Безпека сексу подорожчала вдвічі

„Доведеться одружитися й спати тільки з дружиною”, – із посмішкою, але без іронії каже Антон, першокурсник Національного технічного університету КПІ, у відповідь на запитання про те, як він вирішує для себе проблему подорожчання презервативів. Через девальвацію гривні та інші кризові чинники цей інтимний товар першої необхідності у київських аптеках за півроку подорожчав мінімум вдвічі. Минулої осені стандартна упаковка з трьох презервативів коштувала шість-вісім гривень, а цього березня вже 22-30 грн. Упаковка ж із 12 штук сьогодні коштує 75-90 грн. Це помітна витрата для певної частини української молоді та підлітків, що вже почали статеве життя.

Як відомо, Україна посідає перше місце в Європі за темпами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів, з ВІЛ живуть приблизно 1,63% дорослого населення держави – 440 тис. осіб віком від 15 до 49 років. Близько 80% усіх інфікованих – молодь. Наразі ВІЛ швидко поширюється серед молоді через незахищені статеві контакти та ін’єкційне вживання наркотиків. Тому Дитячий фонд ООН та інші міжнародні організації допомагають боротися із загрозою епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, зокрема, проводячи серед дітей та молоді інформаційно-просвітницькі кампанії щодо запобігання інфікуванню. Одна з таких акцій нещодавно відбулася в Національному технічному університеті Україні (КПІ): волонтери зі студентської соціальної служби університету роздали 100 тис. презервативів, отриманих у Дружній клініці для молоді за сприяння Міжнародного Альянсу із ВІЛ/СНІД в Україні. Подібні кампанії регулярно проходять у КПІ з 2007 року. За словам голови студентської соціальної служби Олени Шаповалової, ставлення університетської молоді до свого здоров’я є доволі відповідальним. Роздача презервативів викликала чималий ентузіазм на алеях університетського комплексу, хоча деякі хлопці й нарікали на „якість та замалий розмір” безкоштовних „гумок”. Неоднозначне ставлення молоді й до відносно недорогих марок, які можна знайти у продажу. Одні готові купувати дешевші презервативі, інші налаштовані категорично проти такого вибору. „На цьому економити не можна”, – відрізала другокурсниця Маша. У дівчини є чітке бачення того, як держава могла б допомогти молоді вирішити цю проблему: „Треба розгорнути масштабне виробництво вітчизняних презервативів, аби ми, студенти, не мали дорого платити за імпортні!”

Поки дівчата переважно сподіваються на те, що про безпеку сексу дбатимуть їхні кавалери, хлопці шукають виходів із ситуації. Переважна більшість на словах демонструє відповідальність, переважно розповідаючи про те, що тепер „треба шукати підробітків”. Хтось покладається на друзів, у яких можна в разі чого попросити презерватив, а першокурсник, який назвався Борисом, чесно зізнався: „Доводиться рідше займатися сексом”.

Ще одне щиросердне зізнання надійшло від другокурсника Віталія: „Доводиться більше довіряти партнеркам. Хоча... спершу довіряєш, а потім чекаєш „дзвінка”. Як розповідають київські студенти, серед відвертих гульвіс про безпеку сексу насамперед думають не ті, хто боїться ВІЛ, а ті, кому довелося на власному досвіді дізнатися, як складно лікувати венеричні хвороби.

„В Україні майже ХХХ % п’ятнадцятирічних та шістнадцяти річних підлітків вже отримали досвід статевого життя. І лише 22% підлітків мають правильні знання про шляхи інфікування ВІЛ, – каже керівник проектів ЮНІСЕФ із питань профілактики ВІЛ серед молоді Олена Сакович. – У шкільну освіту сьогодні впроваджуються питання ВІЛ-профілактики. Втім володіння інформацією не завжди приводить до зміни ризикованої поведінки. Потрібно не тільки інформувати, слід допомагати із набуттям життєвих навичок, аби молода людина вміла протистояти тиску з боку однолітків, критично оцінювати ситуацію й приймати рішення на користь власного здоров’я. Над впровадженням цієї концепції в освіту Дитячий фонд ООН наразі працює разом із відповідними українськими державними структурами та громадськими організаціями”.

На думку активістів студентських організацій, подорожчання презервативів стало швидше економічним викликом, ніж проблемою безпеки здоров’я для тієї частини молоді, яка звикла відповідально ставитися до себе та своїх статевих партнерів. (Більшість студентів працює хоча б із частковою зайнятістю, батьки матеріально підтримують молодь, тому жити на одну стипендію практично нікому не доводиться.) Ті ж, хто ніколи не дбав про безпеку сексу, не переймаються ціною презервативів, як не переймалися нею й раніше. Втім подорожчання цього необхідного аптечного краму безумовно стане на заваді залученню ширшого кола сексуально активних підлітків та молоді до лав відповідальних, поширенню відповідального ставлення до статевих контактів. Так, за словами активістів благодійних організацій, що опікуються такою групою ризику, як учні й випускники інтернатних закладів, дівчата – випускниці інтернатів часто рано вагітніють і у 18 років мають вже по двоє дітей. Вони й раніше вельми рідко користувалися презервативами, що вже казати про ситуацію з нинішньою дорожнечею.

*** Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) в Україні стурбований збільшенням рівня вживання алкоголю та доступності наркотиків серед молоді України в умовах економічної кризи, яка призводить до зростання безробіття й злочинності в країні. За інформацією Міністерства внутрішніх справ України, за перші три місяці цього року вулична злочинність в середньому по державі зросла на 12%. ЮНІСЕФ занепокоєний можливим збільшенням кількості вуличних дітей й поширенням серед молоді ризикованої поведінки, що підвищує ймовірність інфікування ВІЛ.