Спросоння

*** Твій погляд пломенем крізь очі У незахищене вікно узимку холод розтопив

Самотність

пропадом пропала і згинула бо я ж не сам - Твої зіниці говорили казали рухи і слова.

Проснувся  і  дай  дума  щоь   та  новеньке   кину.

Ну  як  вам?