Програма гуртка технологія та особливості мистецтва вишивки
- 16.04.24, 21:35
Історія, культура нашого народу багата на інтуїтивні знахідки з виховання гармонійно розвиненої особистості. Через казки, прислів'я, загадки, вироби народного мис тецтва дитина з народження купалася в рідній стихії, за своювала духовно-культурні традиції власного народу. І вже через них поступово йшла до пізнання та розуміння загальнолюдських цінностей. Навчити дітей відчувати красу, створену руками людини-митця, бачити, розуміти, захоплюватися, емоційно відгукуватися на неї, формувати естетичний смак, уміння розуміти і цінити твори мистецтва, пам'ятки історії та куль тури, красу рідної природи - це основні завдання гуртків декоративно-вжиткового напрямку.
У невичерпній скарбниці духовної культури кожного слов’янського народу є особлива, виняткова її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова історія і українського народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє.
Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук, це своєрідний духовний оберег.
Вишивка – поширений вид декоративного й ужиткового мистецтва, в якому візерунки та зображення виконуються вручну або машинним способом на різних тканинах, шкірі, повсті та інших матеріалах льняними, шовковими, бавовняними, вовняними нитками, а також бісером, коштовним камінням тощо.
Мистецтво вишивки посідає по чесне місце серед народних ремесел, які активно вплива ють на формування національної самосвідомості. Крім того, колективна праця, спілкування з іншими дітьми та викладачем, обмін творчими ідеями позитивно впливають на процес соціалізації юного громадянина України, регу люючи формування міжособистісних і трудових відносин. Завдяки цьому закріплюється активна життєва позиція, ус тановки та ціннісні орієнтації учня.
Мета програми гуртка реалізується шляхом виконання наступних завдань:
створення умов для професійного самовизначення, обґрунтування вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів;
формування в учнів культури праці, побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;
набуття практичних навичок, умінь мистецтва вишивки, оволодіння різноманітними технологіями;
знайомство з історією народного костюму східних слов’ян від часів Київської Русі до наших днів;
усвідомлення розуміння історичної послідовності виникнення та розірвання зв’язків слов’янських народів з іншими народами і державами та вплив цих зв’язків на соціально-економічне, політичне та культурне життя кожної із слов’янських країн;
виховування в учнів толерантності, поваги до культурних традицій різних народів, вміння дослухатися до думки інших, готовності до діалогу культур та орієнтації у полікультурному просторі;
формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;
усвідомлення учнями своєї приналежності до українського народу, сучасної європейської цивілізації.
Однак мистецтво вишивки - це не лише минуле наро ду. Під впливом часу, історичних подій, що впливали на його долю, культур сусідніх та дружніх держав і народів, воно видозмінювалося, набувало нових форм та змісту. І в такому оновленому стані входить у наше життя у вигляді виробів мистецтва, предметів побуту.
Навчаючись у гуртку народної вишивки, вихованець засвоює історію рідного краю. Опрацювання народознавчого матеріалу дає змогу усвідомити, емоційно пережити дух українського народу. Поступово, через про цес ідентифікації, такі риси українського народу, як праце любність, почуття гідності, почуття прекрасного стають власним надбанням цієї дитини. А відтак розвивається на ціональна самосвідомість кожного вихованця гуртка. Це дозволяє більш вдало розв'язувати проблеми сьогодення та прогнозувати майбутнє.
Розум дитини знаходиться на кінчиках пальчиків. Ви конуючи вишивку, учень опановує різноманітні рухи. Згідно з дослідженнями вчених це сприяє розвиткові інтелектуаль ної, вольової та емоційної сфери вихованців, тоді як сфор мований у процесі роботи пізнавальний інтерес значно по глиблює та активізує процеси розвитку. В такому випадку навчання та праця набувають творчого характеру.
Важливо відзначити, що впродовж багатьох віків про цес виконання будь-якої роботи відігравав важливу роль природної саморегуляції духовного стану людини. Підби раючи теми, кольори для своїх вишивок, людина отримує чудову можливість виходу переживань, почуттів. Водночас оселя, прикрашена власноруч виготовленими виробами, одяг, прикрашений вишивкою, також позитивно впливають на емоційний стан людини.
