Тост
На Новый Год хочу поднять
Я свой бокал за тех ребят, которых с нами нет сейчас,
За тех ребят кто жизнь свою отдал
За будущее нашей Родины детей,
За будущее верности присяге сыновей,
Присяге будучи верны,
Они – с заглавной буквы нашей Родины сыны
Нам отстояли честь страны.
И пусть бокалом гордости за них
На Новый Год мы вспомним поимённо их.
13.01.2012 г.
Кривой Рог
Чернобыля бремя
Пролито слёз море,
Выпито горюшка вдоволь,
И осознать трудно
Сколько горя
Принёс Чернобыль.
Нам не вернуть то время,
Время то "перестроечное"
Строй, когда шел за строем
И не вернуть Родине
Её сыновей – героев
Кто повернуть сможет
Вспять колесо времени
Что бы народ избавить
От горя Чернобыля бремени?
Что бы земля Чернобыльская
Радость нам приносила
Где ты, скажи нам Боже,
И в чем же твоя сила?
Чорнобильцям
…
Я був в аду, я бачив пекло…
І не таке воно страшне…
Але що потім відбувалось,
То гірше пекла, бо грішне…
Грішне, тому що правда зникла,
Грішне, тому що влада виставила ікла
Супротив тих, хто в пеклі атомному був,
Про честь свою, хто в пеклі в тому не забув,
Що може бути гірше, ніж в документах
У інвалідів у чорнобильців підлог?
Не вправі я судити…
Хай можновладців судить Бог!!!
м. Кривий Ріг.
«16» грудня 2010 року.
Корупція і Батьківщина.
Не обирають собі Батьківщину
І долю люди не обирають
Тільки за дії життєві свої, всі
Перед Богом відповідають
Немає корупції в Божому царстві,
Тому що всі шкуропродавці
У світі цьому –
Там не потрібні йому
Скільки життів в цьому світі
Людям потрібно прожити
Щоб врешті решт зрозуміти –
Ми тільки діти в безодні життя
І не уникнути нам каяття!
Тож може варто нам зупинитись
І на життя своє подивитись?
Все навкруги – це Батьківщина моя
Рідна, квітуча земля
Невже в багнюку корупції
Треба втоптати її, як свиня
В пошуках жолудя топче
В багнюку все навкруги
Скільки нам треба
До просвітління ідти?
Чорнобильцям
Реактор вийшов з під контролю
Змінивши людям їхню долю
Той вибух був початком горя
Яке спіткала наша доля
Брехнею 1 Травня святкували
І за червоним прапором неначе
Заворожені всі люди крокували
Гучні були в пилу радіоактивному
Ті кроки…
Які в інстинкт перетворились
За Радянські роки
І тільки Рудий ліс незрозуміло
Лише дивився на те диво
Як святкувала Радянська Влада
В Україні заплановані свята
В той час, коли пожежники – чорнобильці
В лікарні помирали,
В той час, коли у жерлі атомного аду
Як тільки можна, гартувалась стійкість
Звичайного чорнобильця – солдата…
І не зворотні були долі
Які залежалі від волі
Безтурботного життя
Радянських Босів той держави,
Що правила колись, усіми нами…
м. Кривий Ріг. «03» грудня 2010 року.
ДО ДНЯ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС
Реквием солдатам – ликвидаторам аварии на Чернобыльской АЭС.
Призывая из запаса,
Обязала нас страна
Данью воинского долга.
Ведь она у нас одна –
У неё нас много…!
С чувством долга мы трудились.
Судьбы наши изменились,
Так случилось – облучились…
Но забыла нас страна.
Ведь она у нас одна –
У неё нас много!
Так случилось…
Облучились…
Облучившись – обручились мы с бедою
В лживом вихре документов
Из державных кабинетов
И забыла нас страна…
Ведь она у нас одна – У неё нас много…
Облучившись, научились
Верить лживым обещаньям
Храня честь свою молчаньем!
Коль забыла нас страна
Раздавая ордена
Ведь она у нас одна –
У неё нас много…!
А чернобыльские льготы
Декларация одна, выполнялась бы она.
Так заботится страна, У неё нас много…
Слёзы вдов – черта итога
Чувства воинского долга.
Может, вспомнит нас страна?
Ведь она у нас одна…!
Иди и смотри.
Чернобыль случайность?
А может быть рок?
Над атомом опытов горький урок?
Над атомом?
Нет! Над людьми…
Если не веришь — иди и смотри!
Смотри как растоптаны
Судьбы людей, которым
И ныне тот снится апрель!
В глаза ты детей
Из больничных палат посмотри —
Детства в них нет...!
Иди, и смотри!
Смотри на бескрайние степи полей
Ещё не забывших руки людей!
Смотри, чтоб запомнить, и не робей.
Смотри на посёлки, на города без людей,
На выжженной болью судьбу матерей!
Смотри на рыдания вдов у могил
Страны сыновей — тех, кто мир защитил!
Смотри на могильники техники той,
Работавшей здесь в тот час роковой!
На саркофаг—хранилище
Горя людского смотри!
Смотри что б запомнить!
Чернобыль не рок!
Чернобыль халатности горький урок!
Чернобыль — итог!
Итог руководства страной и людьми!
Если не веришь — иди и смотри…!
============================================================================================
Пожалуйста, оставьте своё мнение голосованием :
