Сльози не дають писати...
- 15.01.15, 00:56
Пробач мені, сину
Лампадка палає , мов крапля страшної війни.
В долонях у матері фото, бідою пробите.
Ох сину, мій сину, тепер ти приходиш у сни.
Скажи, мій герою, а як тепер матері жити…
Ще вчора ж малим був: ганяв на подвір’ї худий,
Тобі до синця прикладала холодний червінець.
Я так берегла тебе, рідний, від зла і біди,
Від грішного слова і навіть від збитих колінець.
Озвися до мене… озвися. Чому ж ти мовчиш?
Ти виріс, мій сину. Дитинство уже відбулося.
Давно порудів на подвір’ї зелений спориш,
і куля холодна твоє обпалила волосся.
Ти мав би ще жити: пишалися б донька й сини.
Від кулі загинув за мене, і за Україну.
А я так хотіла сховати тебе від війни.
Та не вберегла… не сховала. Пробач мені, сину.
© Михайло Плосковітов
Лампадка палає , мов крапля страшної війни.
В долонях у матері фото, бідою пробите.
Ох сину, мій сину, тепер ти приходиш у сни.
Скажи, мій герою, а як тепер матері жити…
Ще вчора ж малим був: ганяв на подвір’ї худий,
Тобі до синця прикладала холодний червінець.
Я так берегла тебе, рідний, від зла і біди,
Від грішного слова і навіть від збитих колінець.
Озвися до мене… озвися. Чому ж ти мовчиш?
Ти виріс, мій сину. Дитинство уже відбулося.
Давно порудів на подвір’ї зелений спориш,
і куля холодна твоє обпалила волосся.
Ти мав би ще жити: пишалися б донька й сини.
Від кулі загинув за мене, і за Україну.
А я так хотіла сховати тебе від війни.
Та не вберегла… не сховала. Пробач мені, сину.
© Михайло Плосковітов
0
Коментарі
Ivan_Tom
115.01.15, 10:55
Сильно
h_s_x2
215.01.15, 21:28Відповідь на 1 від Ivan_Tom
Так.