Традиційна народна творчість і творчість професійних художників – вишивка успішно розвивається і набуває нових декоративних рис. Професійні навчально-виховні заклади, гуртки декоративно-прикладного мистецтва покликані розвивати потяг підростаючого покоління до народної творчості, сприяти її відродженню в усій мистецькій багатоманітності. Це потрібно для того, щоб живити духовні корені, які єднають нас з минулим, наших дітей зі світом їхніх пращурів, їхніми духовними ідеалами і поглядами, що базувалися на доброті, любові до рідної землі, рідної природи, рідного краю, до України.
Заняття в гуртку розвива ють творчі здібності, уяву, пам'ять, прищеплюють повагу до традицій декоративно-вжиткового мистецтва, викли кають бажання творити, фантазувати, думати. На занят тях гуртка вихованці мають можливість застосовувати знання, отримані на уроках історії, народознавства, ма лювання, обслуговуючої праці тощо. Діти знайомляться з термінами, вчаться працювати за схемою, самостійно підбирати гармонійне поєднання кольорових сполучень і контрастів. Кожний виріб дає можливість проявити свій смак, фантазію та охайність.
До занять в гуртку можуть залучатися діти починаючи з десяти-одинадцятирічного віку. Група може бути різновіковою, але налічувати не більше 15 вихованців для першого року навчання і 12 - для друго го. В залежності від віку та здібностей дітей підбираються варіанти виробів для виготовлення. Основу проведення занять складає практична робота, використовуються та кож бесіди з історії ремесел слов’янських народів, зокрема вишивки, історіє костюму, конкурси-виставки творчих робіт, екскурсії на виставки декоративно-вжиткового мистецтва. Варто застосовувати комп'ютерну тех ніку для знайомства зі зразками робіт сучасних майстрів народної вишивки (в Інтернеті), для складання трафаретів для розробки власних схем, для підбирання кольорових сполучень.
Заняття в гуртку сприяють розвиткові творчих рис ха рактеру, допитливості, зібраності, цілеспрямованості, охай ності, працьовитості. У процесі праці розвивається творча самосвідомість та спрямованість особистості. І тому вико нання виробу не може бути механічним копіюванням зразків - це творчий процес. Вихованців потрібно навчити не лише свідомо підходити та самостійно чи з допомогою складати візерунок (орнамент) для того чи іншого виробу, але і самостійно розробляти прості малюнки для вишивки. Велику увагу треба при діляти виконанню творчих робіт за власним вибором та задумом учнів.
Програма розрахована на два роки навчання, що відпо відає основному рівню і дає змогу набути вмінь і навичок вишивання, поглибити знання про народну вишивку східних слов’ян. Вона дає змогу ознайомитись з багатством цього виду мистецт ва, різноманітністю народних орнаментів, художніми тра диціями східнослов’янських народів та різних регіонів України, зокрема Київщини та Білоцерківщини.
Керівник має стимулювати гуртківців до самостійної праці, що потребує роботи душі, розуму та рук. Від його зацікавленості у творчому процесі та здатності зрозуміти дитячу душу залежить багато.
Програма гуртка розрахована на учнів середнього шкільного віку (від 11 до 14 років), завдання пропонуються з врахуванням вікових особливостей. Перший рік навчан ня займає 70 годин і другий - 70.
Для більш успішного засвоєння матеріалу на заняттях потрібен дидактичний матеріал: готові вироби, зразки ви шивок, технічні розробки швів, креслення виробів, зразки візерунків, таблиці, відеоматеріал. Ці посібники керівник виготовляє разом з вихованцями.
Підведення підсумків річної роботи гуртка проводить ся на звітній виставці, на яку кожен учень подає свої найк ращі роботи. Під час відбору та оцінки дитячих робіт необ хідно враховувати зміст, трудомісткість, якість, художню цінність вишивки. Особливу увагу слід приділити розробці регіональних орнаментів і технік вишивки.
Учні повинні знати:
історію народних ремесел;
історію народної вишивки східних слов’ян;
прізвища етнографів-дослідників;
українську народну символіку;
символіку східнослов’янських народів;
орнамент, його різновиди;
від чого залежить виразність композиції;
які геометричні фігури використовують для зображен ня орнаментів;
основні властивості кольорів;
принципи побудови орнаментальних композицій у вишивці східних
слов’ян;
можливі варіанти збільшення і зменшення малюнків;
способи перенесення малюнків на тканину;
стилізація;
інструменти, потрібні для ручного вишивання;
матеріали, що використовуються у вишивальному ви робництві;
• правила техніки безпеки під час вишивання.
