Шарль Бодлєр "Фонтан крові"

Здається, моя кров у такт струмить,
як у фонтані, плачучи, бринить:
тихенько, чую, жилами мина
(проте шукаю ран, що їх нема),

крізь місто, нищучи ґрунти,
із тротуарів роблячи рови,
тамує жагу кожної істоти,
повсюду геть червону фарбу котить.

Я вимагав оманливого зілля
аби страхіття денне припинити:
слух загострився, очі прояснились,

шукув в любові непривітній хмілю,
але вона для мене- коц гілчастий,
що висскикає кров жорстоко, часто.

переклад з французської Терждимана Киримли