життя, тобто воно одне, але героїв може бути більше, ніж один, якщо ж одне - то хоч із санітарною палаткою. Везе, коли у книзі магії є вивченим закляття "Воскрешение", тоді пройти цю гру-життя доволі легко.

А що у нас? Єдине воно в нас, єдиний шанс з правами на помилки, але без права натиснути "Restart scenario".

Є поставлена ціль: захопити світ, зібрати ресурси чи перемогти ворогів. Всі засоби для досягнення мети доступні. Можна навіть піти  на угоду з дияволом і проти своєї совісті, зайнявшись чітерством. І 30 тис. архангелів зметуть всіх противників не гірше закляття "Армагеддон" 

Та ніби все у нас так само. Спокуси є, і є високі цілі. А шлях ми обираємо самі. 

Радує вибір складності від легкої до неможливої.  Хоча на неможливій теж цілком можливо виграти. 

Нагадує дуже крилаті слова:  що у людини неможливо, у Бога все можливо. І труднощі для того ж є, щоб їх долати. Люблю мульт зі словами: "Із будь-якої ситуації можна знайти вихід"

Не те що у грі. Тут якщо провтикав щось автор карти - години гри підуть коту під хвіст.

А в нас нічого не приходить і не минає даремно. Наша життєва карта складена з гарантованою можливістю виграти. У програші, як і у втраті часу, винити можна лиш себе. Щоправда не кожен гравець у житті свідомий того, що останні стануть першими )))

Повернутися назад без використання сейвів неможливо.  

Та у нас навіть і сейвів тут немає.  І вчора теж не було.

Гра переносить вас у фентезійний світ із купою монстрів та казкових істот під вашим командуванням. І все відбувається на різних пейзажах під відповідний звуковий супровід.

Але кому потрібен шум вірту без його пестощів у ваших кучерях, кому потрібен  сніг, який сповільнює пересування, але з якого неможливо зліпити сніжку і запустити її в свого супротивника.

Найбільше розчарування приходить тоді, коли сценарій закінчується, а максимум чого досягли, то запис на дошці слави.

Опублікуйте його он-лайн, і потішитеся цим трішки більше. 

Та можна ще багато чого сказати, але гра затягує.

Тільки не проміняйте на неї свого життя, і проживіть його так, щоб св. Петро на брамі раю сказав вам: "Повтори."