Учні повинні вміти:
підбирати голки для вишивання;
правильно організувати робоче місце вишивальниці;
замальовувати послідовність виконання швів;
виконувати композицію геометричних елементів;
виконувати композицію рослинних елементів;
виконувати збільшення і зменшення малюнка за допо могою сітки;
виконувати стилізацію малюнка для технік ручної ви шивки: хрестика, качалочки;
виконувати всі види ручних швів, які вивчалися.
Учні повинні засвоїти такі терміни (поняття):
Верхоплут - група вертикальних стібків, обкручених го ризонтальними нитками.
Вишивка - вид народного декоративно-ужиткового мис тецтва.
Волічка - тонка кольорова вовняна нитка.
Гладь - вид вишивки, в якій стібки щільно прилягають один до одного, суцільно покриваючи візерунок.
"Гуцулка" - народна чоловіча сорочка, в якій орнамент вишивки на станку розміщено суцільною смугою.
Закріпка - вертикальний стовпчик, вишитий через одну нитку піткання на трьох, п'яти нитках основи; висота закріпки залежить від ширини мережки.
Занизування - рядок стібків, виконаних швом "уперед гол кою" за візерунком.
Зборки - дрібні складки, що оздоблюються вишивкою.
Зерновий вивід - подвійні міцно стягнуті стібки, що утво рюють на тканині прозору ажурну вишивку.
Змережування "городки" - плахтове закінчення або ме режаний шов у вигляді квадратиків.
Качалочка - повздовжній або поперечний настил, викона ний паралельними стібками однакового розміру.
Китиці - сформоване пасмо вишивальних ниток на кінці шнурка, яким зав'язується комір.
"Козлик" - ручний шов з ряду схрещених стібків на лицьовому боці, з двома рядами паралельних стібків на виворітному.
"Курячі шкірки" - дрібні еластичні зборки, що виконують ся по низу рукавів, горловині, на поясі.
Лиштва - рядок двобічних вертикальних, горизонталь них або навскісних стібків.
Мережка - ажурний візерунок, зроблений на місці вис микнутих із тканини ниток.
Монтування - процес складання вишитих деталей виробу.
Набирування - одинарні або подвійні стібки, що виконують ся паралельно горизонтальним ниткам і один одному.
Настил - ряд паралельних стібків, що вишиваються на нитках основи чи піткання або на прутинках, утво рюючи візерунок мережки.
Низь - паралельні стібки, що виконуються з вивороту справа наліво на всю довжину візерунка так само, як і шов "уперед голкою" або "занизування".
Пересяг - стібок на настилі, що закріплюється між прутинками під час виконання мережки.
Поверхниця - вертикальні ряди паралельних горизон тальних стібків, виконаних згідно з візерунком.
Пришивна - шматок бавовняної тканини, що пришиваєть ся до основної для збільшення її розмірів і якісного зап'ялювання у п'яльці.
Прутинка - кілька ниток основи, що обкручуються та стягуються вишивальною ниткою в пучок.
Пухлики - дрібні зборки, що виконуються по лінії пришиван ня рукавів до плічка і по горловині народних сорочок.
Сіточка - мережка, утворена з обкручених прутинок, з'єднаних у шаховому порядку в декілька рядів.
"Солов'їні вічка"- стібки, виконані між сторонами квадра та і його центром.
Стібок - нитка між двома проколами голки.
Стовпчик - мережка з певної кількості настилок на прутин ках, що утворюють візерунок прямокутної або квадрат ної форми.
Строчка - ряд стібків на тканині.
Стяги - стібки, які послідовно утворюються на тканині внаслідок кількох проколів голки в одне й те саме місце.
"Українка" - чоловіча або жіноча народна сорочка, оз доблена вишивкою на станку, рукавах та комірі.
Хрестик - два діагонально або перпендикулярно перехрещених стібки однакового розміру.
Чисниці - дві або три поперечні нитки, що залишаються зверху і знизу мережки для закріплення вишиваль ної нитки. Чисниця може бути і всередині мережки для відокремлення одного рядка від іншого.
"Чумачка" - народна чоловіча сорочка, станок якої оз доблюється ажурною вишивкою.
Шов - одна або декілька строчок, виконаних для запов нення площини візерунка.
Штапівка - група двобічних горизонтальних, вертикаль них або навскісних стібків, виконаних у різних на прямках для вишивання візерунка у вигляді розпису.
0
Коментарі